Вирок № 82478522, 19.06.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/847/19

Номер провадження 1-кп/623/155/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Довгополої І.В.,

прокурора: Чумаченко Ю.С.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Іванченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12019220320000019 від 5 січня 2019 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю,раніше судимого:

1)13.11.2000 Ізюмським міським судом Харківської обл. за ч. 3 ст. 81 КК України (редакція 1960 р.) до 3 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 46-1 КК України (редакція 1960 р.) з іспитовим строком 2 роки;

2)13.05.2002 Ізюмським міським судом Харківської обл. за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 3 років позбавлення волі;

3)30.08.2005 Ізюмським міськрайонним судом Харківської обл. за ч. 2 ст. 342, 71 КК України до 2 років позбавлення волі;

4)22.06.2006 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, 71 КК України, до 5 років позбавлення волі;

5)11.07.2011 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

6)22.02.2018 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробувальним терміном у 2 роки;

7)14.03.2019 Ленінським районним судом м.Харкова за ч.3ст. 185 ККУкраїни до 3 років позбавлення волі;

8)обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018220320000809 від 15.08.2018 за ч.2 ст.185 КК України 27.09.2018 року направлено до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області;

9) обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018220320001159 від 14.11.2018 за ч.3 ст.185 КК України 09.01.2019 року направлено до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області,

який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , контактний телефон відсутній,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин.

Так, ОСОБА_1 , в ніч на 04.01.2019, більш точного часу ані в ході досудового розслідування, ані під час судового розгляду не встановлено, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою особистого збагачення, маючи єдиний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, з оглядового колодязя мережі водовідведення, розташованого біля будинку № 4 по вул. Спортивній в м. Ізюмі Харківської області, таємно, шляхом вільного доступу, викрав чавунну кришку каналізаційного люку діаметром 600 мм. вагою 44 кг., яка належала ІКВ ВКП, вартість якої, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 481/19 від 12.02.2019, становить 308 гривень.

Далі, продовжуючи свої злочинні дії охоплені єдиним умислом спрямованим на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , в ніч на 04.01.2019, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою особистого збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не слідкує, з двох оглядових колодязів мережі водовідведення, розташованих біля будинку № 11 та будинку № 13 по вул. Різдвяній в м. Ізюмі Харківської області, таємно, шляхом вільного доступу, викрав дві чавунні кришки каналізаційних люків діаметром 600 мм. та вагою 52 кг. кожна, які належали ІКВ ВКП, вартість яких, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 481/19 від 12.02.2019, становить 728 гривень, після чого залишив місце злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 завдав ІКВ ВКП матеріальної шкоди на загальну суму 1036 гривень.

Допитаний в судовому заcіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 185 КК України визнав повністю, погодився з його кваліфікацією, у скоєному розкаявся, підтвердив обставини злочинів та пояснив, що в ніч на 4.01 2019 року скоїв крадіжку каналізаційних люків на вул Спортивній, біля будинку № 4, та по вул. Різдвяній, біля будинків № 11 та № 13. Зазначені люки розбив та здав на металобрухт. Кошти витратив на власні потреби. Цивільний позов Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства визнав у обсязі, зазначеному в обвинувальному акті в розмірі 1036 гривень, суму, зазначену в цивільному позові вважав завищеною.

Представник потерпілого Іванченко В.В. заявив цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, просив його задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 4447 грн.00 коп.

Прокурор у судовому засіданні просила суд визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачена частиною 2 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі, на підставі положень ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 років 1 місяця позбавлення волі; та на підставі ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.02.2018 остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді позбавлення волі стром на 3 (три) роки 2 (два) місяці. Цивільний позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого майнову шкоду, завдану злочином в розмірі 4447 грн. та витрати, пов`язані з призначенням товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 300 грн.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце скоєних злочинів, мотив, мета, наслідки скоєних злочинів, тощо. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію їх дій за частиною 2 статті 185 КК України крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистость обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 є громадянином України, раніше неодноразово судимий, не одружений, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо перебуває на обліку в Ізюмському ОМВК, строкової військової служби не проходив, як засуджений, раніше судимий, в тому числі і за тяжкі злочини, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості, довідка Ізюмського ОМВК та його свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Однак, згідно п.2 ч.4 ст.314-1 КПК України, досудова доповідь не складається щодо особи, яка вже відбуває покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачені частиною 2 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесені до злочинів середньої тяжкості.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 ,є щире каяття.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, відповідно до ст. 65 ККУкраїни, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який віднесений до злочинів середньої тяжкості, обставини, яка пом`якшує покарання, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий та вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства.

Розмір заявленого представником потерпілого цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину, підтверджується матеріалами справи, з урахуванням чого він підлягає задоволенню та стягненню з ОСОБА_1 на користь потерпілого майнової шкоди в розмірі 4447 гривень.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставин, які пом`якшують покарання, беручи до уваги думку представника потерпілого, враховуючи роз`яснення, надані в пункті другому, пункті четвертому Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд вважає, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства неможливе, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, буде покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення попереднього вироку від 14.03.2019 року Ленінським районним судом м. Харкова, яким був засудженим за частиною третьою статті 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 (три) роки, останньому повинно бути призначено покарання на підставі ч.4 ст.70, ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та часткового приєднаня невідбутої частини покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.02.2018 року. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати, в рамках даного кримінального провадження запобіжний захід не обирався.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи в розмірі 300 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Цивільний позов Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 4447 грн. 00 коп.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-67, 70-72, частиною 2 статті 185 КК України, статтями 100, 124, 129, 349, 370, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 місяць.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України,за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначеного за вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 14.03.2019, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 місяць.

На підставі ст.71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22.02.2018 року у виді 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати, так як останній відбуває покарання за вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 14.03.2019 року у виді позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати у відповідності до вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 14.03.2019 року.

Цивільний позов Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (код ЄДРПОУ 24673063, р/р НОМЕР_2 в ПАТ «Приватбанк», 64303 Харківськаобласть,місто Ізюм, вулиця Чумацька, 11) 4447 (чотири тисячі чотириста сорок сім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 481/19 від 12.02.2019 року в розмірі 300 гривень (розрахунковий рахунок - 5168 НОМЕР_3 , виконавець ОСОБА_2 , номер облікової карти платника податків - НОМЕР_4 ).

Речові докази: 4 фрагменти металевих виробів, з яких: 1 розміром 29 х 25 см, товщиною від 9,5 мм. до 10 мм., 1 розміром 29 х 27 см., товщиною від 9,5 мм. до 10 мм., 1 розміром 18 х 25 см., товщиною від 7,5 мм. до 8, 5 мм., 1 розміром 29 х 29 см., товщиною від 7,5 мм. до 8, 5 мм., загальною вагою 35 кілограмів, виявлені та вилучені в ході огляду речей від 08.02.2019, на підставі заяви про добровільну видачу свідка ОСОБА_3 , які належать на праві власності ІКВ ВКП, повернути потерпілому - Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківськоїобласті Винниченка П .П. від11.02.2019 року на 4 фрагменти металевих виробів, з яких: 1 розміром 29 х 25 см, товщиною від 9,5 мм. до 10 мм., 1 розміром 29 х 27 см., товщиною від 9,5 мм. до 10 мм., 1 розміром 18 х 25 см., товщиною від 7,5 мм. до 8, 5 мм., 1 розміром 29 х 29 см., товщиною від 7,5 мм. до 8, 5 мм., загальною вагою 35 кілограмів, які належать на праві власності ІКВ ВКП - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Т. Д. Бєссонова