Рішення № 8246299, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/62518.01.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Словянський дім»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 78807,83 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін

від позивача: Тесленко Л.В.

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 78807,83 грн. за договором оренди від 01.01.09 р. № 31 (09), з яких: 66600,00 грн. заборгованості з орендної плати, 5547,83 грн. пені, 6660,00 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 09.12.09 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 09.12.09 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, вимоги ухвали суду від 17.11.09 р. виконав частково.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 17.11.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин ухвалою суду від 09.12.09 р. розгляд справи був відкладений на 18.01.2010 р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 09.12.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов та витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.01.2010 року за згодою представника позивача судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.09 року між сторонами був укладений договір № 31 (09) (надалі договір), за умовами якого позивач зобовязався передати відповідачу у строкове платне користування приміщення загальною площею 60,00 кв.м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_2 для розміщення офісу.

Пунктами 9.2., 9.3. договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з 01.01.2009 року (п. 9.2. договору). Строк цього договору починає свій перебіг у визначений у п. 9.2. цього договору та закінчується 31.12.09 р., а в частині розрахунків до повного їх здійснення.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.01.09 р. (копія у матеріалах справи).

Порядок розрахунків між сторонами визначений в розділі 4 договору, відповідно до якого розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає 130 грн., в т.ч. ПДВ 20 % (108 грн. 33 коп. + 21 грн. 67 коп.) за один кв.м., за кожен місяць орендного користування за цим договором. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача, або іншими видами платежів за домовленістю сторін не пізніше пятого числа кожного поточного місяця. Розмір орендної плати може переглядатися сторонами у випадку зміни розміру комунальних платежів, вартість яких включена до орендної плати за цим договором (п. 4.3. договору). Розмір орендної плати може переглядатися та змінюватися поквартально з урахуванням величин індексів інфляції (п. 4.4. договору). Відповідач має право вносити орендну плату наперед за будь-який строк в розмірі, що визначається на момент оплати. У цьому випадку порядок перегляду орендної плати, визначений у п. 4.4. та п. 4.3. цього договору, не застосовується в межах строку, на який було попередньо сплачено орендну плату. Вартість комунальних послуг входить до орендної плати.

Пунктом 6.1. (абзац 2) договору сторони погодили, що відповідач за цим договором бере на себе обовязок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Додатковою угодою № 1 від 01.07.09 р. до договору оренди № 31 (09) від 01.01.09р. п. 4.1. договору викладено в новій редакції, відповідно до якої плата за офісне приміщення складає 110 грн., в т.ч. ПДВ 20 % (91 грн. 67 коп. + 18 грн. 33 коп.) за один кв.м. за кожен місяць орендного користування.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 01.07.09 р. до договору оренди № 31 (09) від 01.01.09р. сторони погодили, що ця додаткова угода вступає в силу з 01.07.09 р. і діє до 30.09.09 р.

Листом від 16.09.09 р. № 172 позивач запропонував відповідачу сплатити борг в сумі 72182,00 грн., звільнити приміщення та повідомив, що він розриває договір оренди від 01.01.09 р. № 31 (09) з 01.10.09 р.

Судом встановлено, що загальна сума орендної плати за період з січня до вересня 2009 року складає 66600,00 грн.

З довідки Відкритого акціонерного товариства «Експобанк»№ 2002/06-481 від 09.12.09 р. вбачається, що від відповідача на рахунок позивача грошові кошти за договором від 01.01.09 р. № 31 (09) у період з 01.01.09 р. до 08.12.09 р. не надходили.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати за договором від 01.01.09 р. № 31 (09) позивач просить стягнути з відповідача 66600,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з січня до вересня 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 01.01.09 р. № 31 (09), суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 66600,00 грн. заборгованості з орендної плати визнаються правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5547,83 грн. пені, 6660,00 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Оскільки Господарський кодексу України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Дана правова позиція підтверджується листом Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»від 07.04.08 р. № 01-8/211.

Частина 2 ст. 551 ЦК України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що у випадку прострочення по сплаті орендної плати пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 10 % від загальної суми боргу.

Частина 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобовязання суперечить положенням Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача штраф у розмірі 6660,00 грн., який був нарахований позивачем за прострочення виконання зобовязання відповідачем, а в частині стягнення з відповідача пені відмовити повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02166, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Словянський дім»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд 25-27, ідентифікаційний код 20043069) 66600 (шістдесят шість тисяч шістсот) грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати, 6660 (шість тисяч шістсот шістдесят) грн. 00 коп. штрафу, 732 (сімсот тридцять дві) грн. 59 коп. державного мита, 219 (двісті девятнадцять) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання 21.01.2010 р.