Рішення № 8247675, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/39120.01.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь –Комфорт"

простягнення 32685,10 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Іваненко І.П.

від відповідача:Кривобородов О.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (надалі –АЕК "Київенерго") в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь –Комфорт" (надалі –ТОВ "МЖК "Оболонь –Комфорт") про стягнення 32685,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8041052 від 01.10.2008 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач грошові зобов’язання по оплаті поставленої енергії виконав не в повному обсязі, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24 163,38 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 7 127, 69 грн. та 3% річних у розмірі 1 394,03 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.12.2009 р.

У судових засіданнях 23.12.2009 р. та 28.12.2009 р. оголошувалися перерви до 28.12.2009р. та 20.01.2010 р. відповідно.

В судове засідання 20.01.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, підтвердив сплату відповідачем 20 000,00 грн. та просить задовольнити позов в частині стягнення основного боргу у розмірі 4 163,38 грн. та штрафних санкцій. Вказує, що кошти які надійшли у грудні 2009 року повинні зараховуватися на оплату поточної заборгованості, а не на оплату попереднього боргу.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2010 р. з’явився, подав докази сплати основного боргу та відзив на позовну заяву в якому просить в задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій відмовити.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 р. між АЕК "Київенерго" (постачальник) та ТОВ "МЖК "Оболонь –комфорт" (споживач) було укладено договір № 8041052 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі –"Договір").

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору постачальник зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення –в період опалювального сезону; гарячого водопостачання –протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Споживач відповідно до пункту 2.3.1 Договору зобов’язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку 2.

Договір № 8041052 на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.10.2008 р. по 01.11.2009 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.11.2009 р. становить 24163,38грн., підтверджується розрахунком основного боргу за теплову енергію та табуляграмами обліку теплової енергії за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №2 до Договору сторони погодили, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки (п. 9 додатку). Споживач щомісячно: забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п.10 Договору).

Під час розгляду справи відповідач визнав суму основного боргу та надав докази його погашення.

Як вбачається з платіжних доручень відповідача та розрахунку основного боргу по Договору, що подано позивачем, відповідачем було сплачено основний борг повністю, що підтверджується платіжними дорученнями №419 від 19.11.2009 р. на суму 10 000,00 грн. (отримано позивачем 19.11.2009 р.), №426 від 27.11.2009 р. на суму 10 000,00 грн. (отримано позивачем 30.11.2009 р.), №455 від 17.12.2009 р. на суму 8 000,00 грн. (отримано позивачем 17.12.2009 р.).

Оплата відповідачем 10 000,00 грн. за платіжним доручення №419 від 19.11.2009 р. була здійснена до подачі позовної заяви, а тому в задоволенні вимог в цій частині необхідно відмовити.

За платіжним дорученням №426 від 27.11.2009 р. кошти надійшли на рахунок позивача 30.11.2009 р. –після його звернення з позовною заявою до суду, а тому підстав для відмови в позові в цій частині немає.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Посилання представника відповідача на віднесення здійснених відповідачем платежів на оплату теплової енергії, яка спожита у листопаді-грудні 2009 року, судом відхиляються з огляду на наступне.

Підставою даного позову є невиконання відповідачем умов Договору по оплаті теплової енергії, спожитої за період з жовтня 2008 року по листопад 2009 року.

Відповідачем надано докази оплати на користь позивача в т.ч. 24 163,38 грн. згідно платіжних доручень №419 від 19.11.2009 р., №426 від 27.11.2009 р., №455 від 17.12.2009 р., що не заперечується позивачем.

Із змісту призначень вказаних платежів вбачається, що відповідачем оплачено кошти за спожиту згідно Договору теплову енергії без зазначення конкретних періодів споживання.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Умовами Договору не визначено обов’язку споживача визначати в призначенні платежу період за який оплачуються послуги, відтак заборгованість погашається в порядку черговості її виникнення, а тому сума боргу за спірний період у розмірі 14 163,38 грн., яка є предметом судового розгляду погашена відповідачем у повному обсязі.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 14163,38грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 394,03 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 7 127,69 грн. за період прострочення з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року згідно доданого до позову розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за липень, серпень 2009 року, які мають від’ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 7 035,40 грн.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення 3% річних визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Обставини на які посилається відповідач у відзиві не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "МЖК "Оболонь –комфорт" на користь АЕК "Київенерго" інфляційної складової боргу у розмірі 7 035,40 грн. та 3% річних у розмірі 1 394,03 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 10 000,00 грн. та інфляційної складової боргу у розмірі 92,29 грн. необхідно відмовити.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 14 163,38грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЖК "Оболонь –комфорт" (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 12-К; ідентифікаційний код 34891776) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) інфляційну складову боргу у розмірі 7 035 (сім тисяч тридцять п’ять) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 1 394 (одна тисяча триста дев’яносто чотири) грн. 03 коп., державне мито у розмірі 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн. 13 коп. Видати наказ.

3.          Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 14 163,38 грн. припинити.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Бойко Р.В.

Дата підписання повного тексту рішення 25.01.2010 р.