Рішення № 8247104, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/36118.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фієста" доВідкритого акціонерного товариства "Київметробуд"

в особі Управління виробничо-технологічної комплектації

про стягнення 120 817,72 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача Краснов П.І. (довіреність від 01.04.2009р.);

Матвійчук В.Р. директор;

від відповідача Мастикаш Ю.І. (довіреність № 451 від 07.07.2009р.);

В судовому засіданні 18.01.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фієста»(надалі ТОВ «Фієста», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з УВТК ВАТ «Київметробуд»загального боргу у сумі 120817, 72 грн. з яких сума боргу з урахуванням штрафних санкцій по видатковій накладній № 0000005 від 16.01.2009р. 49147, 24 грн., сума боргу з урахуванням штрафних санкцій по видатковій накладній № 0000039 від 02.02.2009р. 71670, 48 грн..

Ухвалою суду від 07.09.2009р. відповідача у справі (Управління виробничо-технологічної комплектації Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд») замінено належним відповідачем яким є Відкрите акціонерне товариство «Київметробуд».

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнювались, згідно з поданими уточненнями за вих. 5 від 15.01.2010р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача загального боргу в сумі 120425, 05 грн., з яких сума боргу з урахуванням штрафних санкцій по видатковій накладній № 0000005 від 16.01.2009р. складає 48682, 01 грн., сума боргу з урахуванням штрафних санкцій по видатковій накладній № 0000039 від 02.02.2009р. складає 71743, 04 грн..

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не виконані зобовязання щодо оплати поставленого товару згідно накладних № 0000005 від 16.01.2009р., № 0000039 від 02.02.2009р.. Згідно претензій про оплату товару відповідач коштів не сплатив, а суму боргу неодноразово визнавав і письмово підтверджував безпосередній одержувач товару УВТК ВАТ «Київметробуд». Загальна заборгованість відповідача складає 105 776, 76 грн. у звязку з чим позивач вважає наявними підстави для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку. З посиланням на положення Цивільного кодексу України до стягнення з межах позову заявлено також суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідачем позову не визнано, до справи надано відзив на позов, який відкликано згідно з листом за вих. 990 від 26.11.2009р. та надано інший.

У відзиві на позов за вих. № 7 від 18.01.2010р. відповідач зазначив, що між позивачем та відповідачем не укладався договір поставки, оскільки товар (цемент) відвантажувався несистематично та переважно за умови попередньої оплати за усним замовленням відповідача.

Факт оплати товару, відвантаженого за накладними №РН-0000005 від 16.01.2009р. та №РН-0000039 від 02.02.2009р. відповідач підтверджує, зокрема заявою №967 від 26.11.09р. про зарахування платежів, у якій повідомляє позивача про зарахування проведених платежів в рахунок оплати товару за накладними від 16.01.2009р., від 02.02.2009р..

Зазначений в позовній заяві борг на 01.01.2009р. відповідача перед позивачем на думку відповідача не підтверджений жодним документом, і оскільки договір поставки товару між сторонами не укладався, то строк для оплати товару не був встановлений, і тому для того, щоб виникло зобов'язання по оплаті товару на суму 126909 грн. позивачу згідно ч.2 ст. 530 ЦК України потрібно було звернутися до відповідача з вимогою про оплату товару.

Претензія про оплату заборгованості та пені від 11.06.2009р. не є вимогою в розумінні ч.2 ст. 530 ЦК України затвердженням відповідача, оскільки:

- заявлена не до юридичної особи, а до її структурного підрозділу УВТК ВАТ «Київметробуд», який не може бути стороною правочину і тому до нього не можна заявляти вимогу;

- надіслана не за місцезнаходженням відповідача (м. Київ, вул. Прорізна, 8), а чомусь за адресою: м. Київ, вул. Світлогорська, 2/25, як вбачається з наданого позивачем списку згрупованих рекомендованих відправлень;

- не містить посилання на правочин;

- не містить підстави виникнення зобов'язання;

- не містить власне вимоги та строку його виконання…

Вимоги позивача, в тому числі і щодо нарахованих сум пені, 3% річних та інфляції, відповідач вважає безпідставними і такими що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки цементу ТОВ «Фієста»на користь Управління виробничо-технологічної комплектації Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд» поставлено товару за накладними, які не були оплачені у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договору у вигляді окремого документу щодо поставки цементу між сторонами укладено не було, натомість представлені до матеріалів справи видаткові накладні, а також часткова сплата товару свідчать про оформлення між сторонами правових відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Враховуючи здійснені поставки цементу та отриману оплату, сторонами станом на 30.09.2008р. складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків згідно з яким заборгованість перед позивачем за поставлений цемент складала 57156, 99 грн.. Акт залучений до матеріалів справи, підписаний представниками сторін скріплений печатками підприємств.

Після перерахування 02.10.2008 року відповідачем суми в розмірі 64 260 грн., зазначена в акті заборгованість була погашена, а в сумі - 7 103, 01 грн. (64260 грн. -57 159, 99 грн.) існувала переплата.

06.10.2008 року згідно видаткової накладної № РН-001272 на користь відповідача було поставлено товар на суму 145 146 грн., який частково було оплачено 09.10.2008 року в розмірі - 72 000 грн. і з урахуванням існуючої переплати борг відповідача перед позивачем складав 66042 грн. (145146 грн. - 7 103, 01 грн. - 72 00 грн. = 66 042, 99).

Після поставки товару згідно накладної від 14.10.2008 року № РН-001324 на суму - 142851 грн. заборгованість відповідача складала 208 893, 99 грн. (142851 грн. + 66 042, 99 грн.), яка частково була погашена 16.10.2008 року внаслідок перерахування відповідачем коштів в розмірі - 142851 грн. і становила 66042 грн. (208 893,99 грн. - 142851 грн.).

Враховуючи поставку товару 24.10.2008 року згідно видаткової накладної № РН-001396 на суму 143667 грн., борг відповідача перед позивачем складав 209 709, 99 грн. (143667 грн. + 66 042, 99 грн.), і внаслідок перерахування відповідачем 31.10.2008 року коштів в розмірі - 215000 грн. переплата здійснена відповідачем становила 5 290, 01 грн. (215000 грн. - 209 709, 99 грн.).

03.11.2008 року згідно видаткової накладної РН-001467 було поставлено товару на суму 139893 грн. і з урахуванням наявної переплати зазначена поставка товару була оплачена відповідачем 11.11.2008р. (139893 грн. - 5 290, 01 грн. = 134 602, 99 грн.).

Поставка товару згідно накладної № РН-001587 від 01.12.2008р. на суму 72369 грн., була оплачена відповідачем 19.12.2008 року.

Товар поставлений згідно накладних № РН-001651 від 22.12.2008р. на суму 63277, 50 грн., № РН-001671 від 29.12.2008р. на суму 63631, 50 грн., № РН-0000005 від 16.01.2009р. було частково оплачено 19.01.2009р. на суму 125000 грн., та в сумі 63000 грн. 30.01.2009р. кошти надійшли із призначенням платежу «погашення кредиторської заборгованості за цемент згідно рахунку № 001359 від 29.12.2008р.», «оплата за цемент згідно рахунку СФ-000012 від 16.01.2009р.», у звязку з чим заборгованість відповідача становила 62 764, 76 грн. (250 764, 76 грн. (сума поставки) - 125000 грн. - 63000 грн.).

Усі зазначені документи: видаткові накладні, банківські виписки та акт звірки залучені до матеріалів справи у належним чином засвідчених копіях.

02.02.2009 року на користь відповідача поставлено товару згідно видаткової накладної № РН-0000039 на суму 63012 грн. і наявна заборгованість в розмірі 125 776, 76 грн. (62 764, 76 грн. + 63012 грн.) була частково погашена 25.03.2009 року в сумі 20000 грн. у звязку з чим неоплаченим є товар на суму 105 776, 76 грн. (62 764, 76 грн. + 63012 грн. - 20000 грн.), доказів зворотнього суду не представлено.

Зазначена сума заборгованості перед позивачем підтверджена Управлінням виробничо-технологічної комплектації Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»у листі за вих. 141 від 21.09.2009р., яке є безпосереднім отримувачем товару, а посилання відповідача про те, що останній підписаний не уповноваженою особою начальником управління Чирковим В.М. з тих підстав, що від імені ВАТ «Київметробуд»без довіреності має право діяти лише директор, судом не приймається, оскільки згідно п. 7.1 Положення про Управління виробничо-технологічної комплектації Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(затверджене загальними зборами акціонерів ВАТ «Київметробуд»від 24.04.2002р.) УВТК від імені товариства має право підписувати акти приймання-передачі, товаро-транспортні накладні, інші документи повязані із оформленням звітів та результатів здійсненої господарської діяльності.

При цьому судом взято до уваги заяву відповідача про зарахування платежів за вих. 967 від 26.11.2009р., однак така жодним чином не спростовує зазначену суму боргу за поставлений товар, а лише свідчить про намагання відповідача шляхом зміни призначення платежу стверджувати про оплату товару за накладними які заявляються позивачем у позовній заяві як неоплачені. Вказана заява не є заявою про залік зустрічних вимог, а надіслана позивачу вже під час розгляду справи в судовому порядку, містить посилання на здійснені оплати за поставлений товар, щодо яких спір не виникав, у звязку з чим суми поставок за проведеною оплатою згідно платіжних доручень № 10 від 19.01.2009р. та № 75 від 30.01.2009р. не є предметом даного спору, а залишок який згідно з заявою відповідача ним був зарахований за товар відвантажений згідно видаткової накладної № РН-001587 від 01.12.2008р. суперечить встановленим вище обставинам справи, оскільки заборгованість за вказаною накладною відсутня і саме у звязку з її погашенням до стягнення не заявляється.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка цементу на користь відповідача, прийняття товару останнім та часткова оплата, свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості (вих. від 11.06.2009р.), у якій вимагав оплатити загальну суму заборгованості в розмірі 119107, 52 грн. з урахуванням нарахованих штрафних санкцій. Доказом направлення претензії відповідачу є список згрупованих рекомендованих відправлень товариства за 16.06.2009р. який у належним чином засвідченій копії з відміткою пошти про прийняття до відправлення рекомендованих листів наявний у матеріалах справи.

Про отримання УВТК ВАТ «Київметробуд»зазначеної претензії свідчить відповідь управління за вих. 63 від 19.06.2009р. у якій повідомлено позивача про максимальне прискорення вирішення питання про погашення заборгованості що виникла.

При цьому суд відзначає невірність позиції відповідача щодо відсутності підстав вважати наявними докази направлення вказаної претензії відповідачу, з тих підстав, що таку позивачем було направлено на адресу структурного підрозділу УВТК ВАТ «Київметробуд»виходячи з наступного.

Згідно з Положенням про Управління виробничо-технологічної комплектації Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(затверджене загальними зборами акціонерів ВАТ «Київметробуд»від 24.04.2002р.) УВТК самостійно здійснює господарську діяльність (п. 8.1), від імені товариства має право підписувати акти приймання-передачі, товаро-транспортні накладні, інші документи повязані із оформленням звітів та результатів здійсненої господарської діяльності; здійснювати розрахунки з підприємствами, установами, організаціями та отримувати кошти від них (п. 7.1); має обовязком надавати звіти стосовно господарської діяльності (п. 8.1) та інше.

Управління є відокремленим структурним підрозділом товариства без статусу юридичної особи, тобто отримання структурним підрозділом претензії свідчить про отримання претензії самою юридичною особою в особі відокремленого підрозділу, а управління згідно з п. 7.1 Положення від імені товариства має право представляти товариство в усіх установах, організаціях, підприємствах з питань, що входять до компетенції УВТК; вживати заходів щодо врегулювання спорів, надсилати відгуки на позовні заяви, подавати позови, скарги, здійснювати інші процесуальні дії від імені товариства, здійснювати повноваження сторони у справі…

Таким чином, враховуючи, встановлений судом факт отримання структурним підрозділом відповідача претензії від 11.06.2009р., строк виконання зобовязань по оплаті поставленого цементу на суму 105 776, 76 грн., є таким що настав з урахуванням направленої вимоги - 26.06.2009р., як про те вірно зазначено у відзиві на позов (вих. 652 від 28.09.2009р.), який в подальшому відкликано іншим представником ВАТ «Київметробуд».

Сума заборгованості у вказаному розмірі відповідачем не погашена, доказів зворотнього суду не представлено у звязку з чим вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 11616, 66 грн. обчисленої позивачем з посиланням на прострочення сплати боргу в періоді з 23.06.2009р. по 31.12.2009р., суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобовязань за невиконання зобовязань щодо оплати переданого товару за накладними від 16.01.2009р., від 02.02.2009р. позивачем не доведено, відповідного договору яким сторони передбачили таку відповідальність суду не представлено, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як встановлено судом вище, строк виконання зобовязання по оплаті поставленого товару для відповідача є таким що настав згідно направленої претензії, відповідно відповідач є таким, що прострочив оплату в періоді з 27.06.2009р..

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем за накладними від 16.01.2009р., від 02.02.2009р., суд погоджується з розрахунком інфляційних збитків у розмірі 1798, 25 грн. здійсненого за період прострочення вересень 2009р. жовтень 2009р., наданим позивачем і вважає такий обгрунтованим.

За розрахунком суду сума 3% річних за період з 26 червня 2009р. по 31.12.2009р. (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) у відношенні суми боргу за накладними від 16.01.2009р., від 02.02.2009р. є більшою, аніж заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних в розмірі 1233, 42 грн., та оскільки при прийнятті рішення суд обмежений заявленими позовними вимогами, враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума 3% річних є меншою, аніж розрахована судом, вимоги про її стягнення в сумі визначеній позивачем підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1208, 18 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1370, 86 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд» (ідент. код юрид. особи 01387432, юрид. адреса: 01601, м. Київ, вул. Прорізна 8, р/р 26002301300260 в Старокиївському відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322227) в особі Управління виробничо-технологічної комплектації Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд»(адреса: 03065, м. Київ, вул. Світлогірська 2/25, р/р 26009301300133 в Старокиївському відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322227, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 01391669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фієста»(юрид. адреса: 07454, Київська обл., Броварський район, с. Требухів, вул. Броварська 58; адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича 172, оф. 519, р/р 2600210188501 в АКБ «Юнекс»м. Києва, МФО 322539, ідент. код 31781098) 105 776, 76 грн. (сто пять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 76 копійок) основного боргу, 1798, 25 грн. (одну тисячу сімсот девяносто вісім гривень 25 копійок) інфляційних збитків, 1233, 42 грн. (одну тисячу двісті тридцять три гривні 42 копійки) 3% річних, 1370, 86 грн. (одну тисячу триста сімдесят гривень 86 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 25.01.2010