Рішення № 8247532, 13.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 50/66313.01.10 За позовомУправління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві

до Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України

простягнення 101024,70 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивачаВоронін В.О.(дов. № 24/1-1691Нз від 07.04.2009)

Переходько В.О. (дов.№24/14-3005 від 17.06.2009

від відповідача Полікша А.О. (дов. № 22/1-4531 від 04.06.2009),

Борисова Т.М. (дов.№22/1-8448 від 12.10.2009 )

В судовому засіданні 13.01.2010 на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві до Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України про стягнення 101024,70 грн. за неналежне виконання грошового зобов’язання за договором про організацію охорони об’єкта державною службою охорони при МВС України № 123Д/2009/17д від 05.03.2009

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.10.2009 порушено провадження у справі № 50/663 та призначено її до розгляду на 11.11.2009.

Представник відповідача в судове засідання 11.11.2009 не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В судове засідання прибув представник позивача і дав пояснення по справі.

В зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 09.12.2009.

В судове засідання 09.12.2009 з’явились представники позивача і відповідача, дали пояснення по справі та подали додаткові докази.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки будь-яке фінансування діяльності Енергетичної регіональної митниці, відповідно до Бюджетного кодексу України та Положення про Державною митною службою України, здійснюється Державною митною службою України і заборгованість позивача виникла саме через відсутність фінансування з боку вказаної установи.

Представниками сторін в судовому засіданні було подано клопотання про розгляд справи у строк більший, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 13.01.2010.

13.01.2010 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2009 між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (далі –позивач, охорона за договорами) та Енергетичною регіональною митницею Державної митної служби України (далі –відповідач, замовник за договорами) було укладено договір № 123Д/2009/17д про організацію охорони об’єкта державною службою охорони при МВС України.

На підставі договору був виданий Наказ Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві про укладення договору на надання послуг охорони Подільським ВДОС Енергетичній регіональній митниці Державної митною служби України за № 93-ОД від 06.03.2009 та складений Акт про виставлення службового наряду «Охорони»на об'єкт від 05.03.2009, підписаний сторонами.

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач доручає, а позивач зобов'язується здійснювати заходи по охороні контрольно-перепускного пункту та забезпеченню охорони громадського правопорядку (далі –заходи охорони) в приміщеннях замовника, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Дехтярівська, 11-г зазначені в дислокації (додаток №1).

Заходи охорони на об’єкті здійснюється у дні і години, вказані у дислокації. Система охорони об’єкта та розташування постів визначається охороною і узгоджується з замовником (п. 1.3. договору).

Порядок розрахунків сторони закріпили в положеннях розділу 2 договору, відповідно до якого сума оплати за одну годину здійснення заходів охорони за даним договором визначається на підставі узгодженої протоколом договірної ціни охорони, а саме 46,13грн. за одну годину роботи кожного працівника ВДСО УДСО при ГУМВС України в м. Києві. Оплата за послуги відповідно до визначених тарифів та кількості годин охорони здійснюється щомісячно, на умовах попередньої оплати, не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Згідно п. 2.3. договору акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору. Замовник зобов'язаний підписати акт або надати мотивовану відмову від його підписання протягом 3-х (трьох) днів з моменту його отримання. У разі не підписання та не надання мотивованої відмови причин не підписання акту акт вважається таким, що підписаний сторонами без зауважень.

Як встановлено судом, Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві виконало свої зобов’язання за договором шляхом надання послуг охорони об’єкту на загальну суму 101024,70 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт/послуг (знаходяться в матеріалах справи). Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов’язання по оплаті наданих послуг по договору не виконав та не повернув позивачеві підписаний акт прийому-здачі виконаних робіт. Проте, згідно п.2.3. договору якщо замовник не надасть мотивованої відмови причин не підписання акту акт вважається таким, що підписаний сторонами без зауважень. Отже на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 101024,70грн., що підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт/послуг № Пд-0000395 за березень 2009, перепискою між сторонами та зверненням керівництва відповідача до Віце-Прем”єр Міністра України.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов’язань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. А також в силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи вищенаведене, позов про стягнення 101024,70 грн. боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 101024,70 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 101 024,70 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у відповідності до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України (04215, м. Київ, вул. Світлицького, 28-а, блок А; ідентифікаційний код 33638964) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Управління державної служби охорони при Головному управління МВС України у м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9, ідентифікаційний код 08596920) основний борг в сумі 101 024 (сто одна тисяча двадцять чотири)грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 010 (одна тисяча десять) грн. 25 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя                                                                       Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 25.01.2010