Рішення № 8246649, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/241-32/64320.01.10 За позовомМіністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до1.Державного авіаційного підприємства «Карпати-Авіа»МНС України

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Велес»

про визнання договору недійсним

Суддя Хрипун О.О. Представники сторін:

Від позивача Лябах О.О. предст.,

Від відповідачів 1. Біленко В.І. предст.,

2. Шевчук А.С. - предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.08.2008 Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі Позивач, МНС України) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного авіаційного підприємства «Карпати-Авіа»МНС України (далі Відповідач-1, ДП «Карпати-Авіа») та товариства з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Велес»(далі Відповідач-2, ТОВ «Велес»), в якому просить суд визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 32 від 27.07.2007, укладеного між ДП «Карпати-Авіа»та ТОВ «Велес».

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що договір оренди індивідуально визначеного майна № 32 від 27.07.2007 був укладений між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки Відповідач-1 передав державне майно в оренду без згоди Позивача, одержання якої є обовязковим згідно з окремим дорученням МНС України від 15.03.2007 № В-145. До того ж, конкурс на право оренди державного майна, за результатами якого укладений спірний договір, був проведений з порушенням вимог Наказу Фонду державного майна України від 13.10.2004 № 2149 «Про затвердження порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна».

Відповідач-1 та Відповідач-2 заперечують проти задоволення позову, посилаючись в своїх відзивах та додаткових поясненнях на те, що Законом України «Про оренду державного та комунального майна»не передбачено обовязку підприємства погоджувати умови щодо оренди індивідуально визначеного майна з органом, що уповноважений управляти цим майном, а конкурс на право оренди майна, за результатами якого укладений спірний договір, був проведений з додержанням вимог чинного законодавства.

04.11.2008 рішенням Господарського суду міста Києва в задоволенні позову відмовлено повністю.

19.05.2009 постановою Київського апеляційного господарського суду позов задоволено, визнано недійсним договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 27.07.2007 № 32, укладеного між ДП «Карпати-Авіа»та ТОВ «Велес».

14.10.2009 постановою Вищого господарського суду України рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В зазначеній постанові Вищий господарський суд України вказав на необхідність зясувати при новому розгляді справи, здійснення яких саме операцій ДП «Карпати-Авіа» потребує дозволу МНС України та в якій формі має надаватися такий дозвіл, а також чи можна розглядати те, що представники МНС України були включені до конкурсної комісії, за рішенням якої укладений спірний договір, як фактичне підтвердження згоди МНС на укладення такого договору.

09.11.2009 ухвалою Господарського суду міста Києва справу прийнято до нового розгляду під № 38/241-32/643.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши вказівки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 14.10.2009, прийнятій в даній справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.03.2007 Заступник Міністра МНС України видав окреме доручення, адресоване начальнику Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби Рунаєву І.В., командиру Спеціального авіаційного загону Сліпченку В.В., директору ДП «Карпати-Авіа»Гарагоничу Г.О. «Про попереднє погодження договорів на проведення господарської діяльності». Відповідно до зазначеного документу з метою упорядкування та контролю за здійсненням господарської діяльності підприємствами та установами, підпорядкованими МНС України, останнім доручається здійснювати господарську діяльність, в тому числі передачу в оренду повітряних суден, відповідно до чинного законодавства України після письмового дозволу керівництва МНС; обовязково погоджувати договори щодо здійснення господарської діяльності, в тому числі й передачу в оренду повітряних суден, з Департаментом економіки і фінансів та Державною авіаційною пошуково-рятувальною службою.

07.06.2007 Позивачем прийнятий наказ № 405 «Про передачу авіаційної техніки», відповідно до якого ряд повітряних суден, зокрема, вертоліт МІ-8МТВ, заводський № 95214, переданий Відповідачу-1 на строк до 31.12.2007.

03.07.2007 на засіданні конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди вертольотів Мі-8МТ № 94698 та Мі-8МТВ № 95214, що знаходяться на балансі ДП «Карпати-Авіа», результати якого оформлені протоколом № 1, затверджені умови конкурсу щодо оренди вертольотів Мі-8МТ № 94698 та Мі-8МТВ № 95214, що знаходяться на балансі ДП «Карпати-Авіа», та прийняте рішення провести конкурс не раніше 20 календарних днів з дати оголошення про нього. Як вбачається з протоколу, конкурсна комісія складається з пяти чоловік, з яких двоє Рунаєв І.В. та Лісовський В.П. відсутні.

27.07.2007 на засіданні конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди вертольотів Мі-8МТ № 94698 та Мі-8МТВ № 95214, що знаходяться на балансі ДП «Карпати-Авіа», результати якого оформлені протоколом № 3, прийняте рішення про укладення договорів оренди вертольотів з Відповідачем-2 .

Як вбачається з протоколу, рішення прийнято трьома з пяти членів конкурсної комісії, оскільки Рунаєв І.В. та Лісовський В.П. були відсутні.

27.07.2007 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 був укладений договір оренди № 32 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі договір оренди), відповідно до якого орендодавець (Відповідач-1) передає, а орендар (Відповідач-2) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно вертоліт МІ-8МТВ, заводський № 95214, вартість якого складає 5666950,00 грн., з метою виконання авіаційних робіт. Згідно з п. 11.1 договору даний договір укладено строком на 5 місяців: з 01.08.2007 по 31.12.2007.

05.12.2007 між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладена додаткова угода № 1 до договору оренди, відповідно до п. 1.1. якої згідно з п. 11.2 договору оренди за взаємною згодою сторін дія договору оренди пролонгована до 31.12.2008.

За твердженням Позивача, він не надавав дозволу Відповідачу-1 на укладення договору оренди з Відповідачем-2. До того ж, зазначений договір не був погоджений з Департаментом економіки і фінансів та Державною авіаційною пошуково-рятувальною службою, як це передбачено окремим дорученням Заступника Міністра МНС України від 15.03.2007. Відповідачі заперечують необхідність одержання дозволу Позивача на укладення договору оренди майна, посилаючись на те, що окреме доручення Заступника Міністра МНС України від 15.03.2007 не є нормативно-правовим актом, відтак, додержання його вимог не є обовязковим.

Дослідивши всебічно та обєктивно матеріали справи, заслухавши та прийнявши до уваги пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до п. 1.1. чинної редакції Статуту Відповідача-1, затвердженої Наказом МНС України від 09.11.2007 № 755 та зареєстрованої 15.11.2007 (далі Статут), ДП «Карпати-Авіа»засноване на державній власності на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 12-р та підпорядковане МНС України. Як вбачається зі ст. 7.2. Статуту ДП «Карпати-Авіа»є державним комерційним підприємством.

Пунктом 4.1.32. Статуту передбачене право Відповідача-1 передавати іншим підприємствам, установам, організаціям, продавати, обмінювати, здавати в оренду (суборенду), лізинг, надавати у тимчасове платне користування будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу, якщо інше не передбачено законодавчими актами, за погодженням з органом управління майном.

Порядок реалізації права Відповідача-1 на розпорядження майном, що знаходиться в його господарському віданні, конкретизований в п. 7.4. Статуту, відповідно до якого Відповідач-1, якщо інше не передбачено чинним законодавством, має право за погодженням з органом управління здавати в оренду або в позику належні йому будови, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину.

Таким чином, в Статуті передбачено, що передача в оренду майна, яке знаходиться у Відповідача-1, здійснюється останнім лише за згодою органу управління зазначеним майном, тобто з Позивачем.

Зазначені положення Статуту Відповідача-1 відповідають вимогам чинного законодавства, що передбачають порядок реалізації державними комерційними підприємствами повноважень щодо державного майна, яке закріплене за ними на праві господарського відання.

Так відповідно до ч. 5 ст. 75 ГК України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові обєкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Нормативно-правовим актом, що визначає основи управління обєктами державної власності є Закон України «Про управління обєктами державної власності».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про управління обєктами державної власності»до обєктів упрвління державної власності належить, зокрема, майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про управління обєктами державної власності»до субєктів упрвління належть, зокрема, міністерства та інші органи виконавчої влади (даліуповноважені органи управління).

Відповідно до п. 1 Положення «Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1539, МНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підп. 57 п. 4 зазначеного Положення МНС здійснює відповідно до законодавства функції з управління обєктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про упрвління обєктами державної власності»уповноважені органи упрвління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям обєктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

З наведеної вище норми вбачається, що згода уповноваженого органу управління потрібна на передачу в оренду будь-якого майна, що належить до основних фондів підприємства.

З огляду на те, що Закон України «Про управління обєктами державної власності»був прийнятий пізніше, ніж Закон України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 4 ст. 9 якого передбачає, що одержання орендодавцем згоди на оренду індивідуально-визначеного майна, крім нерухомого, не потрібне, саме положення п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління обєктами державної власності»має застосовуватися в даній ситуації.

З викладеного вище слідує, що Відповідач-1 перед укладенням спірного договору оренди з Відповідачем-2 повинен був одержати згоду Позивача на передчу в оренду майна, що належить згідно з ч. 2 ст. 139 ГК України до основних фондів підприємства, а саме вертольоту МІ-8МТВ, заводський № 95214, та врахувати пропозиції Позивача щодо умов договору оренди.

Таким чином, твердження відповідачів про те, що для передачі Відповідачем-1 в оренду індивідуально-визначеного майна, яким є вертоліт, не потрібна згода Позивача, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач-1 не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що ним була одержана згода Позивача на укладення договору оренди вертольоту МІ-8МТВ, заводський № 95214, чи що він звертався до Позивача щодо одержання такої згоди.

Твердження Відповідача-2 про те, що фактичним підтвердженням згоди Позивача на укладення спірного договору оренди є включення до конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди вертольотів Начальника Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби Ручаєва І.В., не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту протоколу № 1 від 03.07.2007 та протоколу № 3 від 27.07.2007 засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди вертольотів Мі-8МТ № 94698 та Мі-8МТВ № 95214, що знаходяться на балансі ДП «Карпати-Авіа», Відповідач-1 при проведенні конкурсу керувався положеннями Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 № 2149 (далі Порядок).

Згідно з п. 3 Порядку конкурс на право оренди об'єкта проводить конкурсна комісія, утворена орендодавцем.

Судом встановлено, що на засіданнях конкурсної комісії Відповідача-1 від 03.07.2007 та від 27.07.2007 Рунаєв І.В. був відсутній, будь-яких доказів щодо повідомлення зазначеної особи про включення її до конкурсної комісії та проведення конкурсу Відповідачем-1 надано не було.

Крім того, суд наголошує на тому, що чинне законодавство передбачає обовязок Відповідача-1 як державного комерційного підприємства одержати згоду на передачу майна в оренду саме від Позивача, як органу, що уповноважений управляти цим майном, а не від інших органів державної влади, як-то Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба, якій Відповідач-1 підпорядкований лише в питаннях льотної, технічної діяльності та авіаційної безпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першоютретьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В ч. 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобовязана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З огляду на те, що обовязок Відповідача-1 одержувати згоду Позивача на передачу майна в оренду передбачений п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління обєктами державної власності», дотримання положень якого є обовязковим на підставі ст. 68 Конституції України, суд приходить до висновку, що Відповдіач-2 повинен був знати про обмеження повноважень Відповідача-1 на укладення спірного договору оренди.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги МНС України є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди № 32 індивідуально-визанченого майна, що належить до держаної власності, від 27.07.2007, укладений між державним авіаційним підприємством «Карпати-Авіа»МНС України (88004, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145; код ЄДРПОУ 01128794; р/р 26003301200019 в ПІБ м. Ужгорода, МФО 312163) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська авіаційна компанія «Велес»(01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7, оф. 81; код ЄДРПОУ 31087652; р/р 2600723194 в ВАТ «АБ «Укргазбанк» м. Києва, МФО 320478).

Стягнути з державного авіаційного підприємства «Карпати-Авіа»МНС України (88004, м. Ужгород, вул. Собранецька, 145; код ЄДРПОУ 01128794; р/р 26003301200019 в ПІБ м. Ужгорода, МФО 312163) на користь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідіків Чорнобильської катастрофиф України (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55; Код ЄДРПОУ 00013528; р/р 37119050000044 в Державному казначействі України, МФО 820172) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) державного мита та 59 грн. (пятдесят девять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Українська авіаційна компанія «Велес»(01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7, оф. 81; код ЄДРПОУ 31087652; р/р 2600723194 в ВАТ «АБ «Укргазбанк»м. Києва, МФО 320478) на користь Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідіків Чорнобильської катастрофиф України (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55; Код ЄДРПОУ 00013528; р/р 37119050000044 в Державному казначействі України, МФО 820172) 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) державного мита та 59 грн. (пятдесят девять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Хрипун О.О.

Дата підписання рішення: 22.01.2010