Вирок № 82478518, 19.06.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/592/17

Номер провадження 1-кп/623/18/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Ємельянової М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016220320000704 від 03 травня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП відсутній, уродженця міста Куп`янськ, Харківської області, українця, громадянина України, судимого:

1) 18 листопада 1998 року Куп`янським міським судом Харківської області за частиною 2 статті 141, частинами 1, 2 статті 142 КК України (1960 року) до 3 років позбавлення волі;

2) 24 травня 2002 року Куп`янським міським судом Харківської області за частиною 3 статті 185, частиною 1 статті 395, частиною 1 статті 70 КК України до 3 років позбавлення волі;

3) 19 червня 2007 року Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 122, частиною 1 статті 125, частиною 1 статті 70, стаття 72 КК України до 2 років позбавлення волі;

4) 21 січня 2010 року Куп`янським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 121 КК України до 6 років позбавлення волі;

5) 04 грудня 2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 185, стаття 71 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі,

який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2016 року, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , повторно, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, наніс декілька ударів ОСОБА_3 в область голови та грудної клітини, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді забійної рани, синців на обличчі, крововиливу в білкову оболонку лівого ока, синців на грудній клітині та правому плечі, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №227-ІЗ/16 від 04 травня 2016 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, з кишені куртки ОСОБА_3 відкрито викрав мобільний телефон «Sоnу U Хрегіа SТ25i», вартістю 1110 гривень 00 копійок, після чого ОСОБА_2 з пальця правої руки ОСОБА_3 відкрито викрав золоту каблучку вагою 3,42 г. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №2867 від 01 червня 2016 року становить 1998 гривень 37 копійок, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3108 гривень 37 копійок.

Також, 26 грудня 2016 року, близько 21 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , повторно, діючи з корисливих мотивів, маючи умисел на викрадення чужого майна, знаходячись біля під`їзду № 2 будинку №58 по вулиці Соборній, в місті Ізюмі, Харківської області , наніс ОСОБА_4 удар кулаком в область перенісся, чим останньому згідно з висновком судово-медичної експертизи №617-ІЗ/16 від 28 грудня 2016 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна на спинці носа, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, після чого відкрито викрав з карману штанів ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 20 гривень, а також чоловічу куртку тканєву, чорного кольору, вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №266 від 25 січня 2017 року 180 гривень 00 копійок, чим потерпілому завдано матеріальної шкоди на загальну суму 430 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 2 статті 186 КК України, вину свою визнав повністю, в скоєному розкаявся.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають.

Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за частиною 2 статті 186 КК України у виді 6 років позбавлення волі.

Захисник Кузнєцов О .О. просив призначити його підзахисному покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Кузнєцов О.О. та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом було досліджено письмові докази, а саме висновок судово-психіатричного експерта №185 від 20 лютого 2019 року щодо психічного стану обвинуваченого ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, згідно якого останній за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними та у застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, письмові докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, не одружений, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, нарколога,в Ізюмському ОМВК, раніше судимий, за місцем проживання характеризується негативно, про що свідчать: довідка Ізюмського ОМВК, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачені частиною 2 статті 186 КК України, відповідно до статті 12 КК України віднесені до тяжкого злочину.

Обставин, які згідно статті 66 КК України пом`якшують покарання та згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, у потерпілих відсутні вимоги до нього, однак при цьому він має непогашені судимості, знову вчинив злочини проти власності, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, який не має постійного місця роботи, не одружений, характеризується за місцем проживання негативно, суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання саме у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільні позови у кримінальному провадженні - відсутні.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи в сумі 351 гривня 84 копійки, що проводилась експертами Харківського НДЕКЦ МВС України, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 січня 2017 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідний речовий доказ після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілому.

Питання інших речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 50, 65-67, частиною 2 статті 186 КК України, статтями 100, 124, 126, 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (П`ЯТЬ) років 6 (ШІСТЬ) місяців.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільні позови - відсутні.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №266 від 25 січня 2017 року року в розмірі 351 гривня 84 копійки, які підлягають перерахуванню до державного бюджету (одержувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005 , код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харків).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 06 січня 2017 року на чоловічу зимову куртку чорного кольору.

Речові докази: чоловічу зимову куртку чорного кольору, мобільний телефон «Nokia1650» повернути потерпілому ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов