Рішення № 82462044, 13.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1402/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Дрюченко О.С.;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

В судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та скасувати оскаржувані постанови про накладення штрафів на позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на час проведення інспекційного відвідування 13.06.2018 року у позивача на підставі трудового договору працювали двоє найманих працівників - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були допущені до роботи та перебували на час перевірки у магазині по вул. Швабській, 5 у м. Ужгороді. Громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у трудових відносинах з позивачем не перебували та не були допущені ним до роботи, що підтверджується їх письмовими поясненнями. Громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подругами ОСОБА_3 та маючи бажання влаштуватися на роботу до позивача прийшли для з`ясування у ОСОБА_3 умови праці та в цей час були сфотографовані працівниками відповідача. При цьому, як повідомила позивача ОСОБА_3 у працівників відповідача не було направлення на проведення інспекційного відвідування. Вказані обставини досліджувалися Ужгородським міськрайонним судом при розгляді справи №308/7100/18 та постановою суду від 14.09.2018 року, яке набуло законної сили встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виконували роботи у магазині, а тому в силу ст. 78 КАС України дані обставини є приюдиційними та не підлягають доказуванню. Таким чином, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, разом з тим 12.06.2019 року надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні Фалеса Р.С.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представника відповідача.

В матеріалах справи наявний відзив представника відповідача на позовну заяву, згідно якого він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що під час інспекційного відвідування позивача було встановлено, що в магазині "Skandinavia", м. Ужгород, вул. Швабська, 5 - знаходилися і виконували роботу з викладки і реалізації товару наступні громадяни: ОСОБА_6 , яка письмово повідомила, що вона підміняє іншого продавця перший день і жодного договору з нею не укладалося та ОСОБА_5 , яка письмово повідомила, що вона іноді приходить допомагати без укладення з нею трудового договору. Також, представник відповідача зазначав, що позивач під час проведення інспекційного відвідування уклав трудові договори з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , а не раніше, з метою уникнення відповідальності за допуск працівників до роботи без укладення трудового договору. Таким чином, позивач допустив до роботи працівників без укладання з ними трудових договорів, відтак представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було видано наказ від 07.06.2018 року №96 про проведення інспекційного відвідування позивача щодо порушень при оформленні трудових відносин (а.с. 53-54).

На підставі наказу від 07.06.2018 року №96 було видано направлення від 08.06.2018 року №564 на проведення інспекційного відвідування позивача з метою перевірки додержання законодавства про працю за зверненням щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин (а.с. 55).

Результати проведеного інспекційного відвідування позивача відображені в Акті інспекційного відвідування №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року (а.с. 62-64).

Як зазначено в Акті №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року, в ході інспекційного відвідування було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_7 здійснює свою діяльність в магазині " АДРЕСА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . При проведенні інспекційного відвідування з фотофіксацією за місцем здійснення діяльності позивача - знаходилися і виконували роботи з викладки і реалізації товару ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 62-70).

У письмовому поясненні від 13.06.2018 року ОСОБА_6 повідомила, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 вона підміняє іншого продавця перший день і жодного договору з нею не укладалося (а.с. 64, 81).

У письмовому поясненні від 13.06.2018 року ОСОБА_5 повідомила, що у магазин фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 . вона іноді приходить допомагати без укладення з нею трудового договору (а.с. 64, 82).

14.06.2018 року фізична особа-підприємець Молнар ОСОБА_9 представив неналежним чином оформлені документи, а саме: трудовий договір з ОСОБА_5 від 11.06.2018 р., наказ №3 від 04.06.2018 р. про прийом на роботу та повідомлення фіскальної служби від 14.06.2018 року, однак на даних документах не було підпису позивача та підпису ОСОБА_5 (а.с. 64).

Згідно Акту перевірки зазначено, що підтверджуючих документів щодо перебування в трудових відносинах з ОСОБА_6 позивач під час інспекційного відвідування не надав (а.с. 64).

Вказаний Акт інспекційного відвідування за №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року був підписаний позивачем без зауважень та заперечень на нього.

За наслідками проведеного інспекційного відвідування, результати якого відображені в Акті №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс М.М. було винесено припис №ЗК249/215/АВ/П від 14.06.2018 року про усунення виявлених порушень (а.с. 17-18).

03.07.2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області було винесено постанову за №ЗК249/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 про накладення на позивача штрафу в сумі 223380 грн. за порушення законодавства про працю, а саме: за використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин на підставі абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпПУ (а.с. 22-25).

Не погодившись із приписом про усунення виявлених порушень та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами п.п. 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 зазначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Статтею 259 КЗпП України, встановлено, що Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 5, пп. 49 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України 27.03.2015 р. №340 Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок № 295, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Згідно абз. 2 п. 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до пп. 3, пп. 5 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту та за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник (п. 5 Порядку № 295).

Відповідно до п. 3 Порядку № 295 контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці. Держпраці веде реєстр посвідчень інспекторів праці. Посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі посвідчень інспекторів праці, вважається недійсним.

Згідно п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

У відповідності до пп. 2 п. 14 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню.

Відповідно до п. 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю — припис про їх усунення.

Згідно п. 21 Порядку №295 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п. 23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Згідно п. 24 Порядку №295 припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду.

З огляду на те, що позивач підписав Акт інспекційного відвідування за №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року без зауважень та заперечень (а.с. 70), відповідачем 14.06.2018 року було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗК249/215/АВ/П.

Згідно п. 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

У відповідності до абз. 4 п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що за наслідками проведеного інспекційного відвідування, результати якого відображені в Акті №ЗК249/215/АВ від 14.06.2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс М.М. було винесено Протокол №ЗК249/215/АВ/П/ПТ від 15.06.2018 року, згідно якого зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 41КУпАП, а саме: 13.06.2018 року допустив до виконання робіт ОСОБА_6 та ОСОБА_5 без укладання з ними трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України (а.с. 19-21).

Позивач оскаржив даний Протокол №ЗК249/215/АВ/П/ПТ від 15.06.2018 року, згідно якого зазначено, що він 13.06.2018 року допустив до виконання робіт ОСОБА_6 та ОСОБА_5 без укладання з ними трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2018 року (справа №308/7100/18) було закрито провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (а.с. 100-102).

Як вбачається з постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2018 року (справа №308/7100/18), яка набула законної сили, зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази щодо здійснення викладки та реалізації товару ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , зокрема підтвердження отримання грошових коштів, товарних чеків, які б підтверджували відомості, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. Окрім того, матеріали справи не містять пояснень особи, якій було реалізовано відповідний товар. Як випливає з матеріалів справи, такі не містять доказів виконання робіт, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядкові та отримання заробітної плати за виконану роботу гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в магазині «Scandinavia».

Відтак, обставини встановлені постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2018 року (справа №308/7100/18), яка набула законної сили повторно не доказуються.

Представником позивача у судовому засіданні було надано пояснення, що в магазині "Skandinavia", за адресою м. Ужгород, вул. Швабська, 5, де позивач здійснює підприємницьку діяльність, працюють ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , трудові відносини з якими підтверджуються повідомленнями про прийняття працівників на роботу (а.с. 107-108), при цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у трудових відносинах станом на 13.06.2018 року з позивачем не перебували та не були допущені ним до роботи, не підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку та не отримували заробітної плати, вказані громадяни є подругами ОСОБА_3 та маючи бажання влаштуватися на роботу до позивача, 13.06.2018 року прийшли у магазин з метою з`ясування умов праці.

При цьому доказів перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у трудових відносинах, зокрема доказів виконання робіт, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядкові та отримання заробітної плати за виконану роботу відповідач до суду не надав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не було доведено належними та допустимими доказами факт допуску ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до роботи, при цьому постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, яка набула законної сили, встановлено обставини відсутності трудових відносин між позивачем та вище вказаними громадянами, зокрема щодо виконання ними робіт, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядкові та отримання заробітної плати за виконання роботи.

Оскільки обов`язковою умовою застосування до суб`єкта господарювання відповідальності за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбаченої ч. 2 ст. 265 КЗпП України, є саме здійснення допуску працівника (тобто, особи, яка виконує певну трудову функцію) до цієї роботи, беручи до уваги встановлення судом нездійснення вищевказаними особами будь-яких трудових функцій (роботи) на користь позивача, суд дійшов висновку про безпідставність та, відповідно, неправомірність прийняття оскаржуваних припису про усунення виявлених порушень від 04.10.2018 р. №ЗК514/08/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.10.2018 р. №ЗК514/8/АВ-ТД-ФС-217.

Відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів фактичного перебування ОСОБА_6 і ОСОБА_5 у трудових відносинах із позивачем, відтак не доведено порушення позивачем ч.3 ст.24 КЗпП України.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень від 14.06.2018 р. №ЗК249/215/АВ/П та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03.07.2018 р. №ЗК249/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень слід стягнути судовий збір в сумі 2233,81 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними та скасування припису та постанови - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЗК249/215/АВ/П від 14.06.2018 року, винесений головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Гукс Маріанною Михайлівною.

3. Визнати протиправним та скасувати постанову про наклвдення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК249/215/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-106 від 03.07.2018 року, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василем Івановичем.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 2233,81 (дві тисячі двісті тридцять три гривні вісімдесят одну копійку) грн.

5. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 18.06.2019 року.