ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 33/40817.12.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»
про стягнення 726403,28 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Решодько О.Є. –представник за довіреністю № 2824-09У від 02.09.2009 року;
від відповідача: не з’явився.
встановив :
Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АХА Страхування»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про стягнення 726403,28 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.03.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та закритим акціонерним товариством «Страхова Компанія «Веско»був укладений договір банківського вкладу в національній валюті № СФ/Ю-5/08 (строковий).
Правонаступником всіх прав та обов’язків закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «Веско»є закрите акціонерне товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування»(п.1.1. Статуту)
Відповідно до п.1.1. договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2652401300500 в Сімферопольській філії ТОВ «Укрпромбанк», код банку 384867.
Відповідно до п.1.2. договору вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 700000,00 гривень (вклад).
Відповідно до п.1.3. договору банк зобов’язується повернути суму вкладу 06 квітня 2009 року.
Відповідно до п.1.4. договору за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 13,5 процентів річних.
Позивач перерахував на депозитний рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 700000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 2880 від 25.03.2008 року, доданим до позовної заяви.
Відповідно до п.3.1.2. договору банк зобов’язаний повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 цього договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом повертаються на наступний робочий день.
07.04.2009 року на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 7/04-1/ALM, щодо повернення депозиту (банківського вкладу) строк якого закінчився. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Станом на дату подання позову відповідач не виконав умови договору та не повернув позивачеві вклад у сумі 700000,00 гривень та нараховані проценти на вклад у сумі 26403,28 гривень.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/408, розгляд справи призначено на 07.09.2009 року.
В судове засідання 07.09.2009 року представник позивача з’явився, частково подав документи на вимогу ухвали суду від 19.06.2009 року, а також надав заяву про продовження строку розгляду справи та письмове клопотання про зміну організаційно-правової форми позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду від 19.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 07971595 на юридичну адресу: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26.
Суд задовольнив клопотання представник позивача про продовження строку розгляду справи, клопотання про зміну організаційно-правової форми позивача та здійснив зміну організаційно-правової форми позивача з ЗАТ «СК «АХА Страхування»на ПАТ «СК «АХА Страхування».
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 05.10.2009 року.
У судове засідання 05.10.2009 року з’явився представник позивача, надав суду довідку про залишкову суму боргу № 1494-09 від 02.10.2009 року.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду від 19.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 10.11.2009 року.
10.11.2009 року до загального відділу діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимоги ухвали Господарського суду від 05.10.2009 року.
Судове засідання, призначене до слухання на 10.11.2009 року, у зв’язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному не відбулося.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи № 37/408 відкладено на 17.12.2009 року.
У судове засідання 17.12.2009 року представник позивача з’явився, надав суду довідку про залишкову суму боргу, позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 700 000,00 грн., нараховані проценти на вклад в розмірі 26403,28 гривень, витрати по сплаті державного мита в сумі 7264,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
25.03.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та закритим акціонерним товариством «Страхова Компанія «Веско»був укладений договір банківського вкладу в національній валюті № СФ/Ю-5/08 (строковий).
Правонаступником всіх прав та обов’язків закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «Веско»є закрите акціонерне товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування»(п.1.1. Статуту), яке змінило назву на приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «АХА Страхування».
Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч. 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.
Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Відповідно до п.1.1. договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок №2652401300500 в Сімферопольській філії ТОВ «Укрпромбанк», код банку 384867.
Відповідно до п.1.2. договору вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 700000,00 гривень (вклад).
Відповідно до п.1.3. договору банк зобов’язується повернути суму вкладу 06 квітня 2009 року.
Відповідно до п.1.4. договору за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 13,5 процентів річних.
Відповідно до ч.2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідні положення також визначаються у ч.2 статті 1060 Цивільного кодексу України.
Позивач перерахував на депозитний рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 700000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 2880 від 25.03.2008 року, доданим до позовної заяви.
Відповідно до п.3.1.2. договору банк зобов’язаний повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними в розділі 7 цього договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом повертаються на наступний робочий день.
Відповідач не виконав умови договору та не повернув позивачеві вклад у сумі 700000,00 гривень та нараховані проценти на вклад у сумі 26403,28 гривень.
07.04.2009 року на адресу відповідача була направлена претензія за вих. № 7/04-1/ALM, щодо повернення депозиту (банківського вкладу) строк якого закінчився. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.
Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт невиконання відповідачем умов договору банківського вкладу в національній валюті № СФ/Ю-5/08 (строковий) від 25.03.2008 року, та наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в частині неповерненого депозитного вкладу в сумі 700000,00 грн. та нарахованих процентів на вклад в розмірі 26403,28 гривень, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в частині неповерненого депозитного вкладу та нарахованих процентів на вклад визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року “Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.
Крім того, постановою Правління Національного банку України № 447 від 05.08.2009 року у відповідача продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 року до 21.01.2010 року.
Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобов’язань за договором.
Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).
Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.
Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.
Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.
Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.
Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обов’язку відповідача повернути депозитний вклад та нараховані проценти у сумах, зазначених вище.
При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.
Аналіз положень частини 2 статті 58, статті 80 та частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів –клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 19357325) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, р/р 26502207940200 в АКІБ «Укрсиббанк»м. Харків, МФО 351005; код ЄДРПОУ 20474912) суму депозитного вкладу в розмірі 700 000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп., нараховані проценти на вклад в розмірі 26 403 (двадцять шість тисяч чотириста три) грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 7 264 (сім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 03 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання: 20.01.2010 року.
Судове рішення № 8247401, Господарський суд м. Києва було прийнято 17.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/408. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: