Рішення № 8247462, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/5418.01.10

За позовомАкціонерного товариства закритого типу Страхова компанія “Велта”

До           Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Естрін”

Простягнення 867,58 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачане з’явився

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2009 року Акціонерне товариство закритого типу Страхова компанія "Велта" звернулося до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Естрін" 782,93 грн. частки страхового відшкодування за договором перестрахування № 04/2008 від 14.04.2008 р. та 84,65 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 р. № 46/54, яку призначено до розгляду на 28.12.2009 р.

У судове засідання, призначене на 28.12.2009 р., з’явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Під час розгляду спору по суті представник позивача доповів суду обставини неналежного виконання відповідачем обов’язку з оплати частки страхового відшкодування за договором перестрахування № 04/2008 від 14.04.2008 р., а також повідомив, що після порушення провадження у справі сума основного боргу не змінилась і складає 782,93 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір перестрахування, договір добровільного страхування, ковер-нот, лист-повідомлення про настання страхового випадку, акт огляду пошкодженого транспортного засобу, рахунок-фактура на сплату страхового відшкодування, заява про виплату страхового відшкодування, розрахунок суми страхового відшкодування, страховий акт, видатковий касовий ордер.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 р. розгляд справи було відкладено на 18.01.2010 р. зважаючи на неявку представника відповідача та неподання сторонами витребуваних судом документів.

13.01.2010 р. позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи, що призначений на 18.01.2010 р., за відсутності його представника.

У засідання, призначене на 181.01.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, доказів поважності пропуску судових засідань суду не надав, вимог ухвал у справі № 46/54 не виконав.

Враховуючи неявку представника відповідача в судове засідання без поважних причин та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 р. між Акціонерним товариством закритого типу Страховою компанією “Велта” та Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Естрін” укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 04/2008, предметом якого є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

17.10.2008 р. між Акціонерним товариством закритого типу Страховою компанією “Велта” та Бондаренко Н.А. (страхувальник) укладено договір № 314 страхування наземного транспорту (автомобіль LEXUS GX 470, державний номер АХ 3000 АО) на загальну суму 335 000,00 грн.

Акціонерне товариство закритого типу Страхова компанія “Велта” та Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Естрін” підписали ковер-нот № ТР 196/2008-1 від 17.10.2008 р., відповідно до якого перестраховано ризик по страхуванню наземного транспорту (автомобіль LEXUS GX 470, державний номер АХ 3000 АО), перестраховиком виступив відповідач прийнявши на себе відповідальність у розмірі 50 000,00 грн.

10.04.2009 р. телефонограмою № 415 страхувальник повідомив позивача про настання страхового випадку, що стався 10.04.2009 р. за участю автомобіля LEXUS GX 470, державний номер АХ 3000 АО.

Листом від 10.04.2009 р. № 1109 відповідно до п. 3.1.6 договору перестрахування позивач повідомив відповідача про настання зазначеної страхової події.

14.04.2009 р. позивачем було затверджено страховий акт № 50 ТР, на підставі якого згідно з видатковим касовим ордером № 198 від 14.04.2009 р. страхувальнику виплачена сума страхового відшкодування у розмірі 5 244,00 грн.

Розмір матеріального збитку, заподіяний власнику автомобіля LEXUS GX 470, державний номер АХ 3000 АО, підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000400 від 13.04.2009 р.

Відповідно до п. 17.2 ковер-ноту № TP 196/2008-1 від 17.10.2008 р. перестраховик зобов’язується виплатити страховику чи за його дорученням страхувальнику страхове відшкодування, пропорційно частці відповідальності перестраховика по страховому випадку на протязі 10 банківських днів після отримання необхідних документів або рішення суду на підставі якого у перестраховика виникло зобов’язання виплатити страхове відшкодування.

Для отримання від відповідача частки страхового відшкодування відповідно до прийнятого перестрахувальником обсягу відповідальності у розмірі 14,93 % за ковер-нотом № TP 196/2008-1 від 17.10.2008 p. позивач надіслав відповідачеві інформаційний лист № 1187 від 23.04.2009 р., до якого приєднав необхідні для вирішення такого питання документи.

Частка страхового відшкодування відповідача по зазначеному страховому випадку складає 782,93 грн.

Але відповідач свій обов'язок відповідно до п. 17.2 ковер-ноту № TP 196/2008-1 від 17.10.2008 р. не виконав, у відповідні строки, визначені п. 17.2 ковер-ноту, свою частку страхового відшкодування по вищенаведеним страховим подіям на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення лист із пакетом документів був отриманий відповідачем 05.05.2009 р., тобто відповідач повинен був сплатити свою частку відповідальності в розмірі 782,93 грн. до 21.05.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про страхування” перестрахуванням є страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Стаття 26 Закону України “Про страхування” передбачає перелік випадків відмови у страхових виплатах або страховому відшкодуванні.

В процесі розгляду справи відповідач не подав до суду обґрунтовані заперечення на позовну заяву та не довів належними засобами доказування наявності підстав для звільнення від обов’язків по сплаті своєї частки як ретроцесіонера в розмірі 782,93 грн. за договором перестрахування № 04/2008 від 14.04.2008 р.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникли та існують зобов’язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 987 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (ст. 988).

Згідно зі ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу, як несплаченого страхового відшкодування за договором перестрахування, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 84,65 грн. пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.3.5 договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 04/2008 від 14.04.2008 р. перестраховик зобов'язаний сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, перевіривши розрахунок пені, починаючи від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, суд дійшов до висновку, що пеня підлягає стягненню у розмірі 84,65 грн.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки звернення позивача до суду було обумовлене порушенням відповідачем зобов’язань за договором.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Естрін” (03680, м. Київ, пр-т. Перемоги, 56, кім. 546, ідентифікаційний код 33446966) на користь Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія “Велта” (61002, м. Харків, вул. Сумська, 46, ідентифікаційний код 23465084) 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 93 коп. основного боргу, 84 (вісімдесят чотири) грн. 65 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                   Л.В. Омельченко