Рішення № 82462328, 12.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.000149

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Гуменної Г.А., представника третьої особи Матвіїв Є.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Граніт» до Головного управління Держпраці у Львівській області, за участі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Львівське комунальне підприємство «Граніт» (далі – ЛКП «Граніт», позивач) 11.01.2019 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі – ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ 3518/1402/АВ/ФС-2 від 28.12.2018. Позивач не погоджується з постановою про накладення штрафу, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що інспектором праці під час інспекційного відвідування зроблено поспішні висновки та не взято до уваги ряд заперечень та доказів, що мають істотне значення для справи, неправильно та самовільно трактовано цивільно-правові відносини підряду, що виникли між позивачем та фізичною особою. Позивач пояснив, що 08.12.2017 ЛКП «Граніт» видало наказ № 129 «Про прийняття на роботу», відповідно до якого передбачено прийняття з 14.12.2017 ОСОБА_2 на роботу трактористом по цивільно-правовій угоді. 14.12.2017 ЛКП «Граніт» уклало з ОСОБА_2 цивільно-правовий договір на виконання роботи тракториста. Позивач стверджує, що виконувані ОСОБА_2 роботи проводились не планово, а носили ситуативний характер, полягали в прибиранні прибудинкової території підприємства від снігу, виконувані роботи оплачувались відповідно до актів виконаних робіт. Позивач звертає увагу, що на момент укладення цивільно-правового договору від 14.12.2017 у штатному розкладі ЛКП «Граніт» була відсутня посада «тракторист»; така посада передбачено новим штатним розписом ЛКП, котрий діє з 01.12.2018.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 41-47), просить суд відмовити в задоволенні позову ЛКП «Граніт» в повному обсязі. Представник відповідача пояснив, що фактичною підставою накладення штрафу є допуск підприємством до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом власника чи уповноваженого ним органу та повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на роботу. Контролюючий орган дійшов висновку, що при виконанні робіт тракториста ОСОБА_2 підпорядковувався посадовим особам підприємства, директору та майстру та, вочевидь, виконував свою роботу за режимом роботи підприємства. Відповідач вказує, що згідно представлених договорів ОСОБА_2 зобов`язаний був виконувати для підприємства роботу тракториста протягом певного строку. За цю роботу передбачено винагороду у розмірі 1500 грн., котра є незмінною та не залежала від виконаного об`єму роботи. Відповідач стверджує, що та обставина, що ОСОБА_2 згідно укладеного договору мав виконувати на підприємстві роботу тракториста, сама по собі є свідченням того, що відносини, які виникли між сторонами мали характер трудових та повинні були бути оформлені у відповідності до вимог законодавства про працю, оскільки чинним законодавством передбачено професію тракториста код професії - 8331, визначено її функціональні обов`язки та завдання згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, Представник відповідача стверджує, що ці обставини свідчать про підміну трудового договору цивільно-правовим.

Власник автомобіля INFINITI FX 30D д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки вважає, що при розгляді справи можуть бути встановлені факти, котрі можуть вплинути на його права та обов`язки (а.с. 115-116). Ухвалою від 20.03.2019 суд залучив ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (а.с. 144-146). Третя особа подала письмове пояснення (а.с. 148-159), зазначила, що 16.12.2017о 10:30 ОСОБА_2 , керуючи трактором колісним XT3-3512 д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на автомобіль марки INFINITI FX 30D д.н.з. НОМЕР_1 , що був припаркований в місті Львові по вул. Князя Святослава, 5. Третя особа стверджує, що що з метою уникнення відповідальності за завдану працівником шкоду, ЛКП «Граніт» оформило з ОСОБА_2 цивільно-правовий договір №21 від 14.12.2017. В поясненні третя особа наводить низку ознак, на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 був допущений до роботи трактористом без належного оформлення трудових відносин. Третя особа просить суд відмовити в задоволення позову ЛКП «Граніт» в повному обсязі.

Суд з`ясував зміст та підстави позовних вимог, заслухав пояснення представників сторін, доводи заяв по суті спору, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ЛКП «Граніт» створене Львівською міською радою згідно з ухвалою від 14.11.2002 № 119, зареєстроване як юридична особа 15.04.2002 (а.с. 83-88, 33-35), основною метою діяльності підприємства є надання житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_2 08.12.2017 звернувся до директора ЛКП «Граніт» із заявою про прийняття його на роботу трактористом з 14.12.2017 по трудовій угоді (а.с. 80). Директор ЛКП «Граніт» 08.12.2017 видав наказ № 129 «Про прийняття на роботу», відповідно до якого ОСОБА_2 з 14.12.2017 «прийнято на роботу трактористом по цивільно-правовій трудовій угоді» (а.с. 81).

ЛКП «Граніт» (по договору – Замовник) та Лопушанський В.М. (по договору – Виконавець) підписали цивільно-правовий договір № 21 від 14.12.2017, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи (надати послуги) тракториста по відгортанню снігу на території ЛКП з 14.12.2017 по 29.12.2017. Згідно з п. 2.1 Договору за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду в розмірі 3200 грн. за домовленістю (а.с. 82).

16.12.2017 ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та керуючи трактором колісним XT3-3512 д.н.з. НОМЕР_2 , котрий належить ЛКП «Граніт», здійснив наїзд на автомобіль марки Volkswagen Tiguan, що стояв припаркованим в місті Львові на вул. Кн. Святослава, 5. Згодом, в цей же день, ОСОБА_2 керуючи цим же трактором здійснив наїзд на ще один автомобіль марки INFINITI FX 30D д.н.з. НОМЕР_1 . За фактом скоєних ДТП складено протоколи про адміністративне правопорушення серії БР № 163465 за ч. 1 статті 130 КУпАП та серії БР № 008489 за статтею 124 КУпАП (а.с. 52, 172).

Постановою Залізничного районного суду м. Львова № 462/172/18 від 29.01.2018 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого у ЛКП «Граніт», визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. (а.с. 187).

Постановою Залізничного районного суду м. Львова № 462/6159/17 від 13.03.2018 ОСОБА_2 , працюючого у ЛКП «Граніт», визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на один рік (а.с. 188-189).

16.11.2018 ОСОБА_1 , власник автомобіля INFINITI FX 30D д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до ГУ Держпраці у Львівській області із заявою про проведення перевірки дотримання законодавства про працю у ЛКП «Граніт» в частині допуску до роботи працівника без належного оформлення трудових відносин (а.с. 48-51).

З метою розгляду цього звернення 04.12.2018 заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській області на підставі пп. 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю прийняв наказ № 2886-П про проведення інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником у ЛКП «Граніт» (а.с. 62), наказом № 2907-П від 05.12.2018 продовжено термін здійснення цього заходу (а.с. 63).

В період з 04.12.2018 по 07.12.2018 на виконання цих наказів та на підставі направлення від 04.12.2018 за № 2689 (а.с. 64) посадові особи ГУ Держпраці у Львівській області провели інспекційне відвідування ЛКП «Граніт» щодо додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманим працівником у ЛКП «Граніт». За результатами цього інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЛВ3518/1402/АВ від 07.12.2018 (а.с. 65-76). В розділі ІІІ цього акта здійснено опис виявлених порушень законодавства про працю (а.с. 74-75), в контексті спірних правовідносин описано таке порушення:

«На підставі направлення № 2689 від 04.12.2018 інспектором праці ГУ Держпраці у Львівській області 04.12.2018 - 07.12.2018 проведено інспекційне відвідування в ЛКП Граніт. Підставою для проведення контрольного заходу стало звернення фізичної особи про можливе порушення адміністрацією ЛКП «Граніт» вимог законодавства про працю, в частині допуску гр. ОСОБА_2 до роботи тракториста, без укладення трудового договору у встановленому Законом порядку. Також, до вищевказаного звернення долучено ряд документів (протоколи про адміністративні правопорушення, постанови у справах про адміністративні правопорушення, відповідь ЛКП «Граніт» на адвокатський запит Матвіїв Є.І.), з яких вбачається, що 16.12.2017 року о 10.10 хв. ОСОБА_2 , тракторист ЛКП «Граніт», в м. Львів по вул. Городоцькій, керуючи трактором XT3-3512 д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на транспортний засіб, що стояв марки «Volkswagen Tiguan», після пригоди залишив місце події. Також, 16.12.2017 року, о 10.30 хв. ОСОБА_2 , працюючи трактористом ЛКП «Граніт», керуючи трактором XT3-3512 д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив наїзд на автомобіль INFINITI FX 30D д.н.з. НОМЕР_3 . НОМЕР_1 . Згідно листа ЛКП «Граніт» від 03.01.2018 № 2/5 трактор з номерним знаком НОМЕР_4 є власністю ЛКП «Граніт» і перебуває на його балансі. ОСОБА_2 працює на підприємстві з 14.12.2017 по цивільно-правовому договорі, водієм трактора. До керування трактором ОСОБА_2 допускався до 16.12.2017. На ОСОБА_2 складалися шляхові листи тоді, коли він виїжджав трактором за дорученням майстра або директора ЛКП. Ключі від трактора він отримував у майстра ЛКП. В ході інспекційного відвідування підприємство надало наказ від 08.12.2017 № 129 «Про прийняття на роботу», яким передбачено прийняття з 14.12.2017 року ОСОБА_2 на роботу трактористом по цивільно-правовій трудовій угоді. З цивільно-правового договору № 21 від 14.12.2017, укладеного між ЛКП «Граніт» та ОСОБА_2 вбачається, що останній взяв на себе зобов`язання виконувати роботу тракториста в інтересах замовника. Будь-яких підтверджуючих документів про виплату винагороди за вказаним цивільно-правовим договором в ході інспекційного відвідування надано не було. Згідно додатка «А» до Класифікатора професій ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 передбачено професію «тракторист», код професії – 8331. Завдання та обов`язки тракториста, кваліфікаційні вимоги до цієї посади, визначені випуском І Професій працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, що затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336. З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 фактично був допущений до роботи тракториста ЛКП «Граніт», яка виконувалася ним в інтересах даного підприємства на транспортному засобі підприємства та за дорученням його посадових осіб, зокрема, директора та майстра. Факт допуску ОСОБА_2 до роботи підтверджується документами, які були долучені до звернення, що стало підставою для проведення контрольного заходу, а також, зібраними в ході самого інспекційного відвідування. Таким чином Лопушанський працював у ЛКП «Граніт» без належно оформлення трудових відносин у відповідності до вимог законодавства про працю».

Інспектор праці відповідно до статті 259 КЗпП, частини третьої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування», пункту 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України від 26.04.2017 № 295 07.12.2018 винесла припис №ЛВ3518/1402/АВ/П про усунення виявлених порушень (а.с. 16-18).

Акт інспекційного відвідування № ЛВ3518/1402/АВ від 07.12.2018 та припис №ЛВ3518/1402/АВ/П від 07.12.2018 вручені директору ЛКП «Граніт» 07.12.2018, про що останній розписався (а.с. 18, 75).

На підставі висновків акта інспекційного відвідування відповідач 28.12.2018 прийняв постанову № ЛВ3518/1402/АВ/ФС-2 (а.с. 13-15) про накладення на ЛКП «Граніт» штрафу у розмірі 111690 грн. за порушення вимог частин першої, третьої статті 24 КЗпП та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу». В постанові, зокрема, зазначено, що ОСОБА_2 фактично був допущений до виконання роботи тракториста ЛКП «Граніт», яка виконувалася ним в інтересах даного підприємства, на транспортному засобі підприємства та за дорученням його посадових осіб, зокрема, директора та майстра. З посиланням на частину третю статті 24 КЗпП України зроблено висновок, що ОСОБА_2 працював трактористом у ЛКП «Граніт» без належного оформлення трудових відносин у відповідності до вимог законодавства про працю (а.с. 13-14).

Відповідно до штатного розпису ЛКП «Граніт», затвердженого директором ЛКП 01.12.2018, в штатний розпис комунального підприємства з 01.12.2018 введено посаду тракториста (код посади згідно Класифікатора професій 5331) із окладом 5103 грн. (а.с. 22).

При оцінці спірних правовідносин та прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 N 877-V (далі – Закон N 877-V).

Як зазначено в статті 1 Закону N 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною четвертою статті 2 Закону N 877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частина 5 статті 2 Закону N 877-V).

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановою від 26.04.2017 № 295 затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад, посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 3 Порядку № 295).

Відповідно до пп. 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (пункт 8 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення (пункт 9 Порядку № 295).

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20 Порядку № 295).

Пунктом 21 Порядку № 295 визначено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим за підстав, наведених в частині першій статті 24 КЗпП.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП).

На виконання частини третьої статті 24 КЗпП Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 (далі - Постанова №413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором […].

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Згідно з цією нормою договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (стаття 902 ЦК України). Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором(частина перша статті 903 ЦК України). Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 ЦК України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункти 3, 4 Порядку № 509).

Згідно пунктом 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

В пункту 7 Порядку № 509 визначено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку № 509).

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

оскаржуваною постановою № ЛВ3518/1402/АВ/ФС-2 від 28.12.2018 до ЛКП «Граніт» застосовано штраф в розмірі 111690 грн. за порушення вимог частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, Постанови № 413, допуску до роботи працівника без укладення трудового договору, оформленого наказом власника чи уповноваженого ним органу та повідомлення органу ДФС про прийняття працівника на роботу. Відповідач дійшов висновку про фактичну підміну підприємством трудового договору цивільно-правовим. Оцінюючи аргументи сторін з цього приводу суд зауважує таке:

істотною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. Трудовий договір - це договір між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець - виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. За трудовим договором працівник зобов`язаний систематично виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, тобто виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання певного конкретного завдання трудова діяльність не припиняється. Водночас предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною (виконавцем) певного, наперед визначеного сторонами обсягу робіт/послуг за винагороду, при цьому процес організації трудової діяльності виконавця залишається за межами регулювання договору. Метою договору для замовника є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений; він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. При цьому на особу, яка виконує роботи/надає послуги за цивільно-правовим договором, не поширюються встановлені державою мінімальні гарантії щодо розміру, порядку та строків оплати праці, нормування робочого часу та часу відпочинку (в т.ч. надання оплачуваних відпусток), охорони праці тощо.

08.12.2017 за письмовою заявою ОСОБА_2 від 08.12.2018 директор ЛКП «Граніт» видав наказ № 129 про прийняття ОСОБА_2 з 14.12.2017 на роботу «трактористом по цивільно-правовій трудовій угоді»; цивільно-правовий договір № 21 від 14.12.2017 передбачав виконання роботи тракториста по відгортанню снігу на території ЛКП. Суд розцінює згадане формулювання про прийняття особи на роботу «по цивільно-правовій трудовій угоді» як суперечливе та беззмістовне, таке, що саме по собі не дозволяє встановити характер правовідносин між сторонами.

З долучених до справи доказів та пояснень позивача суд встановив, що ЛКП «Граніт»: - не повідомляло ДФС про працевлаштування ОСОБА_2 ; - не вносило в трудову книжку ОСОБА_2 запис про прийняття на роботу; - не табелювало його вихід на роботу; - не проводило інструктаж з охорони праці; - не сплачувало внески з метою поширення на ОСОБА_2 соціальних гарантій у випадку тимчасової непрацездатності, звільнення тощо. Отже, трудові відносини оформлено не було.

Водночас суд звертає увагу на те, що відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстадарту України 28.07.2010 N 327, серед інших професій визначено професію «тракторист», код професії 8331; при цьому класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб`єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.

ОСОБА_2 здійснював прибирання снігу на тракторі, що належить ЛКП «Граніт». Розмір винагороди був визначений у сталій сумі 3200 грн. (що відповідала розміру мінімальної заробітної плати в Україні станом на грудень 2017 року) та не залежав від обсягу виконаної ОСОБА_2 роботи. При цьому виконання робіт узгоджувалось/здійснювалось за дорученням директора чи майстра ЛКП, які видавали водію ключі від трактора, оформляли шляхові листи тощо. Оцінка всіх цих обставин в їх сукупності дозволяє суду зробити висновок, що ОСОБА_2 систематично виконував одноманітну трудову функцію в інтересах одного роботодавця. Предмет наданого до інспекційного відвідування цивільно-правового договору не визначав кількість виїздів, що мають бути проведені виконавцем протягом строку дії договору, об`єму відгорнутого снігу тощо; предметом договору фактично був процес праці, а не конкретна надана послуга. При цьому ОСОБА_2 не організовував свою роботу самостійно, а виконував вказівки/доручення керівника чи майстра ЛКП, які надали йому ключі та документи транспортного засобу підприємства. За таких обставин факт оформлення цих відносин у формі цивільно-правового договору не змінює їх характеру – такі фактично є трудовими.

Таким чином, позивач в порушення статті 24 КЗпП України не уклав з ОСОБА_2 трудовий договір у письмовій формі; не здійснив відповідний запис в трудову книжку працівника та повідомлення до територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу; не включив працівника до табеля обліку робочого часу; не провів інструктаж з охорони праці та не ознайомив з правилами внутрішнього трудового розпорядку. Такі дії роботодавця (оформлення трудових відносин у формі цивільно-правових договорів) перешкоджають реалізації працівником права на належну оплату праці та відпочинок, на здорові і безпечні умови праці, матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття та є протиправними.

Щодо посилань позивача у вступній промові на обставини, встановлені судами загальної юрисдикції в цивільній справі про стягнення з ЛКП «Граніт» на користь ОСОБА_1 майнової шкоди, а також на правову оцінку правовідносин, які надали ці суди договору №21 від 14.12.2017 суд зазначає таке. Відповідно до статті 78 КАС України: - правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов`язковою для суду (частина сьома); - ГУ Держпраці не було учасником згаданої справи, а тому може в загальному порядку спростувати обставини, встановлені в згаданій справі.

Надані суду цивільно-правові договори № 1 від 19.01.2017, № 2 від 01.02.2017 та акти виконаних робіт до цих договорів свідчать про те, що практика оформлення трудових відносин у формі цивільно-правових угод в ЛКП «Граніт» була систематичною. Проте та обставина, що на момент підписання договору №21 (14.12.2017) у штатному розкладі ЛКП «Граніт» була відсутня посада «тракторист», не спростовує факту допуску до роботи працівника без укладення письмового трудового договору. Суд враховує також і той факт, що підприємство після інспекційного відвідування ввело у штатний розпис посаду «тракторист».

З огляду на свої висновки суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення ЛКП «Граніт» вимог статті 24 КЗпП, а відтак оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ 3518/1402/АВ/ФС-2 від 28.12.2018 є правомірною. Отже, постанова Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ 3518/1402/АВ/ФС-2 від 28.12.2018 відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийнята обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КЗпП України та Порядком № 509.

З огляду на висновки суду по суті спору, понесені ЛКП «Граніт» судові витрати не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Львівського комунального підприємства “Граніт” (79039, Львівська область, місто Львів, вул. Бортнянського, буд. 17; ідентифікаційний код 20826386) до Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, Львівська область, місто Львів, пл. Міцкевича, буд. 8; ідентифікаційний код 39778297) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ЛВ 3518/1402/АВ/ФС-2 від 28.12.2018, - відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, що постановив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.06.2019.

Суддя Москаль Р.М.