Рішення № 8246261, 18.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/64718.01.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Промліфт»

до           Корпорації «Альтіс-Холдінг»

про                    стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:           Чмирук Г.П. (довіреність від 04.01.2010р.);

від відповідача:          не з’явились;

В судовому засіданні 18.01.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Промліфт»(надалі ТОВ «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Промліфт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Корпорації «Альтіс-Холдінг»(надалі відповідач) 60573, 86 грн. основного боргу, 10994, 85 грн. інфляційних нарахувань, як збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції; 3% річних в розмірі 2585, 74 грн., пені в розмірі 1350, 50 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт з монтажу та пусконаладки, а також будівельних оздоблювальних робіт в шахтах та приямках ліфтового обладнання виробництва «Отіс»за укладеним договором підряду № 29/30 сп від 01.06.2007р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, посилаючись на умови договору, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків, 3% річних.

Під час розгляду справи суд не знайшов підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві, як того просив позивач, а заявлене клопотання судом відхилене через наступне.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 07.12.2009р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 06.11.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2007р. між Корпорацією «Альтіс-Холдінг»та ТОВ «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Промліфт»укладено договір підряду № 29/30 сп предмет якого визначений у розділі 2 та згідно з п. 2.1, 1.13 генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується своїми силами виконати в повному обсязі роботи з монтажу і пусконаладки, а також будівельно-оздоблювальні роботи в шахтах та приямках ліфтового обладнання виробництва «Отіс»: ліфт № 1, № 4 в/п 630 кг. на 2 зупинки, ліфт № 2, № 3, № 5 в/п 1000 кг. на 2 зупинки, ліфт № 6 в/п 1000 кг. на 3 зупинки, ліфт № 7 в/п 630 кг. на 3 зупинки, ліфт № 8 в/п 320 кг. на 3 зупинки, ліфт № 9 в/п 2000 кг. на 4 зупинки з подальшою реєстрацією та передачею на обслуговування, у відповідності з діючими в Україні будівельними нормами і правилами в обумовлені сторонами строки, а генпідрядник зобов’язується прийняти їх і оплатити.

Вартість робіт погоджено сторонами у розділі 3 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 03.03.2008р.), а згідно з п. 3.2 договору вартість робіт визначається сторонами на підставі проектно-кошторисної документації згідно «Правил визначення вартості будівництва»(ДБН 1.1.-1-2000), затверджених наказом Держкомбуду України від 28.08.2000 № 174 із змінами, внесеними у відповідності з доповненням № 3 затвердженим наказом Держкомбуду України від 07.05.2002р. № 80; щомісячно обсяги та вартість фактично виконаних будівельно-монтажних робіт визначається актами приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ3).

В силу положень договору (п. 15.1) договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов’язань в повному обсязі.

Виконання позивачем договірних зобов’язань підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи, підписані сторонами, скріплені печатками підприємств, а доказів які підтверджують неприйняття вказаних робіт, виявлення недоліків у виконаній роботі суду не надано.

Порядок та умови платежів за договором визначені у розділі 5 договору, та згідно з п. 5.3, 5.4 оплата по актам проводиться за фактично виконані роботи по будівельно-оздоблювальним роботам шахт і приямків, оздоблювальних робіт машинного приміщення ліфтів а також за фактично виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи протягом 10 банківських днів з моменту підписання акта виконаних робіт (форми КБ-2В) і довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3) з утриманням 10% від загальної вартості. Остаточна оплата в розмірі 10% від вартості монтажних і пусконалагоджувальних робіт здійснюється протягом 3 днів з моменту виконання п. 6.6 договору, яким передбачена передача ліфтів експлуатуючій організації, здача ліфтів органам державної влади у відповідності з діючим законодавством України.

Виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи по договору останнім оплачені частково (банківські виписки що підтверджують надходження коштів в рахунок оплати залучені до матеріалів справи), згідно з актами від 28.09.2007р., від 28.12.2007р., від 31.03.2008р. проведено зарахування зустрічних однорідних вимог (про наявність зобов’язань позивача перед відповідачем які погашені при зарахуванні вимог свідчать акти виконаних робіт за послуги генпідряду сплата яких передбачена п. 5.6 договору).

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи із вказаних положень, зарахування зустрічних однорідних вимог являє собою односторонній правочин та має своїм наслідком припинення зобов'язань.

За змістом ст. 203 ГК України, ст. 601 ЦК України зарахування можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату звернення позивача з позовом складає 60573, 86 грн., та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів зворотнього суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень договору (п. 5.3, 5.4, 5.5) строк виконання зобов’язань по оплаті виконаних робіт, з урахуванням підписання актів виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом 10 банківських днів від дня підписання актів. Відповідачем не оплаченими залишаються роботи на суму 60573, 86 грн., в тому числі 10% вартості робіт які мали бути сплачені протягом 3 банківських днів після передачі ліфтів в експлуатацію, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання ліфтів.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 60573, 86 грн. свідчить акт звіряння розрахунків складений станом на 01.10.2008р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, який у належним чином засвідченій копії залучений до матеріалів справи.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості позивач звертався до відповідача з претензією, та зокрема у претензії за вих. 190/05-09 від 12.05.2009р. просив перерахувати дебіторську заборгованість в сумі 60573, 86 грн., однак коштів в оплату заборгованості позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати виконаних робіт згідно зазначених актів виконаних робіт, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 60573, 86 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 9.3 договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт за відповідний етап генпідрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за обліковою ставкою встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. за період прострочення з 07.09.2008р. по 10.10.2008р. - в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 1350, 50 грн. (розрахунок суми пені є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням наявного прострочення сплати за виконані роботи, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 10994, 85 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 2585, 74 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 29/30 сп від 01.06.2007р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача у сумі 755, 05 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Корпорації «Альтіс-Холдінг»(03680, м. Київ, вул. Качалова 5, п/р 26003001302450 в ЗАТ «ОТП-Банк»м. Київ, МФО 300528, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32048530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Промліфт»(04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду 12-Г, офіс 193, р/р 2600143501 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ідент. код 30859325) 60573, 86 грн. (шістдесят тисяч п’ятсот сімдесят три гривні 86 копійок) основного боргу, 1350, 50 грн. (одну тисячу триста п’ятдесят гривень 50 копійок), 10994, 85 грн. (десять тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири гривні 85 копійок) інфляційних збитків, 2585, 74 грн. (дві тисячі п’ятсот вісімдесят п’ять гривень 74 копійки) 3% річних, 755, 05 грн. (сімсот п’ятдесят п’ять гривень 05 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 22.01.2010