Рішення № 82461538, 15.05.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб –порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

15 травня 2019 року Справа № 160/2403/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.,

за участю:

представника позивача Зарвій Р.Л.,

представника відповідачів 1, 2 Овсяникової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРТЕП" (пров. Штабний, 5, м. Дніпро, 49000) до відповідача-1 Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000), відповідача-2 Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку користування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: №1050782/42184776 від 15.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн.; №1056390/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн.; №1056388/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн.; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні днем фактичного їх подання, а саме: №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн., №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн., №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» до відповідача-1 Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, відповідача-2 Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації: № 1050782/4218776 від 15.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 12.12.2018 року на суму 30718,08 грн.; № 1056390/42184776 від 22.012019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 14.12.2018 року на суму 61436,16 грн.; № 1056388/421847766 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 13.12.2018 року на суму 15359,04 грн.; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, складанні Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» податкові накладні днем фактичного їх подання: № 6 від 12.12.2018 року на суму 30718,08 грн.; № 8 від 14.12.2018 року на суму 61436,16 грн.; № 7 від 13.12.2018 року на суму 15359,04 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі № 160/2403/19 провадження було відкрито справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

В рамках здійснення своєї господарської діяльності позивачем – ТОВ «ІВЕРТЕП» у 2018 р. виграно тендер по системі «ПРОЗОРО» на поставку піску гірського.

На підставі виграного тендеру між ТОВ «ІВЕРТЕП» та КП «Харківводоканал» укладено договір про закупівлю товару №40/10-ГЩ/18 від 17.10.2018 року, відповідно до умов якого ТОВ «ІВЕРТЕП» зобов`язувався здійснювати поставку піску гірського на склади водоканалу.

Виконання зобов`язань за даним договором про закупівлю товару здійснювалося на підставі укладеного між ТОВ «ІВЕРТЕП» та ПП «Будтранс-Груп» договору №101018 від 10.10.2018 р.

Відповідно до п. 3 даного договору ТОВ «ІВЕРТЕП» сплачує ПП «Будтранс-Груп» за пісок гірський та окремо за його доставку на адреси вказані в заявці ТОВ «ІВЕРТЕП».

В процесі здійснення господарських взаємовідносин позивачем - ТОВ «ІВЕРТЕП» складено податкові накладні: № 6 від 12.12.2018 року; № 8 від 14.12.2018 року; № 7 від 13.12.2018 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, повноважний представник позивача - ТОВ «ІВЕРТЕП» зазначає, що підставою для відмови у реєстрації відповідних податкових накладних було визнано: надання платником податків копії документів, які складанні з порушеннями законодавства.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає, що рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, а саме: №1050782/42184776 від 15.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн.; №1056390/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн.; №1056388/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судове засідання, призначене на 05.06.2019 року, з`явились всі сторони у справі.

Повноважний представник позивача, позицію викладену в позовній заяві від 14.03.2019 р., підтримав, та просив суд позовну заяву задовольнити у повному обсязі, з урахуванням пояснень наданих під час судового розгляду справи.

Повноважний представник відповідача-1: Державної фіскальної служби України проти пред`явлених позовних вимог заперечував, виклавши свою позицію у відзиві на позову заяву від 10.04.2019 р. вх.№18748/19, в тексті якого зазначив наступне.

Щодо вимог Позивача про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 6 від 12.12.2018 року, № 8 від 14.12.2018 року, № 7 від 13.12.2018 року ДФС України зазначає наступне.

Відповідно до норм чинного законодавства повноваженням ДФС України щодо реєстрації податкових накладних а Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційним провадженням та виключно компетенцією уповноваженого органу.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному державному органу та особам уповноваженим на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення, а отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» про зобов`язання ДФС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованим, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні є передчасними.

На підставі зазначеного вище, повноважний представник відповідача-1: Державної фіскальної служби України просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

19.04.2019 р., повноважним представником відповідача-2: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було подано на адресу суду відзив на позовну заяву від 19.04.2019 р. вх.№20771/19, в тексті якого зазначено наступне.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних платником у грудні 2018 року подано на реєстрацію податкові накладні №6 від 12.12.2018, №7 від 13.12.2018 року, №8 від 14.12.2018 року по відносинах з Комунальними підприємством «Харківводоканал» по реалізації піску гірського (код УКТ ЗЕД 2505) на загальну суму з ПДВ 30,7 тис. грн., 15,4 тис. грн., 61,4 тис. грн. відповідно.

Письмові пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування платником подано в період дії Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117, якою визначено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області документів та пояснень, наданих платником по податкових накладних №6 від 12.12.2018 року, №7 від 13.12.2018 року, №8 від 14.12.2018 року прийнятті Рішення №1050782/42184776 від 15.01.2019 року, №1056388/42184776 від 22.01.2019 року, № 1056390/42184776 від 22.01.2019 року про відмову в реєстрації таких податкових накладних з причин надання платником податку копій документів, які складені з порушення законодавства, та/або не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

На підставі викладеного вище, повноважний представник відповідача-2: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважний представник як позивача так і відповідачів не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 – 211, 217, 224 – 228 КАС України безпосередньо 05.06.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» є юридичною особою, яке було створено у 2018 році про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис № 102000085627 від 05.06.2018 року. Підприємство є платником податку на додану вартість. Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача, зокрема є: КВЕД 49.90 Неспеціалізована оптова торгівля; КВЕД 49.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; КВЕД 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й установками; КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно – технічним обкладенням.

Судом встановлено, що між ТОВ «ІВЕРТЕП» та КП «Харківводоканал» укладено договір про закупівлю товару №40/10-ГЩ/18 від 17.10.2018 року, відповідно до умов якого ТОВ «ІВЕРТЕП» зобов`язувався здійснювати поставку піску гірського на склади водоканалу.

Виконання зобов`язань за даним договором про закупівлю товару здійснювалося на підставі укладеного між ТОВ «ІВЕРТЕП» та ПП «Будтранс-Груп» договору №101018 від 10.10.2018 року.

Відповідно до п. 3 договору №101018 від 10.10.2018 року ТОВ «ІВЕРТЕП» сплачує ПП «Будтранс-Груп» за пісок гірський та окремо за його доставку на адреси вказані в заявці ТОВ «ІВЕРТЕП».

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що під час здійснення господарських взаємовідносин позивачем - ТОВ «ІВЕРТЕП» складено податкові накладні № 6 від 12.12.2018 року, № 8 від 14.12.18 року та № 7 від 13.12.2018 року.

На підставі п. 2.1.1 договору №101018 від 10.10.2018 року ТОВ «ІВЕРТЕП» надало ПП «Будтранс-Груп» заявку №101218 від 10.12.2018 року, в якій було замовлено 96 м/куб піску гірського з доставкою на адресу КП «Харківводоканал»: м. Харків, вул. Конторська, буд. 90.

В матеріалах справи містяться відомості, що 12.12.2018 р. ПП «Будтранс-Груп» відвантажило пісок гірський в кількості 96 м/куб., про що було виписано видаткові накладі, а саме: №РН-013357 від 12.12.2018 року; №РН-013359 від 12.12.2018 року, та відповідні рахунки про сплату №СФ12117 від 12.12.2018 року на суму 8640,00 грн.; №СФ12119 від 12.12.2018 року на суму 8640,00 грн.

Виконання умов зазначеного вище договору доставки піску гірського підтверджується виписаними актами надання послуг №РН-013358 від 12.12.2018 року на суму 2880,00грн., №РН-013360 від 12.12.2018 року на суму 2880,00грн. та, відповідно рахунками про сплату №СФ12118 від 12.12.2018 року на суму 2880,00грн., №СФ12120 від 12.12.2018 року на суму 2880,00грн.

Судом встановлено, що позивачем в підтвердження відвантаженого на адресу КП «Харківводоканал» піску гірського виписано наступні видаткові накладні, а саме: №09861202 від 12.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №75861203 від 12.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №75861204 від 12.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №76821201 від 12.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.

Транспортування даного товару підтверджується складеними товарно-транспортними накладними, а саме: №09861202 від 12.12.2018 р.; №75861203 від 12.12.2018 р.; №75861204 від 12.12.2018 р.; №76821201 від 12.12.2018 р.

Відповідно до п. 4 договору про закупівлю товару №40/10-ПЦ/18 від 17.10.2018 року КП «Харківводоканал» здійснювало оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ІВЕРТЕП» на умовах відстрочки платежу до 120 (сто двадцяти) банківських днів з дати поставки товару.

На підставі викладеного вище, та відповідно до умов зазначеного вище договору, термін сплати за поставлений товар ще на настав, так позивачем за правилом першої події, а саме: відвантаження піску гірського було складено податкову накладну №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718,08 грн.

Відповідно до п. 2.1.1 договору №101018 від 10.10.2018 року позивачем - ТОВ «ІВЕРТЕП» надало ПП «Будтранс-Груп» заявку №111218 від 11.12.2018 року, в якій було замовлено 192 м.куб піску гірського з доставкою на адреси КП «Харківводоканал»: м. Харків, вул. Конторська, буд. 90 та м. Харків, пр. Ювілейний, 2 8-А.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14.12.2018 року ПП «Будтранс-Груп» відвантажило пісок гірський в кількості 192 м.куб. про що було виписано видаткові накладні, а саме: №РН-013411 від 14.12.2018 року; №РН-013413 від 14.12.2018 року, та відповідно рахунки про сплату, а саме: №СФ12146 від 14.12.2018 року на суму 17280,00 грн., №СФ12148 від 14.12.2018 року на суму 17280,00г рн.

Виконання доставки піску гірського підтверджується виписаними актами надання послуг, а саме: №РН-013412 від 14.12.2018 року на суму 5760,00грн.; №РН-013414 від 14.12.2018 року на суму 5760,00 грн., та відповідно рахунками про сплату №СФ12147 від 14.12.2018 року на суму 5760,00грн.; №СФ12149 від 14.12.2018 року на суму 5760,00 грн.

Так, за правилом першої події, що визначене ст. 187 Податкового кодексу України, а саме: відвантаження піску гірського, ПП «Будтранс-Груп» було виписано та зареєстровано в установленому законом порядку податкові накладні: №230 від 14.12.2018 р. на суму 17 280,00 грн.; №231 від 14.12.2017 р. на суму 5760,00 грн.; №232 від 14.12.2018 р. на суму 17 280,00 грн.; №233 від 14.12.2017 р. на суму 5 760,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що позивачем за відвантажений на адресу КП «Харківводоканал» пісок гірський виписано наступні видаткові накладні: №76831406 від 14.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №75861405 від 14.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №76811407 від 14.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №76831408 від 14.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №76831404 від 14.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №76811403 від 14.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №76811402 від 14.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №75861401 від 14.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.

Отримання піску гірського здійснено інженером відділу логістики Жигайло Т.А. за дорученням №674 від та 11.12.2018 року, провідним інженером відділу логістики Макогон ГЛ. за дорученням №1243/1 від та 03.12.2018 року.

Таким чином товар було отримано, перевезено у повному обсязі усіма сторонами, що підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме: №76831406 від 14.12.2018 р.; №75861405 від 14.12.2018 р.; №76811407 від 14.12.2018 р.; №76831408 від 14.12.2018 р.; №76831404 від 14.12.2018 р.; №76811403 від 14.12.2018 р.; №76811402 від 14.12.2018 р.; №75861401 від 14.12.2018 р.

Оскільки, згідно умов договору термін сплати за поставлений товар ще на настав, Позивачем за правилом першої події, а саме відвантаження піску гірського, було складено податкову накладну №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436,16грн.

Відповідно до п. 2.1.1 договору №101018 від 10.10.2018 року ТОВ «ІВЕРТЕП» надало ПП «Будтранс-Груп» заявку №101218 від 10.12.2018 року в якій замовило 48 м.куб. піску гірського з доставкою на адресу КП «Харківводоканал»: м. Харків, вул. Конторська, буд. 90.

14.12.2018 року ПП «Будтранс-Груп» відвантажило пісок гірський в кількості 48 м.куб. про що було виписано видаткову накладну №РН-013387 від 13.12.2018 року та, відповідно рахунок про сплату №СФ12130 від 13.12.2018 року на суму 8640,00грн.

Виконання доставки піску гірського підтверджується виписаним актом надання послуг №РН-013388 від 13.12.2018 року на суму 2880,00грн. та, відповідно рахунком про сплату №СФ12131 від 13.12.2018 року на суму 2880,00грн.

За правилом першої події, що визначене ст. 187 Податкового кодексу України, а саме відвантаження піску гірського, ПП «Будтранс-Груп» було виписано та зареєстровано в установленому законом порядку податкові накладні: 206 від 13.12.2018 р. на суму 8 640,00 грн.; №207 від 13.12.2018 р. на суму 2880,00 грн.

В свою чергу, ТОВ «ІВЕРТЕП» за відвантажений на адресу КП «Харківводоканал» пісок гірський виписано наступні видаткові накладні: №76821302 від 13.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.; №50721301 від 13.12.2018 р. на суму 7679,52 грн.

Транспортування товару підтверджується складеними товарно-транспортними накладними: №76821302 від 13.12.2018 р.; №50721301 від 13.12.2018 р.

Отримання піску гірського здійснено інженером відділу логістики Жигайло Т.А. за дорученням №674 від та 11.12.2018 року.

Таким чином товар було отримано, перевезено у повному обсязі усіма сторонами.

Оскільки, відповідно до умов договору термін сплати за поставлений товар ще на настав, позивачем за правилом першої події, а саме: відвантаження піску гірського, було виписано податкову накладну №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн.

На виконання вимог абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, Позивачем подано на реєстрацію зазначені вище податкові накладні по взаємовідносинам з КП «Харківводоканал».

Однак, реєстрацію зазначених вище по тексту поданих податкових накладних не було проведено, з причин не залежних від платника податків.

Так, згідно отриманих квитанції від 27.12.2018 року три податкові накладні, а саме: №6 від 12.12.2018 р. на суму 30 718,08 грн.; №8 від 14.12.2018 р. на суму 61 436,16 грн., та №7 від 13.12.2018 р. на суму 15 359,04 грн. було прийнято, але реєстрація їх зупинена.

Підставами для зупинення зазначених вище по тексту податкових накладних, контролюючим органом, зазначено, що: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2505 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Також, запропоновано надати пояснення пш/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

Відповідно до положень пп. 201.16.2 п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України Позивачем 12.01.2019 року, 20.01.2019 року були направлені в електронному вигляді до контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій по зупиненим податковим накладним.

В повідомленнях були викладені пояснення, щодо здійснення операцій з поставки піску гірського та надано усі необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій по податковим накладним.

Однак, рішеннями комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а саме: №1050782/42184776 від 15.01.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718,08 грн.; №1056390/42184776 від 22.01.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436,16 грн.; №1056388/42184776 від 22.01.2019 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн.

Не погоджуючись з рішеннями Відповідача-1, позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження, шляхом подання скарг на такі рішення. До скарг також були додані всі копії документів, що підтверджують здійснення наведених вище господарських операцій.

За результатами їх розгляду комісією відповідача-2, скарги залишені без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117, Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621, Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №754/30622.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. п. а, б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 зазначеного вище Порядку №1246 від 29.12.2010 р., після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

21.02.2018 року постановою КМУ № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено таке.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, який включає Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункти 18 та 19 Порядку).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку).

Згідно пункту 23 Порядку комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 27).

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункт 2 Порядку).

Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3 Порядку).

Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (пункт 19 Порядку).

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі – Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган був зобов`язаний у відповідних Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Як вбачається з копій квитанцій, відповідачем зазначений вид критерію визначено не було.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.73, 74 КАС України протиправності прийнятих рішень комісії Державної фіскальної служби України, а саме: № 1050782/42184776 від 15.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 12.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 1056390/42184776 від 22.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 14.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; №1056388/42184776 від 22.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 13.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної відповідачем було зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відтак, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246; Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567; Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено чіткий механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних покигувань до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних; затверджено Критерії оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, як прямо свідчать матеріали справи, не було дотримано відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень, а саме: за № 1050782/42184776 від 15.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6, № 1056390/42184776 від 22.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8, № 1056388/42184776 від 22.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7.

При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України було направлено на адресу Комісії ДФС: первинні документи в підтвердження здійснення господарських операцій.

Суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань щодо причини відмови в реєстрації податкових накладних: № 6 від 12.12.2018 року, № 8 від 14.12.2018 року, № 7 від 13.12.2018 року.

При цьому відповідачем-2 не вказано, які саме документи необхідно було надати контролюючому органу та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Водночас, суд зазначає, що під час судового розгляду справи, повноважним представником відповідача-1 було зазначено, що позивачем не було надано платіжних доручень на оплату товару та оборотно-сальдових відомостей, що й стало основною причиною для відмови у реєстрації податкових накладних.

На питання головуючого у справі: «в чому полягає факт складання документів з порушенням вимог чинного податкового законодавства», повноважний представник відповідачів чіткої відповіді, окрім зазначення, що в оскаржуваних рішеннях контролюючим органом вже було зазначено причину відмови в реєстрації податкових накладних, не надав.

Будь-яких інших причин як щодо причин відмови у реєстрації податкових накладних контролюючим органом зазначено не було.

Відтак, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246; Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567; Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено чіткий механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних коригувань до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних; затверджено Критерії оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, як прямо свідчать матеріали справи, не було дотримано відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення, а саме: № 1050782/42184776 від 15.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 12.12.2018 року, № 1056390/42184776 від 22.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 14.12.2018 року, № 1056388/42184776 від 22.01.2019 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 14.12.2018 року, зазначених вище.

При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України, було направлено до Комісії ДФС документи, на підтвердження здійснення відповідних операцій, за наслідками яких Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» було сформовано податкові накладні, а саме: № 6 від 12.12.2018 р. на суму 30 718,08; №8 від 14.12.2018 р. на суму 61 436,16 грн.; №7 від 13.12.2018 р. на суму 15 359,04 грн.

При цьому, суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях не наведено обґрунтувань щодо причин відмови в реєстрації податкових накладних: № 6 від 12.12.2018 р. на суму 30 718,08; №8 від 14.12.2018 р. на суму 61 436,16 грн.; №7 від 13.12.2018 р. на суму 15 359,04 грн.

Відповідачем в оскаржуваних Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» рішеннях не зазначено, що саме стало підставою для винесення останніх, а зазначено загалом, про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому не вказано, які саме документи, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП» складені з порушенням чинного законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

З урахуванням викладеного вище, оскаржувані позивачем рішення, а саме: №1050782/42184776 від 15.01.2019 р.; №1056390/42184776 від 22.01.2019 р.; №1056388/42184776 від 22.01.2019 р. є прийнятими відповідачем без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані зазначені рішення.

Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: №1050782/42184776 від 15.01.2019 р.; №1056390/42184776 від 22.01.2019 р.; №1056388/42184776 від 22.01.2019 р. є такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи дані положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні а саме: № 6 від 12.12.2018 р. на суму 30 718,08; №8 від 14.12.2018 р. на суму 61 436,16 грн.; №7 від 13.12.2018 р. на суму 15 359,04 грн. є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, суд зазначає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивач просить суд зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 6 від 12.12.2018 р. на суму 30 718,08; №8 від 14.12.2018 р. на суму 61 436,16 грн.; №7 від 13.12.2018 р. на суму 15 359,04 грн. датою їх фактичного подання, в той час як відповідно до приписів підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, відповідно до яких, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З огляду на викладені вище норми, суд вважає за необхідним зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВЕРТЕП»: № 6 від 12.12.2018 р. на суму 30 718,08; №8 від 14.12.2018 р. на суму 61 436,16 грн.; №7 від 13.12.2018 р. на суму 15 359,04 грн. з дати набрання законної сили зазначеним судовим рішенням у даній справі.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996р. №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до приписів ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 12.03.2019 року № 121 за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 5 763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРТЕП" (пров.Штабний, 5, м.Дніпро, 49000) до відповідача-1 Головного управління Державної фіскальної служи у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49000), відповідача-2 Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку користування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: №1050782/42184776 від 15.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн.; №1056390/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн.; №1056388/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн.; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні днем фактичного їх подання, а саме: №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн., №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн., №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 5 763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн., 00 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРТЕП" (пров.Штабний, 5, м.Дніпро, 49000) до відповідача-1 Головного управління Державної фіскальної служи у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49000), відповідача-2 Державної фіскальної служби України (Львівська площа 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку користування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: №1050782/42184776 від 15.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн.; №1056390/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн.; №1056388/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн.; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні днем фактичного їх подання, а саме: №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн., №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн., №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн., - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку користування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: №1050782/42184776 від 15.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн.; №1056390/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн.; №1056388/42184776 від 22.01.2019 року, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн.; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні днем фактичного їх подання, а саме: №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн., №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн., №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, складенні Товариством з обмеженою відповідальністю "ІВЕРТЕП" податкові накладні, а саме: №6 від 12.12.2018 року на суму 30 718, 08 грн.; №8 від 14.12.2018 року на суму 61 436, 16 грн.; №7 від 13.12.2018 року на суму 15 359,04 грн., відповідно до норм чинного податкового законодавства.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВЕРТЕП" з оплати судового збору у розмірі 5 763,00 грн. (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн., 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 травня 2019 року.

Суддя Є.О. Жукова