Рішення № 8246255, 15.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/915.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбуд"

До           Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон"

Про стягнення 850706,75 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:

Від позивача головний бухгалтер - Кисіль О.В. (дор. № 1 від 14.01.2010р.)

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 788972,96 грн., що становить заборгованість за договором № 18 від 01.07.2008р. та згідно накладних № 0307-01 від 03.07.2008р., № 0307-03 від 03.07.2008р., № 1707-02 від 17.07.2008р. та 52122,28 грн. збитків від інфляції, 9611,51 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/9, розгляд справи призначений на 15.01.2010р.

У судове засідання, призначене на 15.01.2010р. з’явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні подав документи на вимогу ухвали суду та заяву про зменшення розміру основного боргу на суму 25000,00 грн., просив суд стягнути з відповідача 763972,96 грн. основного боргу, 52122,28 грн. збитків від інфляції, 9611,51 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

01.07.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромбуд»–«постачальник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»- «замовник»був укладений договір № 18 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого «замовник»зобов’язався оплатити та прийняти, а «постачальник»відпустити «замовнику»заливщика тріщин та технологічних швів (надалі –обладнання), в кількості та асортименті згідно специфікації (додаток № 1), яка є невід’ємною частиною даного договору.

Сума даного договору склала 543000,00 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2 договору поставка обладнання по даному договору повинна бути здійснена по факту 20% попередньої оплати, що складає 108600,00 грн., у т.ч. ПДВ. Кінцевий розрахунок в розмірі 434400,00 грн. здійснюється «замовником»на протязі наступних 60-ти днів з моменту отримання обладнання.

На виконання прийнятих на себе зобов’язань, згідно накладної № 0307-2 від 03.07.2008р., позивачем було поставлено відповідачу обладнання на суму 543000,00 грн. (копія накладної знаходиться в матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем обладнання підтверджується довіреністю серія ЯПЕ № 767787 від 03.07.2008р., виданої ТОВ «Спецбудбетон»(копія довіреності знаходиться в матеріалах справи).

Згідно наявних в матеріалах справи документів позивачем був також поставлений відповідачу шнур ущільнюючий HOT ROD діаметр 16 мм у кількості 7552 метрів на суму 14952,96 грн. та мастика герметизуюча «DEERY 101 ELT»у кількості 9000 кг на суму 124200,00 грн.(копії накладних № 0307-01 від 03.07.2008р. та № 0307-03 від 03.07.2008р. знаходяться в матеріалах справи), які були отримані відповідачем згідно довіреності серія ЯПЕ № 767787 від 03.07.2008р., виданої ТОВ «Спецбудбетон»(копія довіреності знаходяться в матеріалах справи).

Крім того, згідно накладної № 1707-02 від 17.07.2008р. позивачем була поставлена відповідачу мастика герметизуюча «Брит»марки БП-Г35 у кількості 20 тн. на суму 252000,00 грн., яка була отримана відповідачем згідно довіреності серія ЯПЕ № 767740 від 14.07.2008р., виданої ТОВ «Спецбудбетон»(копія довіреності знаходиться в матеріалах справи).

Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 ЦК України).

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ст. 11 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини.

Враховуючи вищевикладене на виконання умов договору № 18 від 01.07.2008р. позивачем поставлено відповідачу обладнання на суму 543000,00 грн. та згідно накладних № 0307-01 від 03.07.2008р., № 0307-03 від 03.07.2008р., № 1707-02 від 17.07.2008р. передано товар на суму 391152,96 грн.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату № 0107-01 від 01.07.2008р., № 0107-02 від 01.07.2008р., № 0207-04 від 02.07.2008р. та № 1007-03 від 10.07.2008р.

Відповідач в свою чергу, не виконав власні зобов’язання належним чином, за поставлене позивачем обладнання та товар розрахувався частково.

Сторонами по договору був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт зведення взаєморозрахунків з 01.01.2009р. по 31.03.2009р., яким сторони погодили, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.03.2009р. становить 838972,96 грн. (копія акту зведення взаєморозрахунків з 01.01.2009р. по 31.03.2009р. знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов?язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з вимогами сплатити заборгованість, але відповіді від відповідача не отримав.

Станом на день розгляду справи, відповідач розрахувався за отримане обладнання і товар, як зазначив позивач, в сумі 170180,00 грн., відповідачем не доведено протилежне.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 763972,96 грн. основного боргу правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 52122,28 грн. збитків від інфляції, 9611,51 грн. трьох відсотків річних.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті обладнання та товару виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 18 від 01.07.2008р. та згідно накладних № 0307-01 від 03.07.2008р., № 0307-03 від 03.07.2008р., № 1707-02 від 17.07.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість отриманого обладнання у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 9611,51 грн. та збитків від інфляції в розмірі 52122,28 грн. зазначених позивачем в розрахунку та перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягає задоволенню частково в сумі 9494,68 грн., в іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних слід відмовити, вимога ж позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 52122,28 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 763972,96 грн. основного боргу, 52122,28 грн. збитків від інфляції, 9494,68 грн. трьох відсотків річних, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 825589,92 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 611, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" (03680, м.Київ, вул. Качалова, 5; код ЄДРПОУ 34731008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбуд" (01042, м.Київ, вул. Раєвського, 28, кв. 77; код ЄДРПОУ 24373361) 763972 (сімсот шістдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят дві) грн. 96 грн. основного боргу, 52122 (п’ятдесят дві тисячі сто двадцять дві) грн. 28 коп. збитків від інфляції, 9494 (дев’ять тисяч чотириста дев’яносто чотири) грн. 68 коп. трьох відсотків річних, 8255 (вісім тисяч двісті п’ятдесят п’ять) грн. 90 коп. державного мита, 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 21.01.2010р.