Рішення № 8247424, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/118.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Комюкрейнторг”

До           Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С”

Простягнення 6561,30 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаОлексенко Н.В. —представник за довіреністю від 01.08.2009 р. б/н

Від відповідача Герич М.В. —представник за довіреністю від 19.11.2009 р. б/н ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Комюкрейнторг” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С” 6531,30 грн. заборгованості за поставлений в рамках договору від 25.12.2007 р. № 18/03/1941В товар.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/1 від 23.11.2009 р., яку призначено до розгляду на 07.12.2009 р.

07.12.2009 р. розгляд справи не відбувся через поважні причини відсутності судді та був перенесений на 18.12.2009 р.

18.12.2009 р. та 28.12.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

Під час розгляду спору по суті представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Комюкрейнторг” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 6531,30 грн. борг, що складає вартість поставленого, але не оплаченого товару за договором від 25.12.2007 р. № 18/03/1941В.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір поставки з додатком, видаткові накладні, якими стверджується передача товару, довідку з банківської установи про розмір коштів, що надійшли від відповідача в рахунок оплати, акти звірки розрахунків, акти залишків товару.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивач не надав передбачені умовами договору звіти по реалізації товару, з якими пов'язаний момент проведення розрахунків між сторонами. Також представник відповідача надав звіт по реалізації товару станом на 18.01.2010 р., згідно з яким у нього залишається нереалізований товар, що був отриманий від позивача, вартістю 103,80 грн. Відповідно до усних пояснень представника відповідача, що надавалися у судових засіданнях 28.12.2009 р. та 18.01.2010 р., факт отримання від позивача товару на суму 6561,30 грн. за договором від 25.12.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Гарт-С” визнається. Щодо причин ненадання позивачеві, а також суду актів по реалізації товару, представник відповідача пояснень не надав.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

25.12.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Комюкрейнторг” в якості постачальника та Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С” в якості покупця уклали договір поставки № 18/03/1941В, за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) — прийняти товар і сплатити за нього грошову суму на умовах та в порядку, визначених договором.

Вказаний договір набирає чинності з 25.12.2007 р. і припиняє свою дію 31.12.2008 р., але не раніше повного виконання сторонами зобов’язань за ним та автоматично пролонгується на наступний термін, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії (п.п.8.1-8.3).

Доказів припинення договору в установленому порядку до матеріалів справи не надано.

Відповідно до додатку до договору від 25.12.2007 р. передача товару здійснюється без передачі покупцем постачальникові довіреностей на отримання цінностей, а з проставленням штампу, зразок якого разом з підписом матеріально-відповідальної особи наведений в даному додатку.

У п. 2.2 вказаної угоди сторони погодили, що право власності на товар, а також ризики його випадкової втрати чи пошкодження переходять від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно з п.п. 5.2, 5.3, 5.4 договору ціна, що включає в себе вартість його доставки, встановлюється в українській національній валюті та вказується у специфікації та накладних.

Розділом 6 договору встановлено порядок проведення між сторонами розрахунків за поставлений товар. Так, п.п. 6.1.1, 6.1.3 передбачено, що оплата проводиться через 7 календарних днів від факту реалізації товару, який підтверджується звітом по реалізації, що складається покупцем та передається постачальнику кожні 7 календарних днів по факсу. У вказаних звітах відображається номер і дата договору, сума, котра підлягає сплаті, кінцева дата оплати.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За твердженнями позивача в рамках договору від 25.12.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Комюкрейнторг” передало у власність відповідача товари загальної вартістю 9130,20 грн., за які він розрахувався частково, заборгувавши 6531,30 грн.

Дані твердження позивача про поставку відповідачеві товарів визнані відповідачем та знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться копії видаткових накладних № 3333 від 21.10.2008 р. на суму 5730,12 грн. та № 4419 від 11.11.2008 р. на суму 3400,00 грн. з підписами уповноважених осіб та відтисками печаток сторін, довідки з банку про суму коштів, що надійшли від відповідача, актів звірки взаєморозрахунків за вересень, жовтень та листопад 2009 року, оригінали яких було оглянуті у судовому засіданні.

Відповідно до наданого відповідачем звіту про реалізацію товару станом на 18.01.2010 р. покупець не реалізував отриманий від постачальника товар загальною вартістю 103,80 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін за поставлений товар відповідач не розрахувався.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вище вказувалося, відповідач зобов’язаний оплатити переданий йому у власність товар через 7 календарних днів від факту його реалізації, про що повинен був скласти звіт по реалізації.

За твердженнями позивача такі звіти відповідачем не надавалися, у зв’язку з чим працівниками позивача у присутності представників відповідача у жовтні 2009 року в торгівельних приміщеннях, що використовуються відповідачем для здійснення господарської діяльності були складені акти про відсутність товарів. На цій підставі, позивач робить висновок про те, що товар за договором від 25.12.2007 р. № 18/03/1941В відповідачем був реалізований, тобто строк для його оплати настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, представивши натомість звіт по реалізації товару станом на 18.01.2010 р., згідно з яким ним не реалізовано товар, що був отриманий від позивача за договором від 25.12.2007 р., вартістю 103,80 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи акти звірки розрахунків між сторонами за вересень, жовтень і листопад 2009 року та поданий відповідачем звіт по реалізації товару, суд вважає, що відповідачем був реалізований отриманий від позивача товар на суму 6247,50, оскільки суму заборгованості за ним він визнав, у зв’язку з чим слід вважати, що строк оплати за договором настав.

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, наведені норми чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 6427,50 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру заявлених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комюкрейнторг” (03118, м. Київ, вул. Козацька, 118, ідентифікаційний код 33691127) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С” (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 3, ідентифікаційний код 24654657) 6427 (шість тисяч чотириста двадцять сім) грн. 50 коп. боргу, 100 (сто) грн. 40 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко