Рішення № 8246493, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/159-0918.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Прогрес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»

про зобов’язання переукласти попередній договір

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Кобрик С.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати відповідача переукласти попередній договір від 06.10.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Прогрес»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдиним Л.В. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2521, шляхом укладення нового попереднього договору на тих самих умовах на термін до укладення основного договору. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним ухиленням відповідача від виконання покладених на нього зобов’язань за попереднім договором щодо переукладання договору на новий строк.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.09р. було суддею Суярко Т.Д. порушено провадження у справі № 62/159-09 та призначено її до розгляду на 22.09.09р.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.09р. справу № 62/159-09 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарсьокго суду суду міста Києва від 06.10.09р. суддею Пригуновою А.Б. справу № 62/159-09 прийнято до свого провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні докумени.

Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог з тих підстав, що посилання позивача про наявність у ТОВ «Вестер Україна»будь –яких зобов’язань щодо переукладання попереднього договору є безпідставним та необґрунтованим. Відповідач зауважив на тому, що зобов’язання щодо укладання договору оренди чи переукладання попереднього договору, визначені останнім, припинилися. Відповідач вважає, що основний договір не було укладено з вини позивача, оскільки, по –перше, об’єкт не було введено в експлуатацію, а по –друге, позивач не направляв на адресу відповідача жодного повідомлення про інформацію стосовно дати, часу та місця укладання основного договору.

В доповненнях до відзиву на позовну заяву відповідач звернув увагу суду на те, що попередній договір є неукладеним з тих підстав, що він не містить конкретизованих положень про об’єкт оренди (відсутній номер будівлі, у якій розташовано об’єкт оренди, ) за допомогою яких його можна індивідуалізувати, вартість майна з урахуванням її індексації, положень щодо індексації орендної плати, порядок погодження встановлення індексації орендної плати, положень про порядок використання амортизаційних відрахувань, погодження порядку відновлення орендованого майна при укладанні основного договору.

Розгляд справи неодноразово переносився через неналежне виконання учасниками судового процесу вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

Представник позивача у судове засідання 18.01.10р. не з’явився, причини неявки суду не відомі.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав свою правову позицію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес – Прогрес»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»був укладений попередній договір, за умовами якого сторони зобов’язувалися в строк і на умовах, встановлених цим попереднім договором, укласти договір оренди (основний договір) приміщень загальною площею не менше 2880 кв.м., які будуть розташовані на першому поверсі одноповерхового будинку за адресою: м. Борислав, вул. Коваліва і будуть займати весь об’єкт. Місце розміщення й забудови земельної ділянки наведені на генеральному плані земельної ділянки (додаток № 1 до договору).

Сторонами було узгоджено, що загальна площа приміщень буде уточнена в основному договорі на підставі технічного паспорта приміщень, при цьому загальна площа приміщень, що зазначена в технічному паспорті, буде зазначена в основному договорі як загальна площа приміщень об’єкта оренди. Технічний паспорт буде викладений у додатку до основного договору оренди.

Вказаний договір було посвідчено 06.10.07р. приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдиним Л.В. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2521.

Відповідно до п. 1.4. попереднього договору сторони взяли на себе зобов’язання укласти основний договір в час, що зазначений в листі позивача до відповідача з повідомленнями про готовність до укладання основного договору, при цьому в будь –якому випадку сторони зобов’язані укласти основний договір не пізніше 30 днів з моменту введення об’єкта в експлуатацію (граничний строк підписання основного договору). У будь –якому випадку основний договір оренди повинен бути укладений не пізніше, ніж через один рік з моменту укладення попереднього договору оренди. Якщо сторони через рік з моменту укладення даного попереднього договору, не уклали основний договір оренди, у зв’язку з не введенням об’єкта в експлуатацію або неотриманням свідоцтва про право власності на об’єкт, сторони зобов’язуються переукласти попередній договір на тих же умовах, які викладені в даному договорі на термін до укладання основного договору, але не більше, ніж на рік з моменту його укладання.

Згідно з п. 4.1.1 попереднього договору, позивач зобов’язаний був закінчити реконструкцію й будівельні роботи та одержати дозвіл на введення об’єкту в експлуатацію не пізніше 15.03.08р.

Додатковим договором від 07.02.08р. до попереднього договору від 06.10.07р., сторонами було внесено зміни до п. 4.1.1 попереднього договору, відповідно до яких на позивача було покладено обов’язок закінчити реконструкцію й будівельні роботи та одержати дозвіл на введення об’єкту в експлуатацію в строк не пізніше 15.05.08р.

Враховуючи те, що станом на 06.10.2008 року, об’єкт не було введено експлуатацію та позивачем не було отримано свідоцтво про право власності на нього, 06.10.08р. ТОВ «Бізнес Прогрес»було надіслано ТОВ «Вестер Україна»лист № 63/515-400/2, відповідного до якого позивач пропонував відповідачу в строк до 12.10.08р. переукласти попередній договір на тих же самих умовах, які в попередньому договорі від 06.10.07р., на термін до укладення основного договору, але не більше ніж на рік з моменту його укладання.

Відповідач відповіді на вказане звернення не надав, жодних заперечень не висловив.

Беручи до уваги вищенаведені обставини, зважаючи на те, що відповідач свій обов’язок за попереднім договором щодо його переукладання на новий строк не виконав, позивач звернувся до суду з вимогою зобов’язати відповідача переукласти попередній договір від 06.10.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Прогрес»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдиним Л.В. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2521, шляхом укладення нового попереднього договору на тих самих умовах на термін до укладення основного договору.

Оцінюючи подані учасниками провадження у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати зокрема із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Зазначена норма права кореспондує із приписами ч. 1 ст. 182 ГК України, відповідно до якої за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Отже, виходячи з правової природи попереднього договору, попередній договір покладає на сторони лише обов'язок у майбутньому укласти основний договір. Таким чином, виконання попереднього договору від 06.10.07р. полягає виключно в укладенні основного договору не пізніше 06.10.08 р., але на умовах, передбачених п. 1.4 вказаного попереднього договору, тобто шляхом переукладення попереднього договору на тих же умовах, які викладені в даному договорі на термін до укладання основного договору, але не більше, ніж на рік з моменту його укладання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто в силу положень вказаної норми права, свобода договору є правом, зокрема, юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини та можливості самостійно визначати умови такого договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилається на те, що попередній договір є неукладеним з тих підстав, що він не містить конкретизованих положень про об’єкт оренди (відсутній номер будівлі, у якій розташовано об’єкт оренди, ) за допомогою яких його можна індивідуалізувати, вартість майна з урахуванням її індексації, положень щодо індексації орендної плати, порядок погодження встановлення індексації орендної плати, положень про порядок використання амортизаційних відрахувань, погодження порядку відновлення орендованого майна при укладанні основного договору.

Проте, суд не може погодися з вищевикладеною позицією з огляду на наступне.

Приписами ст. 635 ЦК України передбачено, що істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Таким чином, в силу положень вказаної норми права, попередній договір може визначати істотні умови основного договору, який буде укладений у майбутньому. Умови, які не були визначені в попередньому договорі, можуть визначатися у основному договорі у порядку, передбаченому попереднім.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд звертає увагу відповідача на те, що зазначені ним умови договору, які не визначено сторонами в попередньому договорі, сторонами може бути визначено при укладанні основного договору у порядку, передбаченому попереднім.

Таким чином, зважаючи на те, що через рік з моменту укладення попереднього договору, а саме 06.10.08р., сторонами не було укладено основний договір, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх необхідних заходів, щодо належного виконання зобов’язань, передбачених п. 1.4 попереднього договору, шляхом направлення на адресу відповідача пропозиції № 63/515-400/2 від 06.10.08р. про переукладання попереднього договору та повідомлення про неможливість виконання необхідної умови для укладання основного договору, а саме –введення об’єкта в експлуатацію та отримання свідоцтва про право власності на об’єкт оренди, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно ухилився від виконання покладеного на нього зобов’язання щодо переукладання попереднього договору, яке є обов'язковим для виконання обома сторонами та яке прямо передбачено п. 1.4 попереднього договору, який на момент прийняття рішення у справі є дійсним та в судовому порядку сторонами не оспорений.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Прогрес»задовольнити.

2.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул. Ризька, буд. 8-А, код 35073676) переукласти попередній договір від 06.10.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Прогрес»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», посвідчений приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Єдиним Л.В. та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2521, шляхом укладення нового попереднього договору на тих самих умовах на термін до укладення основного договору.

3.          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112, м. Київ, вул. Ризька, буд. 8-А, код 35073676) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес - Прогрес»(82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул.. Суховоля, буд. 54 А, код 33923513) державне мито в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б.