Рішення № 8247586, 19.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/45019.01.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»

про стягнення 2655,13 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : не з’явились;

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 19 січня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»(надалі –відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 2655,13 грн., в тому числі страхового відшкодування в сумі 2548,47 грн., пені в сумі 93,67 грн., 3% річних в сумі 12,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за Полісом № ВВ/4143645.

Відповідач відзив на позов до суду надав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвала суду та позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 09.10.2009р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 05.11.2009р. Розгляд справи призначений на 05.11.2009р., перенесено на 08.12.2009р., у зв’язку з перебуванням судді на лікарняному, в яке представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвалою від 08.12.2009р. розгляд справи відкладено до 19.01.2010р. в яке ані представник позивача, ані представник відповідача в судове засідання не з’явились. В судові засідання представники відповідача на з’являлись, натомість від представника позивача неодноразово подавались клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документах.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2008р. між ЗАТ «Страхова компанія «АХА страхування» та Слесем Сергієм Васильовичем було укладено Договір добровільного страхування наземного автотранспорту № 2338-а/08зп (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір добровільного страхування).

Об’єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб ВАЗ 211340, державний номер АР 5118 ВС.

Транспортний засіб ВАЗ 211340, державний номер АР 5118 ВС належить Слесю Сергію Васильовичу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (копія міститься в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 22.08.2008р. на вул. Восьмого березня у м. Запоріжжя, а саме: відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ 211340, державний номер АР 5118 ВС, що знаходився під керуванням Слеся Сергія Васильовича і автомобіля Daewoo Lanos, державний номер АР 4037 ВС, що знаходився під керуванням Пейчева Юрія Івановича.

За наслідками вказаної дорожньо–транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 3038,97 грн., що підтверджується платіжними дорученням №№ 454, 455, 456 від 24.09.2008р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом № 4068-а/08зп від 24.09.2008р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 11.09.2008р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Пейчевим Юрієм Івановичем п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи Пейчевим Юрієм Івановичем застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер АР 4037 ВС, шляхом укладення з відповідачем Поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/4143645 (тип договору –3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням відповідачем з Пейчевим Юрієм Івановичем Полісу № ВВ/4143645 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати завдану Пейчевим Юрієм Івановичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер АР 4037 ВС.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Слесь Сергій Васильович мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Пейчевим Юрієм Івановичем транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер АР 4037 ВС.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено з висновку спеціаліста автотоварознавця від 19.09.2008р. №722 вартість відновлюваного ремонту, завданий власнику автомобіля ВАЗ 211340, державний номер АР 5118 ВС, з урахування фізичного зносу склала 3811,90 грн. За умовами Договору п. 19, 24.5.1, суму страхового відшкодування було визначено виходячи з вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, за вирахуванням франшизи позивача (426,50 грн.), встановленої Договором добровільного страхування, а саме: 3465,47 грн. –426,50 грн. = 3038,97 грн.

У відповідності до ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, встановленої при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

З урахуванням зазначених норм, зважаючи на те, що Полісом № ВВ/4143645 сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Пейчевим Юрієм Івановичем транспортного засобу транспортного засобу Daewoo Lanos, державний номер АР 4037 ВС, складає 2548,47 грн., за вирахуванням франшизи (510,00 грн.) відповідача, тобто 3038,97 грн. - 510,00 грн. = 2528,97 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою № 3209-09 від 21.05.09р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Яке було отримане відповідачем, про що свідчить підпис про отримання на поштовому відправленні. Ніяких повідомлень з приводу прийняття відповідних рішень на адресу позивача від відповідача не надходило.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування позивачу відповідачем не перерахована, а відповідно до Закону України „Про страхування” відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2528,97 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу страхове відшкодування в сумі до 26.06.2009р.

У відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання в строк, встановлений договором та законодавством не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за період з 26.06.2009р. по 26.08.2009р. на загальну суму 93,67 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 12,99 грн.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення 2635,63 грн., в тому числі страхового відшкодування в розмірі 2528,97 грн., пеня в сумі 93,67 грн., 3% річних у сумі 12,99 грн.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 260,64 грн. (26,36 грн. державного мита та 234,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ідентифікаційний код: 24175269, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ідентифікаційний код: 26183400, адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 57-В, п/р 26502011332557 в філії ПАТ «ОТП Банк» в м. Київ, МФО 300528) грошові кошти в сумі 2635,63 грн. (дві тисячі шістсот тридцять п’ять гривень 63 копійки) та судові витрати в розмірі 260,64 грн. (двісті шістдесят гривень 64 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

                                                            Дата підписання повного тексту рішення - 25.01.2010р.

за позовом