Рішення № 82462332, 12.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4472/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Ліневич Л.В., представника відповідача Булаш З.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (АТ «ДТЕК Західенерго», позивач) 28.09.2018 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС. Позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 № Ю-0005774814 на суму 3733,25 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005784814 від 11.07.2018, яким до платника податків застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 1866,62 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач помилково кваліфікував виплати працівникам підприємства своїм працівникам у якості матеріальної допомоги у зв`язку із сімейними обставинами (одруженням) як одноразові заохочення, що відносяться до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат (виплати до ювілеїв та пам`ятних дат). Позивач наполягає, що ці виплати не належать до фонду оплати праці, оскільки виплати, здійснені за заявами працівників про надання допомоги у зв`язку із одруженням є разовою матеріальною допомогою працівникам у зв`язку із сімейними обставинами в розумінні п. 3.31 Інструкції № 5 та п.14 розділу І Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170) та не є базою нарахування єдиного соціального внеску. З посиланням на пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, позивач також зазначає, що відповідач визначив грошове зобов`язання з єдиного внеску в розмірі 406,60 грн. за квітень 2015 року у вимозі від 11.07.2018 поза межами 1095 днів.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову АТ «ДТЕК Західенерго» в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, додаткових поясненнях (а.с. 85-86, 120-121). З посиланням на пп. 2.3.2 п. 2.3 розділу ІІ Інструкції № 5 зазначає, що одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов`язані з конкретними результатами праці (серед іншого до ювілеїв та пам`ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), відносяться до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Тому виплати до дня одруження та інших ювілейних дат працівникам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, є базою нарахування єдиного соціального внеску. Вказує, що порушення, зазначене у рішенні про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів своєчасно не нарахованого єдиного внеску визначене на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та в силу статті 25 цього Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

АТ «ДТЕК Західенерго» зареєстроване як юридична особа 18.04.2000 з присвоєнням ідентифікаційного коду 23269555.

Офіс великих платників податків ДФС провів документальну планову виїзну перевірку ПАТ «ДТЕК Західенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного – за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2015 по 31.12.2017. За результатами цієї перевірки складено акт № 96/28-10-48-14/23269555 від 20.06.2018 (а.с. 27-43).

В акті перевірки зазначено (стор. 242 акта перевірки), що в порушення частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» при визначенні бази нарахування єдиного внеску, яка включає основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» підприємством занижено базу нарахування єдиного внеску відповідно до 17 класу професійного ризику виробництва у розмірі 37,06%, з січня 2016 – 22%, на суму виплачених допомог згідно з колективним договором працівникам до дня одруження в розмірі 9814,00 грн. Контролюючий орган зазначив, що загальна сума виплат допомог згідно колективного договору (до дня одруження) за 2015 рік становить 8436 грн., однак суми цих допомог не включались до бази нарахування єдиного внеску.

За результатами перевірки Офіс великих платників податків ДФС дійшов висновку про порушення АТ «ДТЕК Західенерго» пп.1 п. 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 із змінами та доповненнями, а саме порушено порядок нарахування єдиного внеску за період з квітня 2015 по січень 2016, що призвело до заниження нарахування єдиного внеску в сумі 3733,25 грн.

АТ «ДТЕК Західенерго» отримало акт перевірки № 96/28-10-48-14/23269555 від 20.06.2018, ознайомилося з його змістом та надіслало контролюючому органу заперечення. На спростування висновків акта перевірки платник податків вказав, що контролюючим органом невірно кваліфіковано виплати працівникам, здійснені АТ «ДТЕК Західенерго» до дня одруження та помилковість віднесення таких до виплат, передбачених п. 2.3.2 п. 2.3 розділу ІІ Інструкції № 5 (одноразових заохочень працівників до ювілейних та пам`ятних дат). Платник податків ствердив, що здійснені АТ «ДТЕК Західенерго» виплати на одруження є разовою матеріальною допомогою працівникам у зв`язку з сімейними обставинами у розумінні п. 3.31 Інструкції № 5, такі мали разовий характер та не були пов`язаними з трудовими функціями працівників (а.с. 44-51).

Контролюючий орган за результатами розгляду заперечення АТ «ДТЕК Західенерго» щодо цього порушення вважав висновки акта перевірки № 96/28-10-48-14/23269555 від 20.06.2018 правильними, а заперечення по цих порушеннях необґрунтованим (а.с. 52-55).

На підставі таких висновків акта перевірки Офіс великих платників податків ДФС прийняв:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 № Ю-0005774814 на суму 3733,25 грн. (а.с. 59);

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005784814 від 11.07.2018, яким до платника податків застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 1866,62 грн. (а.с. 60).

Позивач оскаржив ці рішення в адміністративному порядку, подав 24.07.2018 до ДФС України скаргу № 55/760 (а.с.64-75). В скарзі платник податків покликався на норму п. 2.5 розділу 2.3 Додатку 3.14 до Колективного договору, яким передбачено виплату матеріальної допомоги молодому подружжю, що вперше взяли шлюб. Вказавши, що така матеріальна допомога носила разовий характер та відноситься до виплат, передбачених п. 3.31 Інструкції № 5 та п. 14 розділу І Переліку видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого Постановою КМ України від 22.12.2010 № 1170 та не є базою нарахування єдиного соціального внеску.

ДФС України за результатами розгляду цієї скарги прийняла рішення про результати розгляду скарги № 27760/6/99-99-11-02-02-25 від 29.08.2018, відповідно до якого ДФС вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 № Ю-0005774814, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0005784814 від 11.07.2018 вирішила залишити без змін, а скаргу в частині оскарження цих виконавчих документів без задоволення (а.с 78-79).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до норм статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (далі – Закон № 2464-VI, в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 1, 2) частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:

- роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб.

Базою нарахування єдиного внеску згідно з пунктом 1) частини першої статті 7 Закону № 2464-VI для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі – Закон № 108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Структура заробітної плати визначається статтею 2 Закон № 108/95-ВР, а це:

- основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5) визначає, що для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці.

Згідно з пунктом 1.3 розділу 1 Інструкції № 5 до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: - фонду основної заробітної плати; - фонду додаткової заробітної плати; - інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Розділ 3 Інструкції № 5 містить перелік інші виплат, що не належать до фонду оплати праці. Згідно з пунктом 3.31 розділу 3 Інструкції № 5 до таких виплат належить матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1170 від 22.12.2010, якою затвердив Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Перелік № 1170).

Розділом І цього Переліку визначено виплати, які здійснюються у грошовій формі, в пункті 14 розділу І Переліку № 1170 зазначено матеріальну допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6-8 частини першої статті 4 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині дев`ятій цієї статті), встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина сьома статті 8 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону № 2464-VI (у редакції, що діяла до 01.01.2016) єдиний внесок для платників, зазначених в пункті 1 частини першої 1 статті 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування даного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону (у редакції, що діяла після 01.01.2016) встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до приписів статті 9 Закону № 2464-VI:

- єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі (частина перша);

- обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга);

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) (частина дев`ята).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом є недоїмкою.

Частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Згідно з пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Частиною шістнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

Суд не бере до уваги надані представником позивача письмові докази (заяви працівників АТ «ДТЕК Західенерго» про надання матеріальної допомоги за сімейними обставинами, що пов`язані з лікуванням, народженням дитини, смертю батька, подані у спірний період), оскільки такі:

- не надавалися контролюючому органу після складення акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, як додатки до заперечень на акт перевірки; суд враховує, що платник податків не посилався на ці докази у запереченні на акт перевірки, а також в скарзі в ході адміністративного оскарження спірних вимоги та рішення та в позовній заяві;

- подані позивачем суду після закриття підготовчого провадження без розумного обґрунтування неможливості подати такі разом із позовом чи на стадії підготовчого провадження.

Суд також відхиляє аргумент позивача про те, що контролюючий орган визначив грошове зобов`язання з єдиного внеску в розмірі 406,60 грн. за квітень 2015 року у вимозі від 11.07.2018 поза межами 1095 днів, оскільки в силу норм частини шістнадцятою статті 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Оцінюючи доводи сторін в межах, викладених до завершення підготовчого провадження, суд враховує таке:

АТ «ДТЕК Західенерго» є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. На стор. 241-242 акта перевірки податкові ревізори вказали, що ними виявлено порушення АТ «ДТЕК Західенерго» статті 7 Закону № 2464-VI в частині заниження бази нарахування єдиного внеску на суми виплачених допомог згідно колективного договору до одруження працівникам в розмірі 9814 грн., які визнані відповідачем як інші заохочувальні та компенсаційні виплати, а саме одноразові заохочення, не пов`язані з конкретними результатами праці (до ювілейних та пам`ятних дат). Поряд з тим підприємство наполягає, що виплати, здійснені АТ «ДТЕК Західенерго» у зв`язку з одруженням належить відносити до виплат, передбачених п. 3.31 Інструкції № 5 та пункту 14 розділу І Переліку № 1170, а саме матеріальної допомоги разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв`язку з сімейними обставинами. Отже, для прийняття рішення у цій справі слід встановити правову природу одноразових виплат працівникам АТ «ДТЕК Західенерго» на загальну суму 9814 грн., а саме: чи ці виплати належать до заохочень працівників до ювілейних та пам`ятних дат, чи до одноразової допомоги у зв`язку з сімейними обставинами.

Суд враховує, що базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Віднесення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахування єдиного внеску регламентується Інструкцією № 5. Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, визначено Переліком № 1170. Так, відповідно до підпункту 14 цього Переліку матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання не є базою нарахування єдиного внеску.

Додатком 3.14 до Колективного договору ПАТ «ДТЕК Західенерго» визначено, що з метою встановлення єдиного підходу у наданні у Товаристві соціально-побутових пільг і гарантій затверджено та введено «Положення про надання соціально-побутових пільг і гарантій працівникам ПАТ «ДТЕК Західенерго» та непрацюючим пенсіонерам, що знаходяться на обліку в Товаристві». Розділом 2 цього Положення визначено соціальні виплати, які надаються працівникам Товариства.

Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що молодому подружжю, що вперше взяли шлюб, надається матеріальна допомога у розмірі двох прожиткових мінімумів на одну працездатну особу. У разі, якщо молодята є працівниками Товариства, допомога надається кожному з них.

Разом з тим, пунктом 2.1 цього розділу Положення визначено, що з нагади ювілейних дат та з метою відзначення багаторічної і бездоганної роботи працівникам Товариства надається одноразове грошове заохочення в залежності від безперервного стажу роботи в електроенергетичній галузі згідно з таблицею. Ювілейними датами для всіх працівників вважаються – 50 років, для чоловіків – 60 років, для жінок – дата досягнення права на пенсію за віком згідно зі статтею 60 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 2.2 Положення визначено, що з нагади відзначення 25-річчя безперервної роботи в Товаристві з урахуванням стажу роботи в ВЕО «Львівенерго» працівникам надається одноразове грошове заохочення в розмірі окладу станом на дату настання події.

Сімейний кодекс України визначає, що державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства (стаття 27). Серед зобов`язань наречених у разі відмови від вступу в шлюб визначено, що особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов`язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв`язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля (стаття 31). Отже, одруження є офіційним визнанням державою факту створення сім`ї, при цьому на рівні закону визнається, що приготування до реєстрації шлюбу та весілля може призводити до істотних витрат.

Отже, одруження є подією, пов`язаною із офіційним визнанням державою створення сім`ї, що зазвичай відбувається в урочистій атмосфері та святкується. Проведення весілля та організація побуту новоутвореної сім`ї зазвичай передбачає істотні затрати матеріального характеру, тому суд вважає цілком адекватними положення колективного договору підприємства, що передбачають надання працівникам, які вперше укладають шлюб, матеріальної допомоги. Ця матеріальна допомога має разовий характер та пов`язана з конкретною подією - укладенням шлюбу.

Отже, одруження за своєю правовою природою по суті є визнанням державою факту створення сім`ї, а не ювілеєм чи пам`ятною подією. Суд також враховує, що підприємство в колективному договорі визначило перелік пам`ятних дат/ювілеї, шо є підставою для виплати працівнику заохочення. З огляду на це суд дійшов висновку, що виплата допомоги у зв`язку із одруженням пов`язана із сімейними обставинами (їх виникненням) та не має характеру заохочення, пов`язаного з певною ювілейною/пам`ятною датою. Суд вважає, що підприємство вірно визначило, що виплачені в квітні, липні, серпні, листопаді, грудні 2015 та січні 2016 разові виплати працівникам у зв`язку з одруженням на загальну суму 9814 грн. є матеріальною допомогою разового характеру, що надається окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, а тому контролюючий орган помилково трактує ці виплати як такі, що відноситися до бази нарахування єдиного внеску.

Критерії правомірного рішення суб`єкта владних повноважень визначено частиною другою статті 2 КАС України. Так, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи свої висновки суд вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 № Ю-0005774814 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005784814 від 11.07.2018 Офісу великих платників податків ДФС не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняті на підставі необґрунтованих висновків про заниження бази нарахування єдиного внеску. Тому суд приймає рішення про скасування цих вимоги та рішення як протиправних.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 72-77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення2 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.07.2018 № Ю-0005774814 на суму 3733,25 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005784814 від 11.07.2018, яким застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 1866,62 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (04119, місто Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11г; ідентифікаційний код 394409996) на користь акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” (79026, Львівська область, місто Львів, вул. Козельницька, буд. 15; ідентифікаційний код 23269555) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.06.2019.

Суддя Москаль Р.М.