Ухвала суду № 82479360, 19.06.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.06.2019

Ленінський районний суд м. Харкова

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

19 червня 2019 року Справа № 642/3934/19;

Провадження № 1-кс/642/2363/19

Слідчий суддя Євтіфієв В.М.,

за участю секретаря Пшеничної Т.М.,

слідчого Ягнюка В.Г.,

прокурора Шевцова О.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП Харківського ВП ГУНП України в Харківській області Ягнюка В.Г. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні немає, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: останній раз 25.05.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 198, ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув`язнення, тобто тримання під вартою, - у строк відбування покарання, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 04.02.2016 по 20.06.2017, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Холодногірського ВП Харківського ВП ГУНП України в Харківській області Ягнюк В.Г. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів клопотання та додатків до нього, слідчим відділом ХолодногірськогоВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019220510000782 від 28.03.2019, за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, останній раз 25.05.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ст. 198, ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив і знов, повторно, вчинив корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 27.03.2019, в період часу з 14 год. 00 хв. по 15 год. 30 хв. ОСОБА_1 , проходячи по АДРЕСА_2, помітив домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вказаного домоволодіння. ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, переліз паркан, який огороджує вказане приватне домоволодіння, тим самим проникнувши на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, знаходячись у дворі вищевказаного домоволодіння, використовуючи у якості знаряддя злочину монтувальний лом, який останній приніс з собою, віджав раму вікна домоволодіння та незаконно проник всередину зазначеного домоволодіння, звідки таємно викрав грошові кошти у сумі 18000 грн. та майно, які належать потерпілій ОСОБА_2 , а саме: мобільний телефон «Samsung Galaxy Core Prime», модель «SM-G360HZSDSEK», сірого кольору, золоті сережки 585 проби, вагою 3 гр. мобільного телефону «Meizu», біло-рожевого та роутер "Samsung".

Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння кримінального правопорушення-злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду.

В клопотанні слідчий посилається на те, що в ході досудового розслідування встановлені достатні підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,- таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у житло.

19.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі.

Підозра ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочині, передбаченому ч.3 ст. 185 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-Протоколом огляду місця події від 27.03.2019, який проводився за адресою: АДРЕСА_2 ;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 ;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ;

-документами на викрадений мобільний телефон;

-відповіддю з ломбарду повне товариство «ЕВ.РО.ЛОМБАРД «ЕВ.РО.ФІНАНСИ ЛТД І КОМПАНІЯ»;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ;

-висновком судово-дактилоскопічної експертизи №2/598СЕ-19 від 18.06.2019.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, з метою застосування до підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, не одружений, не має місця реєстрації, а отже не має стійких соціальних зв`язків, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому провадженні, оскільки знає їх місце мешкання, вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити свою злочину діяльність, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, оскільки відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років. Підозрюваний ОСОБА_1 скоїв умисний, корисливий злочин, маючи при цьому не зняті та не погашені судимості, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам (спробам) шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Вказані докази свідчать про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочину обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа злочин, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, про обрання якого слідчим та прокурором заявлено клопотання.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що ОСОБА_1 може перешкоджати встановленню істини та переховуватися від органів досудового розслідування, наявність ризиків передбачених у п. 1, п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Прокурор клопотання підтримав, посилався на те, що застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст.177 КПК України.

Підозрюваний зазначив, що він визнає вину у підозрі вчиненні кримінального правопорушенні. Дійсно, він здійснив крадіжку з будинку.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,

обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4 ) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав , передбачений КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, так як при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий суддя враховує наявність ризиків передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: те, що підозрюваний ОСОБА_5 , не працює, не має постійного джерела доходів, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, схильний до ведення злочинного образу життя та виявляє підвищену соціальну небезпеку.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України врахована наявність ризиків передбачених вищевказаними пунктами ст. 177 КПК України і що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбачених ст. 177 КПК України .

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства

Таким чином слідчий суддя вважає, що подане клопотання слідчого достатньо мотивоване та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 грн. (1921 х 20=38 420 грн.).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Ягнюка Вадима Григоровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківському слідчому ізоляторі» на строк 60 днів - по 17 серпня 2019 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту З. 19 червня 2019 року.

Визначити суму застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (розрахунковий рахунок 37318098006674, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача ДКС України, призначення платежу -запобіжний захід, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали до 17.08.2019 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Євтіфієв В.М.