Рішення № 8247040, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/59718.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ласуня»

про стягнення 2185171,68 грн.

                                                                                Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Циганенко О. С. –представник за довіреністю від 28.09.2009р.

від відповідача: Плешнова М. Р. –представник за довіреністю № 14 від 05.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ :          

          Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ласуня»заборгованості за Договором поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р. в розмірі 2185171,68 грн., в тому числі 2105891,53 грн. –основного боргу, 9913,06 грн. –3% річних, 69367,09 грн. –пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір поставки на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар, за який відповідач, в порушення умов договору, не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2009р. порушено провадження по справі № 53/597, розгляд справи призначено на 09.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2009р. надав суду уточнення позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача по справі суму заборгованості в розмірі 1914639,28 грн., в тому числі 1731623,86 грн. –основний борг, 20869,50 грн. –3% річних, 162145,92 грн. –пеня.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду уточнення позивача позовних вимог від 09.11.2009р., а саме зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 09.11.2009р. відповідно до статті 77 ГПК України оголошено перерву до 30.11.2009р.

В судовому засіданні 30.11.2009р. відповідач надав суду відзив на позовні вимоги, в якому зазначає, що відповідач не надавав позивачу замовлення щодо поставки товару, а також вказує на те, що поставка була здійснена позивачем не на виконання умов Договору поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р., оскільки в накладних, залучених до матеріалів справи відсутнє посилання на Договір поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р. Також відповідач зазначає, що в частині видаткових накладних сторонами додатково погоджено строк оплати за поставлений товар, який складає більш тривалий термін відстрочки оплати за товар, ніж встановлено Договором поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р. Відповідач по справі наголошує на тому, що заборгованість перед відповідачем становить суму в розмірі 1641623,83 грн.

В судовому засіданні 30.11.2009р. відповідно до статті 77 ГПК України оголошено перерву до 14.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2009р. надав суду уточнення позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України, з урахуванням відзиву відповідача на позовні вимоги, відповідно до якого позивача просить стягнути з відповідача по справі суму заборгованості в розмірі 1724464,22 грн., в тому числі 1570166,10 грн. –основний борг, 12919,83 грн. –3% річних, 86610,85 грн. –пеня, 54767,44 –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 22 ГПК України суд приймає до розгляду уточнення позовних вимог від 14.12.2009р., а саме зменшення розміру позовних вимог.

Ухвалою суду від 14.12.2009р. було продовжено строк вирішення спору за клопотанням сторін у справі.

В судовому засіданні 14.12.2009р. відповідно до статті 77 ГПК України оголошено перерву до 18.01.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2010р. надав суду уточнення позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України, відповідно до якого позивача просить стягнути з відповідача по справі суму заборгованості в розмірі 1617 885грн., в тому числі 1420919,10 грн. –основний борг, 15085,91 грн. –3% річних, 114007,76 грн. –пеня, 67872,67 –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 22 ГПК України суд приймає до розгляду уточнення позовних вимог від 18.01.2010р., а саме зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач по справі в судовому засіданні 18.01.2010р. надав пояснення з приводу наданого відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.01.2010р. за згодою представника позивача та відповідача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.05.2008р. між сторонами у справі був укладений договір поставки № 418/05/08, відповідно до умов якого постачальник (позивач) передає у власність, а Покупець (відповідач) приймає та оплачує Товар на умовах, визначених у даному Договорі.(п. 1.1 Договору).

20.11.2008р. сторони уклали між собою Додаткову угоду № 1 до Договору № 418/05/08, в якій погодили строк оплати вартості Продукції.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що поставка була здійснена позивачем не на виконання умов Договору поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р., оскільки в накладних, залучених до матеріалів справи відсутнє посилання на Договір поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р.

Суд, при досліджені матеріалів справи встановив, що поставки товару по видатковим накладним, залученим до матеріалів справи, були здійснені у період дії Договору поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р., а тому суд дійшов висновку, що поставка товару по видатковим накладним, залученим до матеріалів справи, була здійснення на виконання Договору поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які інші договори, на виконання яких могли бути здійснені поставки товару по видатковим накладним, залученим до матеріалів справи.

Також, як вбачається з платіжних доручень, наданих відповідачем на підтвердження розрахунків за поставлений товар, в рядку «призначення платежу»зазначено –сплата за товар згідно Договору № 418/05/08 від 27.05.2008р.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

На виконання умов договору поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р. у відповідності до видаткових накладних: № 31340027 від 14.05.2009р., № 31380014 від 18.05.2009р., № 31450021 від 25.05.2009р., № 31700011 від 01.06.2009р., № 31890006 від 09.07.2009р., № 31940021 від 13.07.2009р., № 31940022 від 13.07.2009р., № 31940023 від 13.07.2009р., № 31970019 від 16.07.2009р., № 32040015 від 23.07.2009р., № 32080018 від 27.07.2009р., № 32080019 від 27.07.2009р., № 32120021 від 31.07.2009р., № 32120028 від 31.07.2008р., № 3217001 від 05.08.2009р., № 32220016 від 05.08.2009р., № 32220016 від 10.08.2009р., № 32220017 від 10.08.2009р., № 32220025 від 10.08.2009р., № 32220026 від 10.08.2009р., № 3220026 від 10.08.2009р., № 32240001 від 12.08.2009р., № 32290018 від 17.08.2009р., № 32320013 від 20.08.2009р., № 32530013 від 10.09.2009р., копії яких знаходяться в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні) відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 2654761,68 грн.

Факт прийняття товару відповідачем підтверджується відбитком печатки та підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних. Повноваження осіб на прийняття товарно-матеріальних цінностей підтверджуються довіреностями на тримання товарно-матеріальних цінностей: № ДН-0000170 від 14.05.2009р., № ДН-000020 від 20.05.2009р., № ДН-0000026 від 25.05.2009р., № ДН-0000169 від 01.06.2009р., № СК-0000901 від 09.07.2009р., № ДО-0000077 від 13.07.2009р., № ДН-0000068 від 14.07.2009р., № СК-0000948 від 16.07.2009р., № СК-0000995 від 23.07.2009р., № ДН-0000093 від 27.07.2009р., № ДН-0000108 від 04.08.2009р., № 36 від 31.07.2009р.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору поставки поставка продукції здійснюється на умовах оплати вартості Продукції на протязі 60 календарних днів з моменту передачі продукції.

По видатковим накладним: 31340027 від 14.05.2009р., № 31380014 від 18.05.2009р., № 31450021 від 25.05.2009р., № 3170011 від 01.06.2009р., № 32120021 від 31.07.2009р., № 32290018 від 17.08.2009р. сторони додатково погодили строк оплати за поставлену продукцію –90 днів.

Відповідач частково розрахувався за поставлену продукцію на суму 684972,43 грн., про свідчать платіжні доручення № 3666 від 08.10.2009р., № 3713 від 12.10.2009р., № 3737 від 13.10.2009р., № 3761 від 14.10.2009р., № 3815 від 15.10.2009р., № 3829 від 16.10.2009р., № 3861 від 19.10.2009р., № 3873 від 20.10.2009р., № 3884 від 21.10.2009р., № 3984 від 22.10.2009р., № 3961 від 23.10.2009р., № 3995 від 26.10.2009р., № 4002 від 27.10.2009р., № 4095 від 28.10.2009р., № 4107 від 29.10.2009р., № 4127 від 02.11.2009р., № 4150 від 03.11.2009р., № 4195 від 05.11.2009р., № 4252 від 10.11.2009р., № 4283 від 11.11.2009р., № 4338 від 13.11.2009р., № 4346 від 16.11.2009р., № 4376 від 17.11.2009р., № 4405 від 19.11.2009р., № 4452 від 23.11.2009р., № 4489 від 25.11.2009р., № 4552 від 26.11.2009р. та виписками з банківського рахунку позивача станом на 08.12.2009р., на 11.12.2009р., на 14.12.2009р., на 15.12.2009р., на 16.12.2009р., 17.12.2009р., на 18.12.2009р., на 21.12.2009р., 23.12.2009р., на 24.12.2009р., на 25.12.2009р., на 28.12.2009р., на 29.12.2009р., на 19.10.2009р., на 20.10.2009р., на 21.10.2009р., на 22.10.2009р., на 23.10.2009р., на 26.10.2009р., на 27.10.2009р., на 28.10.2009р., на 29.10.2009р., на 02.11.2009р., на 03.11.2009р., на 05.11.2009р., на 10.11.2009р., на 11.11.2009р., на 13.11.2009р., на 16.11.2009р., на 17.11.2009р., на 19.11.2009р., на 23.11.2009р., на 25.11.2009р., на 26.11.2009р., на 01.12.2009р., на 02.12.2009р., на 03.12.2008р., на 04.12.209р., на 07.12.2009р., на 31.07.2009р., на 14.08.2009р., на 28.08.2009р., на 07.09.2009р., на 08.09.209р., на 09.09.2009р., на 10.09.2009р., на 11.09.2009р., на 15.09.2009р., на 17.09.2009р., на 08.12.2009р., на 12.10.2009р., на 13.10.2009р., на 14.10.2009р., на 16.10.2009р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у своїй позовній заяві та у наданих суду поясненнях представника повідомив, що ним належним чином виконані договірні зобов’язання щодо поставки товару, тоді як відповідач зобов’язання щодо оплати за отриманий товар в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1420919,10 грн., яку позивач просить стягнути як основний борг.

Відповідач обґрунтованих заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару (п. 1 Додаткової угоди № 1 до Договору та видаткові накладні), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався.

Таким чином, враховуючи що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-центр»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ласуня»основного боргу за договором поставки № 418/05/08 від 27.05.2008р. у розмірі 1420919,10 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов’язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій –неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача 114007,76 грн. пені за порушення умов договору в частині своєчасності оплати за переданий товар.

Як вбачається з пункту 7.1 Договору у разі несвоєчасної оплати вартості Товару Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Позивач надав суду розрахунок пені за неналежне виконання відповідачем умов Договору в розмірі 114007,76 грн. відповідно до пункту 7.1 Договору та чинного законодавства України.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 114007,76 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 15085,91 грн. та збитків від інфляції в сумі 67872,67 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

          Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 614, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, 264 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ласуня»(01103, м. Київ, вул. Михайла Драгомирова, 4, кв. 122; код ЄДРПОУ 32310083, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-центр»(03115, м. Київ, вул. Краснова, 27; код ЄДРПОУ 32311684) 1420919 (один мільйон чотириста двадцять тисяч дев’ятсот дев’ять) грн. 10 коп. основного боргу, 114007 (сто чотирнадцять тисяч сім) грн. 76 коп. пені, 15085 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят п’ять) грн. 91 коп. 3% річних, 67872 (шістдесят сім тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 67 коп. збитків від інфляції, 16 038 (шістнадцять тисяч тридцять вісім) грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита та 173 (сто сімдесят три) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.