Рішення № 8249266, 16.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                 Справа № 4/164

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛДАЙ», м.Луганськ

до Головного управління юстиції у Луганській області, м.Луганськ

про стягнення 125501 грн. 51 коп.

Суддя          : Батюк Г.М.

Секретар судового засідання: Чорна І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача –Петращук А.М., довіреність № 01-02/10 від 01.02.2010;

-Мельник М.М., паспорт ЕН №073186

від відповідача –Пекарчук О.А, довіреність № 15-9-92 від 15.01.10;

- Литвин І.А., довіреність № 15-9-560 від 16.02.10.

Суть спору: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за надані охоронні послуги, відповідно до договору про надання охоронних послуг від 05.02.2004 року № 1, у сумі 65814 грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 10746 грн. 57 коп., інфляційних нарахувань у сумі 48940 грн. 94 коп.

Позивач заявою про збільшення розміру позовних вимог від 11.01.2010 року збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані, відповідно до договору про надання охоронних послуг від 05.02.2004 року № 1, охоронні послуги у сумі 65814 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 10741 грн. 20 коп., інфляційних нарахувань у сумі 49183 грн. 68 коп.

Відповідач проти позову заперечує.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

ВСТАНОВИВ:

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 11.01.2010 року підлягає задоволенню.

Позовними вимоги слід вважати вимоги про: стягнення з відповідача заборгованості за надані, відповідно до договору про надання охоронних послуг від 05.02.2004 року № 1, охоронні послуги у сумі 65814 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 10741 грн. 20 коп., інфляційних нарахувань у сумі 49183 грн. 68 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та районним відділом державної виконавчої служби Артемівського району 05.02.2004 року укладено договір на надання охоронних послуг № 1 (надалі - Договір), відповідно до якого замовник (відділ державної виконавчої служби Артемівського району) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов’язання з охорони приміщень та майна, переданих під охорону, підтриманню встановленого порядку та здійсненню пропускного режиму.

При укладенні Договору позивачем та відділом державної виконавчої служби Артемівського району була погоджена дислокація постів та підписаний протокол погодження ціни на охоронні послуги (а.с. 10, 11).

Згідно п. 3.3 Договору розрахунок з позивачем, районний відділ державної виконавчої служби Артемівського району здійснює щомісяця на розрахунковий рахунок позивача, відповідно наданого позивачем рахунку у продовж 5-10 днів з моменту його надання.

Відповідно до п. 7.1 Договір набирає чинність з моменту його підписання та діє протягом одного місяця, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Згідно п. 7.3. у разі якщо за один день до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не буде вимагати його розірвання або перегляду він вважається продовженим на тих самих умовах, на той же строк.

Позивач зобов’язання за договором виконав, що підтверджується підписаними позивачем та районним відділом державної виконавчої служби Артемівського району, актами приймання-передачі виконаних робіт/послуг, а саме: акт № 27 від 01.03.2004 року на суму 12390 грн. 00 коп. без ПДВ, акт № 43 від 31.03.2004 року на суму 15624 грн. 00 коп. без ПДВ, акт № 55 від 28.04.2004 року на суму 13608 грн. 00 коп., акт № 58 від 31.05.2004 року на суму 17136 грн. 00 коп. без ПДВ, акт № 73 від 14.06.2004 року на суму 7056 грн. без ПДВ, всього на загальну суму 65814 грн. 00 коп.

Позивач зазначив, що факт надання позивачем послуг на вказану суму відповідач не заперечує, між позивачем та ВДВС Кам’янобрідського РУЮ був складений акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2005 року (а.с. 49).

Позивачем доказів направлення районному відділу державної виконавчої служби Артемівського району рахунків не надано.

Позивачем листом від 13.10.2009 року №39 звернувся до Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з вимогою про сплату заборгованості за надані, згідно Договору, охоронні послуги у сумі 65814 грн. 00 коп. (а.с. 28)

Артемівський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції листом від 21.10.2009 року № 7993 повідомив позивача про те, що районний відділ державної виконавчої служби Артемівського району ліквідовано. Артемівський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції не є правонаступником районного відділу державної виконавчої служби Артемівського району (а.с. 29).

Позивач направив до Головного управління юстиції в Луганській області претензію від 14.10.2009 року № 41 про сплату зазначеної вище заборгованості із нарахуванням 3% річних, інфляційний нарахувань (а.с. 30).

Головне управління юстиції у Луганській області листом № 10-24-12703 від 11.11.2009 року претензію відхилило (а.с. 31).

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовом, яким з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.01.2010 року, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані, відповідно до договору про надання охоронних послуг від 05.02.2004 року № 1, за період з 05.022004 року по 14.06.2004 рік, охоронні послуги у сумі 65814 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 10741 грн. 20 коп., інфляційні нарахування у сумі 49183 грн. 68 коп.

Відповідач проти позову заперечує, зокрема посилаючись на те, що він не є правонаступником районного відділу державної виконавчої служби Артемівського району (замовник за Договором), позивачем пропущено строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України (заперечення на позовну заяву від 18.01.2010 року б/н, додаток до раніше поданого заперечення на позовну заяву від 30.01.2010 року № 15-9-386).

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд вважає що, позов подано до належного відповідача з огляду на наступне.

Луганським апеляційним господарським судом 24.02.2009 року у справі № 13/173 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Валдай»до районного відділу державної виконавчої служби Кам’янобрідського районного управління юстиції м. Луганська, та відділення Державного казначейства Кам’янобродського району про стягнення боргу у сумі 132 893 грн. 17 коп. винесено постанову, якою замінено сторону у справі: відповідача - Кам’янобрідський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції на Головне управління юстиції у Луганській області.

Відповідно до положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки районний відділ державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції (Артемівський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції) та районний відділ державної виконавчої служби Кам’янобрідського районного управління юстиції (Кам’янобрідський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції) є рівними (тотожними) органами, тобто такими, що знаходяться на одній ланці в системі органів державної виконавчої служби. Вони мають однаковий статус по відношенню один до одного та до Головного управління юстиції у Луганській області, суд приймаючи до уваги вище зазначене дійшов висновку, що Головне управління юстиції у Луганській області є правонаступником Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.

Відтак, позов подано до належного відповідача.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 07.04.2005 року до господарського суду Луганської області було подано позов про стягнення з районного відділу державної виконавчої служби Кам’янобрідського районного управління юстиції м. Луганська боргу у сумі 119 294 грн., пені у сумі 13 599 грн. 17 коп. (справа господарського суду Луганської області № 13/173 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Валдай»до районного відділу державної виконавчої служби Кам’янобродського районного управління юстиції м. Луганська та відділення Державного казначейства Кам’янобродського району про стягнення боргу у сумі 132 893 грн. 17 коп.)

Частиною цих позовних вимог була вимога про стягнення заборгованості за надані позивачем послуги згідно договору про надання охоронних послуг від 05.02.2004 року № 1 (що є предметом позову по даній справі).

Заявою про зменшення позовних вимог від 21.06.2005 року позивач зменшив розмір позовних вимог до 65415 грн. 02 коп. (53480 грн. 00 коп. - основний борг, 5145 грн. 94 коп.- пеня, 1002 грн. 88 коп.- 3% річних), залишивши до стягнення лише заборгованість за договором на надання охоронних послуг № 5 від 14.06.2004 року.

Господарським судом Луганської області 05.08.2005 року по справі № 13/173 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Валдай»до районного відділу державної виконавчої служби Кам’янобрідського районного управління юстиції м. Луганська та відділення Державного казначейства Кам’янобродського району про стягнення боргу у сумі 132 893 грн. 17 коп. за надані, відповідно до договору на надання охоронних послуг №5 від 14.06.2004 року, винесено рішення, яким зменшені позовні вимоги задоволені частково, та з першого відповідача стягнуто борг у сумі 53 480 грн. 00 коп., пеня у сумі 369 грн. 23 коп., 3% річних у сумі 61 грн. 54 коп., інфляційні нарахування у сумі 427 грн. 30 коп., державне мито у сумі –543 грн. 38 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 48 грн. 25 коп.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 264 Цивільного кодексу України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебігу строку позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу строку позовної давності, до нового строку не зараховується.

За таких обставин, строк позовної давності за вимогою про стягнення заборгованості у сумі 65814 грн. 00 коп., що виникала за договором № 1 від 05.02.2004 року була перервана за правилами ст. 264 Цивільного кодексу України 07.04.2005 року.

Перебіг перерваного строку позовної давності почався з 22.06.2005 року –оскільки 21.06.2005 року господарським судом Луганської області по справ № 13/173 винесено ухвалу, якою суд заяву про зменшення позовних вимог від 21.06.2005 року задовольнив.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов'язано його початок.

Статтею 256 ЦК України, встановлено, поняття позовної давності - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності.

Позовну заяву по даній справі позивач до господарського суду Луганської області подав 26.11.2009 року, що підтверджується відміткою господарського суду Луганської області (а.с.2).

Суд вважає, що позовна давність за вимогою сплинула 22.06.2008 року.

Таким чином, позов подано після спливу трьох річної позовної давності.

Відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

З огляду на наведене вище у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні 16.02.2010 року за згодою учасників судового процесу були оголошені лише вступна та резолютивна частини рішення.

Позивачем надміру сплачене державне мито в сумі 00 грн. 01 коп. за квитанцією №172-35 від 11.01.2010 року, підлягає поверненню на підставі ст.8 Декрету України “Про державне мито”.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22,44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати по справі покласти на позивача.

3.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЛДАЙ», м.Луганськ,кв.Шевченко,1/2, кв. 33, код ЄДРПОУ 30995700 з державного бюджету України надмірно сплачені витрати по державному миту в сумі 00 грн. 01 коп. за квитанцією №172-35 від 11.01.2010 року, що знаходиться в матеріалах справи.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення засвідчене гербовою печаткою господарського суду Луганської області.

          Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –22.02.2010 року

Суддя                                                                                           Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А. Зайцева

.