Рішення № 8248885, 16.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                 Справа № 14/266

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіЕйБі Лізинг", м. Київ

до Приватного виробничо-комерційного підприємства фірми "Укрінвест", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 132 188 грн. 02 коп.

в присутності представників:

від позивача – не прибув,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивач звернувся з позовом про стягнення суми основного боргу у розмірі 105765 грн. 46 коп., пені у сумі 7319 грн. 05 коп., 3% річних у сумі 1030 грн. 61 коп., збитків у зв'язку зі знеціненням коштів у розмірі 681 грн. 86 коп., штрафу у сумі 17391 грн. 04 коп., за договором фінансового лізингу від 28.09.07 № 070928-53/ФЛ-Ю-А.

Відповідач, ПВКП фірма "Укрінвест", відзив на позов не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вищезгаданий договір фінансового лізингу від 28.09.07 № 070928-53/ФЛ-Ю-А, за яким він зобов'язався передати в платне користування на умовах фінансового лізингу майно (автомобіль КАМАЗ 6520-070006), а відповідач –прийняти це майно та своєчасно сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Позивач виконав свої зобов'язання, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 11.10.07 вартістю 434776,0 грн.

Пунктом 3.1 лізингового договору передбачено, що відповідач (лізингоодержувач) сплачує позивачу (лізингодавцю) лізингові платежі відповідно до графіку, наведеному у додатку № 1 до договору та підпунктів 3.4.1 – 3.4.5 договору.

Позивач стверджує, що відповідач грошове зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з березня по жовтень 2009 року за ним виникла заборгованість у розмірі 105765,46 грн.

Підпунктом 11.2.1 договору за порушення термінів сплати лізингових та інших платежів передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від непогашеної суми заборгованості, за кожен день прострочення та обов'язок відшкодувати збитки, завдані цим позивачеві, понад вказану суму пені.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати та 3% річних за весь час прострочення платежу.

Крім того, підпунктом 8.2.1 встановлений обов'язок відповідача інформувати позивача про стан і місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення відповідного звіту за встановленою формою, чого відповідач з 4-го кварталу 2008 року по 3-й квартал 2009 року не зробив.

За умовою пп. 11.2.3 договору встановлена відповідальність за неподання інформації про стан і місцезнаходження предмету лізингу у вигляді штрафу у розмірі 1% від загальної вартості предмету лізингу на момент укладання договору за кожен випадок такого порушення.

Таким чином, сума позову складає 132 188,02 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача і надані ним документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу від 28.09.07 № 070928-53/ФЛ-Ю-А, за яким позивач зобов'язався передати в платне користування на умовах фінансового лізингу майно (автомобіль КАМАЗ 6520-070006), а відповідач –прийняти це майно та своєчасно сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Позивач виконав свої зобов'язання, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 11.10.07 вартістю 434776,0 грн. (а.с. 45).

Пунктом 3.1 лізингового договору передбачено, що відповідач (лізингоодержувач) сплачує позивачу (лізингодавцю) лізингові платежі відповідно до графіку, наведеному у додатку № 1 до договору та підпунктів 3.4.1 – 3.4.5 договору.

Судом встановлено, що відповідач грошове зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконував не в повному обсязі, внаслідок чого за період з березня по жовтень 2009 року за ним виникла заборгованість у розмірі 105765,46 грн., що підтверджується наявними у справі доказами.

Підпунктом 11.2.1 договору за порушення термінів сплати лізингових та інших платежів передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від непогашеної суми заборгованості, за кожен день прострочення та обов'язок відшкодувати збитки, завдані цим позивачеві, понад вказану суму пені.

За цією умови позивачем нарахована пеня у розмірі 7319,05 грн. за період з 06.05.09 по 04.11.09, враховуючи фактичні лізингові платежі, за доданим до позову розрахунком (а.с. 14 –15), з яким суд погоджується, оскільки він відповідає фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивачем нараховані 3% річних у розмірі 1030,61 грн. та інфляційні втрати –681,86 грн. за період прострочення лізингових платежів відповідно до наданого розрахунку (а.с. 15 –16), з яким суд погоджується, оскільки він відповідає фактичним обставинам.

За порушення відповідачем умов п. 8.2.1 договору відповідачу нарахований штраф у розмірі 17391,04 грн. у розмірі 1% від загальної суми лізингового майна за кожний випадок не направлення звіту відповідачем з 4-го кварталу 2008 року по 3-й квартал 2009 року згідно з доданим розрахунком (а.с. 16).

Оскільки при укладенні договору відповідач погодився з умовою п. 8.2.1, ця умова не суперечить чинному законодавству, вимога про стягнення штрафу є такою, що заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

За таких обставин, виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ПВКП фірма "Укрінвест", 94222, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Паркова, 7, код 31212245, на користь позивача, ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-г, код 33880354, суму основного боргу у розмірі 105765,46 грн. пеню у сумі 7319,05 грн. 3% річних у сумі 1030,61 грн., інфляційні збитки у розмірі 681,86 грн. та штраф у сумі 17391,04 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –1321,88 грн., інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

3. Повернути позивачу, ТОВ "ВіЕйБі Лізинг", 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-г, код 33880354, з державного бюджету зайво сплачене державне мито у розмірі 0,01 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               А.Г.Ворожцов