Рішення № 82461673, 11.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 р. Справа№200/5766/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну за позовом ОСОБА_1

до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області

про визнання неправомірним та скасування рішення від 22 березня 2018 року та зобов`язання здійснити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення та зобов`язання здійснити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з метою переходу з пенсії по інвалідності на пенсію за віком він звернувся із заявою до Селидівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Проте, рішенням про відмову в призначенні пенсії від 22.03.2019 р. відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу на підземних роботах.

Позивач вважає такі дії (бездіяльність) відповідача протиправними та такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси.

Просив суд визнати не правомірним та скасувати рішення відповідача № б/н від 22 березня 2019 року про відмову в переводі з пенсії по інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язати відповідача, з урахуванням висновків суду по справі перевести з пенсії по інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на підставі заяви №301 від 18.03.2019.

Ухвалою від 02 травня 2019 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 21 травня 2019 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

21 травня 2019 року розгляд справи відкладено на 11 червня 2019 року.

21 травня 2019 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Зазначив, що позивача було повідомлено, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України від 03.10.2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується тільки до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, позивач не має права на перехід з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно п.3 ст 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р. XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю страхового стажу 25 років.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

18 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою №301 про перехід з пенсії по інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 березня 2019 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.

Зі змісту рішення вбачається, що за матеріалами пенсійної справи страховий стаж позивача склав 11 років 01 місяць 29 днів. Пільговий стаж роботи за ст. 14-25- шахтарі складає 07 років 02 дні, час перебування на інвалідності від трудового каліцтва - 18 років 01 місяць 12 днів.

Позивача було повідомлено, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується тільки до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, позивач не має права на перехід з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та п.2 р. XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю страхового стажу 25 років.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі – Закон №1058-IV), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Положеннями статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено такі види пенсій: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку втратою годувальника.

Згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, ні знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а такої додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Позивач, починаючи з 20.03.1997 й дотепер має статус інваліда 3 групи з трудового каліцтва яке він отримав 13.10.1994 року під час виконання трудових обов`язків на шахті «Україна» (нотаріально завірена копія акту форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві № 63).

Факт інвалідності в зв`язку з отриманим трудовим каліцтвом підтверджується також відповідними довідками МСЕК.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , яка оформлена на ім`я ОСОБА_1 убачається, що останній, зокрема: з 06.05.1997 року по 01.07.2001 року працював у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» гірничим робітником підземним.

В матеріалах пенсійної справи також наявна довідка ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» від 28.02.2019 року №551 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії позивачу.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Відповідно до ч.1ст.24 Закону №1058- IV,страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

За таких обставин, в силу вимог статті 24 Закону № 1058- XV суд доходить висновку про неправомірність не зарахування до страхового стажу періоду перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов`язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, статті 114 Закону № 1058, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані КонституцієюУкраїни та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

При цьому, суд зауважує, про неприпустимість підміни судом суб`єкта владних повноважень (особою яка здійснює владні управлінські функції) в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта.

Однак, з метою захисту прав позивача суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог згідно до ст. 11 КАС України, оскільки порушене право підлягає захисту.

З огляду на що, позовні вимоги про скасування рішення від 22 березня 2019 року про відмову в переводі з пенсії по інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягають задоволенню із зобов`язанням відповідача повторно розглянути заяву позивача про перевід з пенсії по інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 22 березня 2018 року та зобов`язання здійснити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати не правомірним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області № б/н від 22 березня 2019 року про відмову в переводі ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) №301 від 18.03.2019 про перевід з пенсії по інвалідності в зв`язку з трудовим каліцтвом на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду про наявність підстав для зарахування часу перебування ОСОБА_1 на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві до страхового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовськогооб`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул. Героїв Праці, б. 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 18 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко