Рішення № 8247431, 13.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/51613.01.10 За позовом Підприємства Укоопспілки «Укоопзовнішторг»

до Закритого акціонерного товариства «Розмарин»

про стягнення 22 978, 27 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Колосова А.Ю.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20339, 21 грн., та штрафні санкції у розмірі 2120, 67 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання щодо виконання свого грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу № 34 від 26.02.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі позивач надав суду пояснення по справі, у яких зазначає, що відповідачем повністю погашено основний борг та просить стягнути з Закритого акціонерного товариства «Розмарин»штрафні санкції у розмірі 2746, 65 грн.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування додаткових доказів у справі.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.01.2010 р. за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2009 р. між Підприємством Укоопспілки «Укоопзовнішторг»та Закритим акціонерним товариством «Розмарин»укладено договір купівлі-продажу № 34, за умовами якого позивач зобов’язався продати, а відповідач –купити товар, асортимент та кількість якого узгоджується сторонами, та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна за одиницю товару, відповідно до асортименту, встановлюється у накладних на товар, які є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що оплата за поставлений товар, відповідач здійснює протягом 14 днів з моменту отримання товару.

Згідно з п. 8.3., 8.4. договору передача товару позивачем здійснюється представнику відповідача на підставі доручення, оформленого відповідно до чинного законодавства та засвідчується відміткою в накладній.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується його підписом на накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей (копії –у матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач за отриманий ним товар розрахувався невчасно, що є порушенням умов договору купівлі-продажу № 34 від 26.02.2009 р. та положень чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу за договором купівлі-продажу № 34 від 26.02.2009 р. підлягає припиненню, а вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій –підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено термін оплати за отриманий ним товар, встановлений п. 5.1. договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів того, що відповідач вчасно виконав своє зобов’язання щодо оплати за отриманий ним товар за договором купівлі-продажу № 34 від 26.02.2009 р. відповідачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу № 34 від 26.02.2009 р. щодо терміну оплати за отриманий товар, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Разом з тим, як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, у процесі провадження у справі відповідач повністю розрахувався за отриманий ним товар за договором купівлі-продажу № 34 від 26.02.2009 р., що підтверджується довідкою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укоопспілка»№ 24 від 05.01.2010 р. (довідка –у матеріалах справи).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі, відповідач сплатив заборгованість за отриманий ним товар за договором купівлі-продажу № 34 від 26.02.2009 р., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 22987, 27 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення виконання ним грошового зобов’язання за договором, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі 2746, 65 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що за прострочення оплати отриманого товару, відповідач сплачує позивачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару за кожний день прострочення платежу або прийняття товару.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у розмірі 2746, 65 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Підприємства Укоопспілки «Укоопзовнішторг»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Розмарин»коштів за прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання у розмірі 2746, 65 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Розмарин»(02002, м. Київ, вул. Каховська, 64, код ЄДРПОУ 25397777), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Підприємства Укоопспілки «Укоопзовнішторг»(03022, м. Київ, вул. Онуфрія Трутенка, 8, код ЄДРПОУ 01740035) кошти за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 2746, 65 (дві тисячі сімсот сорок шість 65 коп.) грн., 224, 60 (двісті двадцять чотири грн. 60 коп.) грн. –державного мита та 315, 00 (триста п’ятнадцять грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження у справі № 51/516 в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Розмарин»основної заборгованості за договором купівлі-продажу № 34 від 26.02.2009 р. припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.