Рішення № 8246557, 03.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/70903.12.09 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденерго-комплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост-Х»

про стягнення 373704, 10 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Бужор А.Ю. –довіреність б/н від 20.11.2009р.

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Буденерго-комплект»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост-Х»про стягнення 373704, 10 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором підряду № 95/0/13-08 від 05.06.2008 р. не виконав свої договірні зобов’язання та не повернув надлишково сплачені авансові платежі, заборгувавши позивачу 373704, 10 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 300790, 40 грн. –основного боргу, 36094, 85 грн. –пені, 4511, 85 грн. –3% річних, 32307, 00 грн. –інфляційних збитків, а також понесені ним по справі судові витрати –3843, 70 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.11.2009р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.11.2009р.

В судове засідання 26.11.09р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 03.12.2009р.

В судове засідання 03.12.09р. представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити, надав уточнені пояснення до позову.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.12.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір підряду № 95/0/13-08 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що відповідач зобов’язується виконати своїми силами та засобами у встановлений строк і відповідно до проектно-кошторисної документації та діючих будівельних норм України виконати роботи з будівництва житлового комплексу, а відповідач –прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Ціна робіт визначена сторонами п. 2.1 Договору і складає 2780895, 00 грн.

Згідно п. 4.1 Договору до початку робіт позивач сплачує відповідачу аванс на придбання будівельних матеріалів у розмірі 2011696, 00 грн. за умови надання відповідачем письмово погодженої з позивачем банківської гарантії виконання відповідачем зобов’язань за Договором на суму авансу.

У разі ненадання гарантії протягом 14 днів з моменту підписання Договору оплата виконаних робіт здійснюється позивачем протягом 7 днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 4.3 Договору).

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача авансові платежі в розмірі 1700 000, 00, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Відповідач свої зобов’язання повністю не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 300 790, 40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт та платіжними дорученнями.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 8.2 Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 36094, 85 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 8.2 Договору передбачено, що у разі прострочення строків виконання робіт, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 36094, 85 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 32307, 00 грн. –індекс інфляції та 4511, 85 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форпост-Х»(03057, м. Київ, вул. Металістів, 11-А, кв. 47, код ЄДРПОУ 32955413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буденерго-комплекс»(04073, м. Київ, Московський проспект, 23, 01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 4-А, код ЄДРПОУ 35150078) –300790 (триста тисяч сімсот дев’яносто) грн. 40 коп. –основного боргу, 36094 (тридцять шість тисяч дев’яносто чотири) грн. 85 коп. –пені, 4511 (чотири тисячі п’ятсот одинадцять) грн. 85 коп. –3% річних, 32307 (тридцять дві тисячі триста сім) грн. 00 коп. –інфляційних збитків, а також понесені ним по справі судові витрати –3843 (три тисячі вісімсот сорок три) грн. 70 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. – витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко