Ухвала суду № 82461938, 13.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

13 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/304/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань – Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Білоцерковець Ю.С.

представника відповідача - Гончарук В.В.

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 Шейх Мохамед про поновлення строку звернення до суду у адміністративній справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185 в розмірі 446 760 грн.

В позовній заяві представник позивача просив поновити строки звернення до суду, мотивуючи тим, що позивач дізнався про порушення свого права, вирішивши скористатися правом на правову допомогу та 14.02.2019 року уклав з адвокатом договір на надання правничої допомоги, так 19.02.2019 року до відповідача було скеровано адвокатський запит про можливість отримання актів перевірки за результатами проведених інспекційних відвідувань та про ознайомлення з матеріалами інспекційних відвідувань. Листом від 25.02.2019 року було отримано відповідь на адвокатський запит з копіями актів інспекційних відвідувань та інші матеріали справи.

В судовому засіданні представник позивача, як на підставу поновлення строку звернення до суду наголошував, що позивач хоч і зареєстрований у м АДРЕСА_1 Одеса, але фактично проживає у м. АДРЕСА_2 . До початку перевірки позивач пропонував працівникам відповідача, які принесли направлення на перевірку надсилати всі документи у м. Київ, але письмово не подавав до відповідача заяву про зміну адреси. Проте відповідач надіслав всі матеріали перевірки в м. Одесу, а тому позивачеві не були відомі результати перевірки. З огляду на вище викладене, представник позивача зазначав про поважність причин пропуску строку звернення до суду та просив поновити позивачеві строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що вся документація пов`язана з проведенням перевірки надсилалася за зареєстрованою адресою проживання позивача, оскільки іншою адресою відповідач не володів, з цих підстав, просив відмовити в клопотанні позивача про поновлення строку звернення до суду.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовну заяву слід залишити без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, згідно поданої позовної заяви позивач оскаржує постанову відповідача про накладення штрафу №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185 від 13.09.2018 року.

Проте позивач звернувся до суду з даною позовною заявою з пропуском строку звернення до суду.

Щодо посилання представника позивача, як на підставу поновлення строку звернення до суду на те, що позивачеві не були відомі результати проведеної перевірки, оскільки такі були надіслані за адресою реєстрації позивача у АДРЕСА_3 , а не за місцем його фактичного проживання - м АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що місцем проживання позивача є АДРЕСА_4 (а.с. 76-77).

Так, за результатами інспекційного відвідування було складено Акт №ЗК414/216/АВ від 23.08.2018 року та припис про усунення виявлених порушень №ЗК414/216/АВ/П від 23.08.2018 року, які були надіслані позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_4 , згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується квитанцією Укрпошти від 28.08.2018 року №8800901149556 (а.с. 103).

Відповідно до п. 26 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

03.10.2018 року відповідачем було складено Акт про відмову від підпису №ЗК414/216/АВ-ВП, який було надіслано позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його реєстрації: АДРЕСА_4 (а.с. 113) та згідно якого зазначено, що станом на 03.10.2018 року Акт інспекційного відвідування та Припис не повернулися до відповідача (а.с. 105).

Постанова про накладення штрафу від 13.09.2018 року №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185 була надіслана також за адресою реєстрації позивача: АДРЕСА_4 .

Щодо твердження представника позивача, що позивач під час вручення йому відповідачем Направлення на проведення перевірки від 22.08.2018 року пропонував працівникам відповідача направляти матеріали перевірки не за адресою його реєстрації, а на адресу його фактичного проживання в м. Київ, суд зазначає наступне.

Представником позивача не було надано до суду жодних доказів про те, що позивач звертався до відповідача про надіслання йому результатів перевірки, за іншою адресою ніж та, яка зазначена у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як встановлено в ході розгляду справи по суті та не заперечувалося представником позивача, позивач не звертався в письмовому порядку з жодною заявою до відповідача щодо надіслання йому результатів перевірки за іншою адресою ніж та, яка зазначена у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: м. Одеса, вул. Піонерська, 10/19.

Відтак, у відповідача були відсутні правові підстави надсилати позивачеві результати перевірки за будь-якою іншою адресою, ніж та, яка зазначена у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: АДРЕСА_3 , 10/ АДРЕСА_5 .

Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження представника позивача про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав, які слугували підставою звернення до суду тільки після отримання відповіді на адвокатський запит від 19.02.2019 року, з огляду на наступне.

Згідно Акту інспекційного відвідування від 23.08.2018 року за №ЗК414/216/АВ відповідачем було проведено інспекційне відвідування у присутності позивача - ОСОБА_2 , за місцем здійснення діяльності: м АДРЕСА_6 (магазин "Одяг з Європи").

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач був присутній під час інспекційного відвідування проведеного відповідачем 22.08.2018 року за місцем здійснення його діяльності, за результатами якого було винесено оскаржувану постанову від №ЗК414/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-185 від 13.09.2018 року.

Результати перевірки надсилалися позивачеві належним чином, за місцем проживання позивача, зазначеним у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

При цьомусуд констатує, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

З аналізу ч. 2 ст. 122 КАС України випливає, що шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

КАС України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”, пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

На підставі поданої позовної заяви, доданих до неї матеріалів судом не знайдено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду, у відповідності до вимог ст. 123 КАС України.

Керуючись ст. 123, 241, ч. 3 ст. 243, 256, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду у адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.

2. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування постанови про накладення штрафу - залишити без розгляду.

3. Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвала суду у повному обсязі складена та підписана 18.06.2019 року.