Ухвала суду № 82482577, 14.06.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2471/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву представника позивача, адвоката Джуган Н.Б. про відвід судді Данко В.Й., у цивільній справі №308/308/2471/17 (провадження №2/308/1012/19) за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної авіаційної служби України та Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.6 ст.259 та ч.6 ст.268 ЦПК України 14.06.2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.06.2019 року.

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа №308/308/2471/17 (провадження №2/308/1012/19) за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної авіаційної служби України та Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

15 травня 2019 року від представником позивача по справі - ОСОБА_1 , - адвоката Джуган Н.Б., через канцелярію суду подано заву про відвід судді Данко В.Й. у даній цивільній справі.

Заяву мотивує тим, що суддя Ужгородського міськрайонного суду Данко Віктор Йосипович не може розглядати дану справу, оскільки в процесі розгляду справи виникли обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Так, заявник вважає, що суддя Данко В.Й. постановивши ухвалу від 29.03.2019року, якою задоволив клопотання відповідача про залучення в якості третіх осіб: Державної авіаційної служби України та Ужгородської міської ради, грубо порушив норми процесуального закону. Вказане, на думку заявника, свідчить про пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи або наявності інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Окрім того зазначає, що в ухвалі про залучення третьої особи суддя посилався, як на підставою задоволення клопотання про залучення Державної авіаційної служби України та Ужгородської міської ради на: «Враховуючи той факт, що Державна авіаційна служба України відповідно до покладених на неї завдань, здійснює погодження місця розташування та висоти обєктів на при аеродромних територіях та обєктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів, а Ужгородська міська рада в свою чергу прийняла рішення № 946 від 18.12.2008 року «Про надання земельних ділянок», яким були надані у приватну власність земельні ділянки на при аеродромній території для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд....». Чим на думку адвоката, фактично, без виходу в нарадчу кімнату, вирішив, що придбана позивачем ОСОБА_1 у ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.02.2016 року, яка розміщена за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 147, знаходиться на приаеродромній території.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою суду від 17 травня 2019 року заяву представника позивача про відвід головуючого судді визнано необґрунтованою, зупинено провадження у цивільній справі №308/308/2471/17 (провадження №2/308/1012/19) за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної авіаційної служби України та Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Вирішення питання про відвід судді Данко В.Й. передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Сторони по справі в судове засідання не з`явилися, заяв, клопотань до суду не подавали.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Дослідивши матеріали цивільної справи № 308/10251/18 та заяву про відвід, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї чи близьким родичем сторони у справі; якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар або надавав стороні правничу допомогу в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Підставами відводу заявник визначає упередженість і необ`єктивність судді, що полягає у неналежному, на його думку, вирішенні окремих процесуальних питань щодо залучення до розгляду справи третіх осіб, розгляду клопотань в межах даного провадження.

Вирішуючи питання щодо відводу, слід виходити із поняття упередженості судді в процесі розгляду справи. Для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони мають бути доведені.

Переконливих доказів на підтвердження власних доводів заявником не подано, а подані ним докази свідчать про незгоду заявника із окремими процесуальними рішеннями.

Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40 / 32 та 40 / 146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року № ( 94 ) 12 та від 17 листопада 2010 року № CM / Rec ( 2010 ), вимагають від держав - учасниць вжиття всіх належних заходів для забезпечення поваги, захисту і сприяння незалежності та неупередженості суддів. Судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомірного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно, з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось, мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство.

У перелічених міжнародних документах констатується, що незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя.

Незалежність суддів є конституційним принципом організації та функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, що забезпечується, крім іншого, забороною будь - якого впливу на суддів, захистом їх професійних інтересів. Заборона впливу на суддів у будь - який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді ( Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 19 - рп / 2004 ). Законом України " Про судоустрій і статус суддів " визначено умови виконання професійних обов"язків суддів та правові засоби за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності суддів та незалежності суддів. Зокрема статтею 6 Закону України встановлено заборону втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь - який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб, з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, закликів до невиконання судових рішень.

Аналізуючи підстави, які зазначені заявником для відводу судді, суд вважає, що вони не є такими, що свідчать про упередженість судді, оскільки заявником не доведено конкретних фактів та наслідків цих фактів (обставин), які можуть вплинути на об`єктивність розгляду даної справи.

Суд вважає, що доводи заявника в частині упередженості судді не ґрунтуються на нормах ЦПК України, ним не зазначено і не доведено наявність обставин, які б вказували на необ`єктивність або упередженість головуючого судді. Незгода позивача із прийнятими судом процесуальними рішеннями у цій цивільній справі не може слугувати достатньою підставою для усунення судді від розгляду цієї справи. Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, або ж слугували підставою для відводу судді з інших підстав, не виявлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За таких обставин, достатніх підстав для задоволення заяви суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача, адвоката Джуган Н.Б. про відвід судді Данко В.Й., у цивільній справі №308/308/2471/17 (провадження №2/308/1012/19) за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державної авіаційної служби України та Ужгородської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.