Рішення № 8246682, 15.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 18/293-12/26115.01.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕЛЕТЕР» До                              Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-2»

Про                              стягнення 40678, 7 грн.

Суддя Л.В.Прокопенко

Представники:

Від позивача Пікуль А.Б. –предст. (дов. від 28.12.2008 р. № 42)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача грошового зобов’язання: суму 3% річних в розмірі 7334,82 грн., інфляційних витрат в розмірі 31121,24 грн., суму пені в розмірі 2222,64 грн., загалом –40678,7 грн. у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за договором підряду № 137.05.01-ЕЛ від 30.05.2001 р., укладеного між сторонами.

Рішенням суду від 04.11.2008 р. позовні вимоги задоволено повністю: присуджено до стягнення з ВАТ «Трест «Київміськбуд-2»суму заявлених позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2009 р. рішення суду першоїї інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2009 р. судові рішення по справі скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За резолюцією голови суду від 18.07.2009 р. справу передано на новий розгляд судді Прокопенко Л.В., яка ухвалою суду від 27.07.2009 р. прийняла справу до свого провадження з присвоєнням номеру –18/293-12/261.

Ухвалою суду від 19.08.2009 р. розгляд справи відкладено на 22.09.2009 р.

Ухвалою суду від 03.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 15.01.2010 р.

В судовому засіданні 15.01.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору підряду № 137.05.01-ЕЛ від 30.05.2001 р., укладеного між сторонами, відповідач як генпідрядник зобов’язалося сплатити позивачу як субпідряднику вартість комплектації та виконання комплексу спеціальних будівельно-монтажних робіт по антикриговій системі виходів з підземного простору на об’єкті: Реконструкція транспортної розв’язки на Севастопольській площі у м. Києві в сумі 165756 грн.

31.07.2001 р. між сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних робіт за липень 2001 р. на суму 99932, 4 грн.

31.08.2001 р. між сторонами підписано акт № 2 приймання виконаних робіт за серпень 2001 р. на суму 47382 грн.

31.11.2001 р. між сторонами підписано акт № 3 приймання виконаних робіт за листопад 2001 р. на суму 3 485 грн.

Загалом за цими актами позивачем виконано підрядних робіт на суму 150799,40 грн.

Згідно умов п. 3.7 договору відповідач повинен сплатити позивачу 147783,42 грн. (150799,4 грн. за вирахуванням 2% генпідрядних від обсягу виконаних робіт у розмірі 3015,98 грн.).

Протягом періоду з липня 2001 р. по грудень 2007 р. відповідачем сплачено на користь позивача вказану суму в розмірі 147783,42 грн.

Згідно умов укладеного договору розрахунок за підписаними актами приймання виконаних робіт мав бути проведений за серпень 2001 р. –до 30.09.2001 р., за листопад 2001 р. –до 31.12.2001 р.

Проводячи розрахунок протягом шести років, відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання.

Згідно ст. 214 ЦК УРСР боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Із змісту зазначеної норми цивільного права не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування. При цьому, застосування вказаної норми не передбачає наявності вини боржника, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи не належне виконання грошових зобов”язань, оскільки їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов”язання.

Згідно розрахунку позивача:

сума 3% річних за період з 01.01.2002 р. по 08.05.2002 р. становить 1064,46 грн.; збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з січня по квітень 2002 р. становить 299,35 грн.;

сума 3% річних від простроченої суми за період з 08.05.2002 р. по 08.08.2002 р. становить 718,38 грн.;

сума 3% річних за період з 08.08.2002 р. по 30.07.2004 р. становить 3127,38 грн.; збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з серпня 2002 р. по липень 2004 р. становить 12879,15 грн.;

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних за період з 30.07.2004 р. по 23.0320.06 р. становить 2361,25 грн.; збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з серпня 2004 р. по лютий 2006 р. становить 10607,92 грн.;

сума 3% річних в період з 23.03.2006 р. по 25.12.2007 р. становить 1459,25 грн.; збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з березня 2006 р. по грудень 2007 р. становить 7334,82 грн.

Таким чином, загальна сума 3% річних за вказаний період становить 8730,72 грн., збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції –31121,24 грн.

Крім того, позивач нараховує пеню за період з 25.06.2007 р. по 25.12.2007 р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в розмірі 2222,64 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач посилається на порушення позивачем позовної давності при нарахування штрафних санкцій, а саме: період нарахування починається з 2002 р., тоді як позов заявлено у вересні 2008 р., що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог згідно ст. ст. 527, 528 ЦК України.

Посилання відповідача на те, що позивачем при зверненні з позовом до суду пропущено строк позовної давності є безпідставним, оскільки згідно з частиною 1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов”язку. З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював погашення своєї заборгованості з 18.07.2001 року по 25.12.2007 року, що свідчить про визнання ним свого боргу, у зв”язку з чим перебіг строку позовної давності переривається.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

З огляду на зміст вказаної норми, якщо позовна давність не спливла до основної вимоги , то позовна давність не спливла і до додаткової вимоги.

Оскільки позовна давність до основної вимоги мала розраховуватись з 25.12.2007 року, то позовна давність до додаткових вимог (пеня, три відсотки річних, збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції) також має розраховуватись з 25.12.2007 року. Позовна заява була подана у вересні 2008 року, тобто встановлений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності у три роки позивачем пропущено не було.

Згідно матеріалів справи відповідач наявність самого боргу за договором підряду № 137.05.01-ЕЛ від 30.05.2001 р. не заперечував і здійснював погашення заборгованості за договором.

Нарахована позивачем пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»суперечить п. 5.5 договору, згідно якого передбачено пеню у розмірі 0,2% від суми не перерахованого платежу за кожен день прострочення. Крім того, сумарний обсяг неустойки не може перевищувати 10 % від вартості робіт, встановлених договором.

Представник відповідача у судові засідання постійно не з”являвся, проте у касаційній скарзі надав власний розрахунок нарахування пені. Розмір подвійної облікової ставки НБУ у 2007 році згідно вимог ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” становить 8 % * 2 = 16 %.

Розмір пені становить:

(27 783,42 *16 %) : 365 днів * 100 днів = 1 217,90 грн.

Суд погоджується з розрахунком відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, ст. ст. 71, 72, 76 ЦК УРСР, ст. ст. 264, 267 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-2” ( 03035 м. Київ, вул. Урицького, 45, код ЄДРПОУ 04012661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Елетер” ( 02660 м. Київ, вул. Магнітогорська, 2, код ЄДРПОУ 13687027) 31 121 ( тридцять одну тисячу сто двадцять одну) грн. 24 коп. збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 7 334 (сім тисяч триста тридцять чотири) грн. 82 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми, 1 217 ( одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 90 коп. пені, 396,74 ( триста дев”яносто шість) грн. витрат по сплаті мита, 115 (сто п”ятнадцять ) грн. 08 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя                                                                       Л.В.Прокопенко

Дата підписання 21.01.2010 р.