Ухвала суду № 82483213, 18.06.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2-п/331/35/2019

Справа № 333/8310/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі : головуючого - судді Скользнєвої Н.Г., за участю: секретаря Постарнак М.М., заявника ОСОБА_1 , представників: заявника – Мажара О.О., позивача – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2015 року позов районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району як органу опіки та піклування задоволено; позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передано малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Жовтневому району для подальшого влаштування; стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної чи юридичної особи, на утримання якої знаходитиметься дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі ј частина доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, затвердженого для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом, а саме з 11 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду від 17 грудня 2015 року, відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою судді від 14 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду залишено без руху.

30.05.2019 року ОСОБА_1 подано уточену заява про перегляд заочного рішення.

Ухвалою суду від 14 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті..

Заява обґрунтована таким.

Про існування вказаного рішення їй стало відомо наприкінці 2018 року, копію заочного рішення вона отримала 15.11.2018 р. Не отримувала вона і копії позовної заяви з додатками. Таким чином, її неявка до суду та неподання відзиву є поважними. У 2015 році вона хворіла та пересувалася на милицях, з 2017 року вона перебуває на інвалідності. До отримання травми вона працювала і у неї був дохід. Бродяжництвом і жебракуванням ніколи не займалася. У той час у неї були складні стосунки з матір`ю - ОСОБА_4 , вона перешкоджала у проживанні в квартирі за адресою реєстрації. У неї з дочкою були нормальні людяні стосунки, вона її любить, піклувалася про неї в межах своїх можливостей (за станом здоров`я). ОСОБА_5 була до неї прихильна, відносилася як до мами. В матеріалах справи відсутні докази, які б беззаперечно вказували, що позбавлення мене батьківських прав позитивно вплине на життя дитини, яка залишиться без матері. Відсутні докази того, що вона негативно впливала на дитину чи на спосіб її життя. Тому вважає, що заочне рішення має бути переглянуте.

Що стосується стягнення з неї аліментів, вважає, що рішення в цій частині ухвалено також без належного дослідження всіх обставин справи. За станом здоров`я, станом на час винесення заочного рішення вона не працювала, оскільки ледве пересувалася. На той час у неї ще не було оформлено інвалідності, а тому будь-якої соціальної допомоги від держави вона також не отримувала. Будь-якого майна, яке б належало їй на праві власності та за рахунок якого вона могла б сплачувати аліменти, у неї також не було.

В суді заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 вимоги, викладені в заяві підтримали, просили їх задовольнити; представник позивача Онищенко І.Л. проти задоволення вимог, викладених в заяві, заперечувала, вважала, заочне рішення законним та обґрунтованим.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. Причина неявки суду не відома. Будь-яких заяв, клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, до суду від неї не надходило.

Суд, вислухавши доводи заявниці, представника заявника, взявши до уваги думку представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до такого.

З матеріалів цивільної справи № 331/8310/15-ц (провадження № 2/331/2158/15) вбачається, що в листопаді 2015 року районна адміністрація Запорізької міської ради по Жовтневому району як орган опіки та піклування, діючи в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передачі дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування для подальшого влаштування; стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичної чи юридичної особи, на утриманні якої знаходитиметься дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, затвердженого для дитини відповідного віку. (а.с. 2-27)

11 листопада 2015 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано в провадження судді Скользнєвої Н.Г. (а.с.1).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Скользнєвої Н.Г. від 12 листопада 2015 року справу прийнято до провадження і призначено до розгляду на 3 грудня 2015 року ( а.с. 28-29).

Згідно поштового повідомлення № 69063 1200956 1 ухвала судді від 12 листопада 2015 року з копією позову не отримана відповідачем та повернута суду за закінченням строку зберігання. (а.с. 37)

За заявою третьої особи ОСОБА_4 . судова повістка на ім`я відповідача була надіслана на іншу адресу, за якою мешкає ОСОБА_1 (а.с. 49)

Судова повістка, адресована на адресу: АДРЕСА_1 , із викликом в судове засідання на 17.12.2015 року повернута до суду, без вручення адресату, із відміткою пошти про закінчення строку зберігання ( а.с.52).

Судова повістка, адресована на адресу: АДРЕСА_1 , із викликом в судове засідання на 17.12.2015 року повернута до суду, без вручення адресату, із відміткою пошти про закінчення строку зберігання ( а.с.60).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово не з`являлася в судові засідання, без поважних на то причин, як і не з`являвся її представник, хоча про час та місце проведення судових засідань повідомлялася судом належним чином за адресою, яка зазначена у позові. Відповідачем не зазначено іншої адреси, за якою можливо було її повідомити. Адреса зазначена відповідачем в заяві про перегляд рішення співпадає з адресою, на яку судом надсилалися повідомлення про час слухання справи.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність у суду умов, передбачених статтею 280 ЦПК України, для проведення заочного розгляду цієї справи.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 грудня 2015 року позов позов районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району як органу опіки та піклування задоволено. Позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передано малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . органу опіки та піклування Запорізької міської ради по Жовтневому району для подальшого влаштування; стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної чи юридичної особи , на утримання якої знаходитиметься дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі ј частина доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, затвердженого для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з цим позовом, а саме з 11 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин ; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність лише однієї з підстав, зазначених у наведеній нормі цивільного процесуального законодавства, не спричиняє скасування заочного рішення. Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог ст.. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Докази, які заявниця ОСОБА_1 надала суду в обґрунтування заперечень проти позову не спростовують ухилення матері від виконання батьківських обов`язків на час винесення заочного рішення.

Крім того, на думку суду, виходячи із суті спірної ситуації, дослідженої в суді та проаналізованої під час ухвалення рішення по цій справі сукупності наданих суду доказів, посилання заявниці на обставини, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, не мають того істотного значення, яке можливо могло б вплинути на інше розв`язання спірної ситуації.

Відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Отже, якщо ОСОБА_1 вважає, що її поведінка, матеріальний стан та стан здоров`я змінилися вона має право звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі викладеного, суд не вбачає законних підстав для скасування заочного рішення по цій справі.

Керуючись статтями 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/8310/15-ц (провадження № 2/331/2158/15) за позовом районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району як орган опіки та піклування, діючи в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; передачі дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування для подальшого влаштування; стягнення з ОСОБА_1 на користь фізичної чи юридичної особи, на утриманні якої знаходитиметься дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частини доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, затвердженого для дитини відповідного віку, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Проте, у відповідності до частини четвертої статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

18.06.2019