Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 20/39227.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська типографія»
про стягнення 489609,29 грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
від позивача Коломієць К.В.- предст. (дов. від 19.01.2010р.)
від відповідача не з’явилися
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 489609,29грн. (438292,10грн. –основного боргу, 19878,01грн.- процентів за користування чужими коштами, 31439,18грн. –збитків), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання за договором №F10 від 15.05.2007р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/392, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 22.12.2009р.
Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2009р. надав суду заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 458 170,11грн.
В разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої і вирішується спір.
Уточнені позовні вимоги (зменшені позовні вимоги) приймаються судом до розгляду.
На вимогу ухвали суду від 09.12.2009р. представник позивача надав суду Графік платежів від 06.07.2007р. до Договору № F10 від 15.05.2007р., банківські виписки, на підтвердження часткової оплати лізингових платежів.
У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребувати неподані суду документи, розгляд справи 22.12.2009р. відкладено.
У судовому засіданні 19.01.2010р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, а саме, виключив абзац 1 на стор. 4 позовної заяви на суму позовних вимог –31439,18грн., відповідно, просить суд стягнути з відповідача 458170,11грн., а також покласти на відповідача судові витрати: 4674,64грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача також надав суду докази направлення на адресу відповідача клопотання про уточнення позовних вимог.
У судові засідання представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою згідно довідки про включення до ЄДРПОУ відповідача: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 22-а.
У судовому засіданні 19.01.2010р. судом оголошено перерву до 27.01.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
15.05.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір №F10 (далі –договір), відповідно до умов якого лізингодавець (позивач) зобов’язується передати лізингоодержувачу (відповідач) у володіння та користування на певний строк майно (предмет лізингу), спеціально придбане ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобов’язується прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингодавцю плату (далі –лізингові платежі) та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в цьому договорі.
Відповідно до п.1.2. договору предметом лізингу є різальна машина Perfecta 115TVC 2007р. виробництва, серійний номер 74720, ціна якої становить 543247,78грн. з ПДВ.
Так, 05.06.2007р. між ТОВ «Поліграфімпорт»(продавець), ТОВ «СГ Еквіпмент лізинг Україна»(покупець) та ТОВ «Київська типографія»було укладено договір купівлі-продажу №2-099, на виконання умов якого позивач придбав у продавця товар: різальну машину Perfecta 115TVC, а відповідач прийняв цей товар, що підтверджується Актом прийому-передачі від 06.07.2007р., належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Також у вказаному акті зазначено, що він засвідчує виконання продавцем своїх обов’язків за договором №2-099 від 05.06.2007р., право власності на товар перейшло до позивача, а відповідач набув право користування на товар.
Так, на виконання умов договору, позивачем було передано відповідачу предмет лізингу - різальну машину Perfecta 115TVC, що підтверджується видатковою накладною №9 від 06.07.2007р., яка підписана уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача, належним чином завірена копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до видаткової накладної №9 від 06.07.2007р. вартість предмета лізингу складає 550662,74грн. з ПДВ.
Умовами розділу 2 договору №F10 встановлено ціну договору, розмір та порядок здійснення лізингових платежів, зокрема:
- строк лізингу –36 місяців (п.2.1.1);
- валюта здійснення розрахунків: гривня (п.2.1.2);
- валюта обчислення: Євро (п.2.1.3);
- щомісячний лізинговий платіж складає 2,45470% бази обчислення лізингових платежів у т.ч. ПДВ.
Склад лізингових платежів може включати:
а) відшкодування частини вартості предмета лізингу;
б) сплата комісії (процентів) згідно умов цього договору;
ПДВ на комісію (проценти) у складі лізингового платежу нараховуються згідно п.3.2.2. Закону України «Про податок на додану вартість»(п.2.1.6).
Лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю витрати, що нестиме останній у зв’язку з придбанням та фінансуванням предмета лізингу, а саме: відрахування в пенсійний фонд та комісії банку при купівлі валюти (2.2.2).
Вартість предмета лізингу в гривнях включає всі витрати, понесені лізингодавцем у зв’язку з придбанням предмета лізингу (пп. І, п. 2.2.4);
Вартість предмета лізингу в гривнях буде вказана в акті прийому-передачі предмета лізингу та/або в реалізаційній накладній (пп. ІІ, п.2.2.4);
Термін і розміри окремих лізингових платежів, із застереженнями п. 2.2.7 договору (коригування лізингових платежів) визначено у графіку сплати лізингових платежів, який надається лізингоодержувачу протягом 7 календарних днів з моменту отримання лізингодавцем акту прийому-передачі (2.3.1).
Матеріали справи містять Графік лізингових платежів від 06.07.2007р. до договору.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов’язання за договором щодо сплати лізингових платежів здійснив частково, а саме: ним не були сплачені лізингові платежі з 17 періоду –з листопада 2008р., загалом за період з листопада 2008р. по січень 2009р. на суму 60001,65грн.
Матеріали справи місять рахунки-фактури, а саме: №1971/17/F10 від 05.11.08 на суму 16781,84грн., №2306/18/ F10 від 05.12.08 на суму 19087,51грн. та №2631/19/ F10 від 05.01.09 на суму 24132,30грн., які були виставлені на оплату відповідачу та не оплачені останнім.
Відповідно до статті 10 ЗУ «Про фінансовий лізинг»та п.7.7. договору лізингодавець має право відмовитися від договору в односторонньому порядку у випадку, якщо лізингоодержувач не виконує свої зобов’язання щодо сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів, в тому числі не виконав в цей же строк зобов’язання щодо сплати авансового платежу.
На підставі вказаного пункту договору, позивач надіслав відповідачу лист №113 від 30.01.2009р., в якому позивач повідомляв про відмову від договору в односторонньому порядку, який був отриманий відповідачем 05.02.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п.8.1. договору при відмові лізингодавця від договору згідно з п.7.7. дія договору припиняється з моменту, коли лізингоодежувач отримав або міг отримати письмове повідомлення лізингодавця про відмову від договору. У даному випадку з 05.02.2009р.
При цьому лізингоодержувач зобов’язаний негайно сплатити лізингодавцю суми решти лізингових платежів, які залишилось сплатити, та вартості викупу предмета лізингу (залишкової вартості) (пп. ІІ п.8.3 договору).
В зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 60001,65грн. та 378290,45грн. –загальна сума залишкових лізингових платежів, загалом, заборгованість відповідача складає 438292,10грн.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 438292,10грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення 19878,01грн. –процентів за користування чужими коштами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (ст. 806 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 статті 695 Цивільного кодексу України до договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Згідно статті 536 цього ж кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до п.2.3.12 договору у разі несвоєчасного внесення будь-якого платежу із платежів, передбачених в п.2.3. договору, лізингоодержувач зобов’язується сплатити лізингодавцю пеню, на підставі рахунків-фактур, які будуть виставлятися щомісячно та/або щоквартально та при достроковому припинення дії договору (за ініціативою лізингодавця).
Належним чином завірені копії рахунків-фактур, які були виставлені на оплату позивачем відповідачу на сплату пені знаходяться в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, нарахування позивачем 19878,01грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами вважаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відповідно до розрахунку позивача.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
У зв’язку із зменшенням розміру позовних вимог, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України зайво сплачена сума державного мита у розмірі 314,39грн., з огляду на наступне.
Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, у тому числі ціни позову.
Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК ціну позову вказує позивач.
Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита, у зв’язку із зменшенням позовних вимог вирішується судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством (Інформаційний лист ВГСУ від 20.10.2006р. №01-8/2351).
З урахуванням наведеного, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню 314,39грн. - зайво сплаченої суми державного мита, у зв’язку із зменшенням позовних вимог.
Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 438292,10грн. –основного боргу, 19878,01грн.- процентів за користування чужими коштами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська типографія»(м. Київ, вул. Червоногвардійська, 22-а, код ЄДРПОУ 30605098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(м. Київ, пр-т. Московський, 9, код ЄДРПОУ 34537769) 438292,10грн. –основного боргу, 19878,01грн.- процентів за користування чужими коштами, 4581,70грн. - державного мита, 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(м. Київ, пр-т. Московський, 9, код ЄДРПОУ 34537769) з Державного бюджету України 314,39грн. - зайво сплаченої суми державного мита.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій
Судове рішення № 8247856, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/392. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: