Рішення № 8248485, 11.02.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2010 р.Справа № 16/54 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/54

за позовом: Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Інгул", м. Кіровоград

про стягнення 58 294,67 грн.,

представники сторін:

від позивача - Моргунова Т.О. , довіреність № 9 від 22.10.09 р.;

від відповідача - Турковський С.Г., керівник.

Дочірнє підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" звернулося до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з останнього 56 817,89 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1 476,78 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача визнав існування за підприємством заборгованості за надані позивачем послуги, однак заперечив проти нарахування інфляційних втрат та 3% річних, посилаючись на норми Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 01.12.2006 р.", "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та енергоносії" (а.с. 99).

Крім того, в наданому до суду відзиві відповідач просить прийняти рішення, яким передбачити погашення заборгованості житлово-будівельним кооперативом "Інгул" на протязі 24 місяців (а.с. 30-32).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд встановив наступне.

06.10.04 р. між дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (далі - Енергопостачальна організація) та житлово-будівельним кооперативом "Інгул" (далі - Споживач) укладено договір № 168 про надання послуг по постачанню теплової енергії (далі - Договір, а.с.12-16).

Відповідно до умов Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у відповідності до форми власності та джерела фінансування, в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається з метою опалення та гарячого водопостачання споруди Споживача, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції, 20 корп. 1 (розділ 1 Договору).

Теплова енергія постачається Споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення - в період опалювального сезону з 15 жовтня по 15 квітня, гаряче водопостачання - протягом року, або за окремим рішенням і узгодженим графіком, затвердженим виконкомом Кіровоградської міської ради (п. 2.1. Договору).

Розділом 6 Договору обумовлено порядок розрахунків за Договором.

Так, відповідно до п. 6.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач сплачує за спожиту теплову енергію Енергопостачальній організації згідно діючих тарифів з урахуванням щомісячного температурного коефіцієнта і п. 3.2.8 цього Договору - на протязі поточного місяця, але не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за розрахунковим. Розрахунки за отриману теплову енергію проводяться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації (п.п. 6.2.-6.3. Договору).

Цей Договір набуває чинності з 10.06.04 р. і діє до 31.12.09 р. (п. 10.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений круглими печатками позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи 12.06.08 р. Вищим господарським судом України винесена постанова у справі № 2/230 за позовом Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" до житлово-будівельного кооперативу "Інгул" про стягнення заборгованості за отримані послуги теплопостачання, якою з відповідача на користь позивача стягнуто 100 937,88 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, що утворилася за період з жовтня 2003 року по 01.04.2007 року, пеню інфляційні витрати та три відсотки річних (а.с. 17-19).

У період з листопада 2007 року по січень 2008 року включно відповідачу, на підставі Договору, поставлялась теплова енергія та виставлялись відповідні рахунки на оплату наданої послуги, а саме:

- за листопад 2007 року на суму 14935,68 грн. згідно рахунку - фактури № 168/11.07 від 29.11.07 р.;

- за грудень 2007 року на суму 26477,42 грн. згідно рахунку - фактури № 168/12.07 від 28.12.07 р.;

- за січень 2008 року на суму 30150,46 грн. згідно рахунку - фактури № 168/01.08 від 31.01.08 р. (а.с. 20-22).

Таким чином, за період з листопада 2007 року по січень 2008 року включно відповідачу надано послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 71 563,56 грн., позивачем виставлено рахунки на оплату відповідачем вказаної суми.

Однак, відповідач за спожиту послугу розрахувався частково в сумі 10 000,00 грн., сплативши рівним платежами по 5 000,00 грн. 21.12.07 р. та 26.12.07 р. (а.с. 9).

Враховуючи часткову сплату заборгованості та переплату, що рахувалась за відповідачем, заборгованість Споживача за Договором за період з листопада 2007 р. по січень 2008 р. становить 46 563,56 грн.

Оскільки відповідач вказану заборгованість не сплатив, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

У свою чергу житлово-будівельний кооператив "Інгул" звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом про визнання недійсним договору про надання послуг по постачанню теплової енергії № 168 від 06.10.04 р., на неналежному виконанні умов якого Споживачем ґрунтуються вимоги позивача у даній справі.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.07.09 р. у справі 12/81 житлово-будівельному товариству "Інгул" в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним з моменту укладення договору № 168 від 06.10.2004 р. , укладеного між ЖБК "Інгул" та ДП "Теплоенергоцентраль" про надання послуг по постачанню теплової енергії відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.09 р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.07.09 р. залишено без змін (а.с. 88-91).

Таким чином, Договір у судовому порядку недійсним не визнаний, доказів сплати заборгованості в сумі 46 563,56 грн. відповідачем суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Представник відповідача не заперечив наявність за Споживачем вказаної заборгованості за Договором.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 46 563,56 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 10 254,33 грн. та 3% річних в сумі 1 476,78 грн. (а.с. 9).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції та трьох відсотків річних відповідає фактичним обставинам справи, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

При цьому, господарський суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних, викладені у відповідних письмових поясненнях.

Наведені відповідачем норми Законів України "Про житлово-комунальні послуги", "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилися станом на 01.12.2006 р.", "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги", "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та енергоносії" стосуються громадян - наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир. На балансоутримувачів багатоквартирних будинків, яким є Споживач за Договором та відповідач у справі, вказані правові норми не розповсюджуються.

Господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 24 місяці зважаючи на наступне.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк.

Клопотання ж відповідача не містить будь-якого обґрунтування необхідності застосування судом норм ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на відсутність вмотивованого клопотання та враховуючи заперечення представника позивача проти розстрочення виконання рішення, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заявленого клопотання.

За наявністю певних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, а також наявністю відповідних доказів, що підтверджують такі обставини, після винесення рішення у даній справі відповідач не позбавлений права звернутися до суду з із заявою в порядку ст. 121 ГПК України.

на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Інгул" (25002, м. Кіровоград, вул. Жовтневої революції, 20 корп. 1, р/р № 2600230010626 в КОФ "УСБ" м. Кіровограда, МФО 323293, код ЄДРПОУ 22219147) на користь Дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (25002, м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, р/р № 26004060065969 у ЗАТ КФ КБ "Приватбанк" МФО 351629, код ЄДРПОУ 32718692) заборгованість в сумі 58 294,67 грн., з них 46 563,56 грн. - основний борг, 10 254, 33 грн. - інфляційні втрати, 1 476,78 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 582,94 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя Л.С. Коротченко