Рішення № 8248881, 16.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.10                                                                                 Справа № 4/191

Розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Хімагромаркетинг-2000»,м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра-С», с. Семикозівка Біловодського району Луганської області

про стягнення 96576 грн. 00 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

У присутності представників сторін:

від позивача –Петренко В.О.,довіреність №8/29 від 02.01.10;

від відповідача –Самопадний Ю.С., довіреність № б/н від 27.01.10.

У засіданні суду 08.02.2010, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 16.02.2010. Рішення господарського суду Луганської області виноситься 16.02.2010.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 96576 грн. 00 коп.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданого до суду 08.02.2010, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою щодо сплати за поставлений товар.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно з усною домовленістю між Приватним підприємством «Хімагромаркетинг-2000»(позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра-С»(відповідачем у справі), позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 120720 грн. 00 коп., що підтверджено видатковими накладними, довіреністю (а.с.12-15).

Відповідач товар отримав, але оплату за поставлений товар провів частково в сумі 24144 грн. 00 коп., залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 96576 грн. 00 коп.

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до вимог п.2 ст. 530 ЦК України, 23.10.09 була направлена вимога про сплату заборгованості за поставлений товару на суму 96576 грн. 00 коп., але відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату за поставлений товар не провів (а.с.34-37).

Свої зобов’язання відповідач не виконав, оплату за поставлений товар не провів у повному обсязі, тому позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 96576 грн. 00 коп. Позов обґрунтовано умовами Договору та положеннями ст. ст.525,526,530 ЦК України.

Відповідач відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, домовленість між Приватним підприємством «Хімагромаркетинг-2000»(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра-С»(відповідачем), за якою відповідачу був поставлений товар на загальну суму 120720 грн. 00 коп., за своєю правовою природою слід вважати договором купівлі -продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно з усною домовленістю між Приватним підприємством «Хімагромаркетинг-2000»(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра-С»(відповідачем) позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 120720 грн. 00 коп., що підтверджено видатковими накладними, довіреністю (а.с.12-15).

Відповідач товар отримав, але оплату за поставлений товар провів частково, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 96576 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі- продажу.

Як вбачається, факт передачі товару позивачем відповідачу підтверджений видатковими накладними (а.с.12-15), які підписані сторонами у справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств.

Згідно п.1 ст. 664 ЦК України, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцю або надання товару в розпорядження покупця.

Як свідчать матеріали справи, позивачем товар передано відповідачу згідно видаткових накладних (а.с.12-15). З боку відповідача до позивача яких-небудь претензій щодо кількості або якості товару не надходило. Таким чином, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату не провів.

Відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв’язку з тим, що у договорах купівлі- продажу, а саме у видаткових накладних (а.с.12-15) сторонами не оговорено строк оплати, позивачем на адресу відповідача 23.10.2010 була направлена вимога про сплату заборгованості за поставлений товару на суму 96576 грн. 00 коп., яку відповідач отримав 27.10.2009, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, але відповідач відповідь на вимогу не надав, оплату за поставлений товар не провів (а.с.34-37).

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 96576 грн. 00 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю і підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 16.02.2010 за згодою представників судового процесу оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, п.2 ст.530, п.1 ст. 662, п. 1 ст. 664, ст. 665 ЦК України, ст. ст.173,193 ГК України , ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Деметра-С», с. Семикозівка Біловодського району Луганської області, вул. Кооперативна,7 код ЄДРПОУ 32570743 на користь Приватного підприємства «Хімагромаркетинг-2000»,м.Київ, проспект Возз’єднання,15, код ЄДРПОУ 30369454, заборгованість за поставлений товар в сумі 96576 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 965 грн. 76 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Дата підписання рішення –18.02.2010.

Суддя                                                             Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева