
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
про закриття провадження в адміністративній справі
14 червня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1084/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої – судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання – Кустрьо В.М.
за участю:
представника позивача – ОСОБА_1
представника відповідача–Стасів Н.М.,
представник третьої особи - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування рішення та скасування містобудівних умов,-
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 18 червня 2019 року.
ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, якою просить: 1) Рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 192 від 05 липня 2016 року в частині надання ОСОБА_3 містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок об`єктів містобудування на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 , з розширенням за рахунок горища над власною квартирою та квартирою АДРЕСА_2 в межах лінійних розмірів фундаментів під стоматологічний кабінет та офісні приміщення по вулиці Чайковського Петра в місті Мукачево – скасувати; 2) Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 55/16, надані ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 192 від 05 липня 2018 року на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 , з розширенням за рахунок горища над власною квартирою та квартирою АДРЕСА_2 в межах лінійних розмірів фундаментів під стоматологічний кабінет та офісні приміщення по вулиці Чайковського Петра в місті Мукачево – скасувати.
В судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження в адміністративній справі. Клопотання мотивоване тим, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при наданні містобудівних умов ОСОБА_3 не враховано стан будівлі, державні будівельні норми та той факт, що видача містобудівних умов та обмежень несе реальну загрозу як будівлі, так і життю та здоров`ю її мешканців. Також представник відповідача зазначає, що порушення своїх прав позивач мотивує не діями суб`єкта владних повноважень в адміністративних відносинах щодо нього, а безпосередньо діями третьої особи – ОСОБА_5 щодо здійснення реконструкції квартири, що виразилося в порушенні, на думку позивача його прав та інтересів, як власника сусідньої квартири. Відтак, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, відповідач вважає, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.
Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд приходить висновку про його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень " означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постановах від 17 квітня 2018 року по справі № 815/6956/15 та від 17 жовтня 2018 року № 820/5999/16 .
У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач оскаржує рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради в частині надання ОСОБА_3 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок горища над власною квартирою та над квартирою АДРЕСА_2 в межах лінійних розмірів фундаментів під стоматологічний кабінет та офісні приміщення, за адресою: АДРЕСА_3 .
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що вказане рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради порушує як права ОСОБА_6 , яка була власником квартири АДРЕСА_4 позивача, який є власником квартири АДРЕСА_5 на сьогоднішній день. Позивач вважає, що відповідач не мав права надавати ОСОБА_3 містобудівні умови, оскільки заявником не були надані документи, які свідчать про згоду всіх власників квартир та нежитлових приміщень житлового будинку. Крім того, позивач у позовній заяві зазначає, що видача містобудівних умов та обмежень на реконструкцію власної квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок горища над власною квартирою та квартирою АДРЕСА_2 в межах лінійних розмірів фундаментів під стоматологічний кабінет та офісні приміщення по АДРЕСА_6 в м. Мукачево суперечить державним будівельним нормам та несе реальну загрозу як будівлі так і життю та здоров`ю мешканців будинку.
Відтак, вищенаведені доводи позивача свідчить про те, що видані ОСОБА_3 містобудівні умови та обмеження порушують цивільні права позивача.
Таким чином, у даній адміністративній справі дії позивача спрямовані на захист його приватноправового інтересу, оскільки позивач звертаючись до суду з вказаною позовною заявою, вказує на порушення завдані здійсненою ОСОБА_3 реконструкцією, а саме заподіяння пошкоджень будинку, в якому знаходиться його квартира.
При цьому суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Цивільного процесуального кодексу завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Крім того, судом встановлено, що 04 липня 2017 року ОСОБА_3 зареєструвала право власності на реконструйоване нежитлове приміщення, стоматологічний кабінет та офісні приміщення, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи вищенаведене та з огляду на закінчення ОСОБА_7 А.Л. реконструкції та набуття нею права власності на реконструйоване нежитлове приміщення, оскаржені містобудівні умови вичерпали свою дію шляхом їх виконання.
Відтак, подальше оскарження правомірності набуття третьою особою права власності на об`єкт нерухомості може вирішуватись у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 818/1129/18.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, що склалися між сторонами в даній справі, є цивільно-правовими, оскільки виникли внаслідок проведення реконструкції ОСОБА_3 власної квартири (на підставі виданих відповідачем містобудівних умов та обмежень), яка на думку позивача, порушує його права як власника квартири та створює загрозу як будівлі так і життю мешканців будинку. Відтак, вказані правовідносини не можуть бути предметом спору в адміністративній справі, оскільки в даному випадку наявний спір про право цивільне, а тому спір має вирішуватись судом за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відтак, оскільки що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
На виконання зазначених положень, суд роз`яснює позивачеві, що даний спір має вирішуватися у порядку цивільного судочинства Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Закрити провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування рішення та скасування містобудівних умов.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Н.Д. Маєцька
Судове рішення № 82461930, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 14.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 260/1084/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: