Рішення № 82461340, 11.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 червня 2019 р. Справа № 120/1327/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Ніконової Тетяни Василівни,

представника позивача Балтака Дмитра Олеговича,

представника відповідача Паничука Богдана Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Можайське" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Можайське", що підписаний представником позивача Балтаком Д.О., до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, у якому просить визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області №59/0019ПР/03/01-19 від 15 березня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначає, що 15 березня 2019 року за результатами планового заходу службовою особою органу Держгеокадастру складено акт обстеження земельної ділянки №572/3-19-0.443. У акті йдеться про виявлення факту використання товариством з обмеженою відповідальністю "Можайське" земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,8522 гектарів земель під проектними польовими дорогами за відсутності оформленого права користування.

У зв`язку із вказаними обставинами 15 березня 2019 року відповідачем складено припис №59/0019ПР/03/01-19 про усунення порушень, виявлених під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель.

Позивач вважає, що припис про усунення порушень є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 22 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 17 травня 2019 року.

08 травня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2019 року у справі №127/11022/19.

У судовому засіданні, що відбулося 17 травня 2019 року, судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Розгляд справи відкладено на 29 травня 2019 року у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача про надання йому часу для підготовки відзиву на позовну заяву.

28 травня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує на те, що за результатами проведеного планового заходу державного нагляду за додержанням товариством з обмеженою відповідальністю "Можайське" вимог законодавства у сфері використання та охорони земель 15 березня 2019 року складено акт обстеження земельної ділянки. В ході обстеження встановлено, що земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,8522 гектари (землі під проектними польовими дорогами), які розташовані на території Шендерівської та Марківської сільських рад Тиврівського району використовуються товариством за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування, що є порушенням вимог статей 125 та 126 Земельного кодексу України. Також 15 березня 2019 року складено припис, яким надано тридцятиденний термін для усунення порушень вимог земельного законодавства. На думку відповідача, позивачем допущено порушення земельного законодавства, а тому вимоги припису є правомірними.

29 травня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення, зазначаючи, що з об`єктивних причин позивач позбавлений можливості надати суду докази понесених судових витрат, оскільки за умовами укладеного договору про надання правничої допомоги сума витрат сплачується після проголошення судового рішення. Також 29 травня 2019 року представником позивача подано письмові пояснення.

Ухвалою суду від 29 травня 2019 року витребувано у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області належним чином засвідчені копії довідок Шендерівської сільської ради Тиврівського району №58 від 15 лютого 2019 року, а також Марківської сільської ради Тиврівського району №02-25/53 від 15 лютого 2019 року, на які містяться посилання в приписі від 15 березня 2019 року, та зобов`язав надати витребувані докази до 10 червня 2019 року.

10 червня 2019 року на виконання вимог ухвали суду від 29 травня 2019 року представником відповідача надано витребувані докази.

У судовому засіданні, що відбулося 11 червня 2019 року, представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись при цьому на обставини, наведені у адміністративному позові та письмових поясненнях. Натомість, представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

15 березня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Чухно І.В. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району. За результатами такого обстеження складено акт №572/3-19-0.443. У акті обстеження зазначено, що відповідно до довідки від 15 лютого 2019 року №58 Шендерівської сільської ради Тиврівського району за товариством з обмеженою відповідальністю "Можайське" рахується земельна ділянка загальною площею 597,2390 гектари, з них: укладених договорів оренди з власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв): кількість 183 штук, НОМЕР_1 гектари, в тому числі зареєстрованих в державному реєстрі кількість 183 штук, 597,2390 гектари; інші землі 14,3676 гектари (проектні дороги). Також відповідно до довідки від 15 лютого 2019 року №02-25/53 Марківської сільської ради Тиврівського району за товариством з обмеженою відповідальністю "Можайське" рахується земельна ділянка загальною площею 145,0689 гектари, з них: укладених договорів оренди з власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв): кількість 54 штук, НОМЕР_2 гектари, в тому числі зареєстрованих в державному реєстрі кількість 53 штук, 141,0446 гектари, не зареєстрованих в державному реєстрі кількість 1 одиниця, 2,5397 гектари; інші землі 1,4846 гектар (проектні дороги). В акті також вказано, що в ході перевірки встановлено, що земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 15,8522 гектари (землі під проектними польовими дорогами), які розташовані на території Шендерівської та Марківської сільських рад Тиврівського району, використовуються товариством за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про їх передачу у власність або надання у користування, що є порушенням вимог статей 125 та 126 Земельного кодексу України. Акт обстеження містить план-схему земельних ділянок.

Також 15 березня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Чухно І.В. за результатами проведеного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Можайське" вимог законодавства у сфері використання та охорони земель складено акт №59/0012АП/02/01/-19, у якому зафіксовано порушення товариством вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України, а також абзацу 15 статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

15 березня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру видано припис №59/0019ПР/03/01-19 про усунення порушень, виявлених під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель, яким надано тридцятиденний термін для усунення порушень вимог земельного законодавства, а саме: звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 15,8522 гектари – землі під проектними польовими дорогами, які розташовані на території Шендерівської та Марківської сільських рад Тиврівського району, або оформити право власності або право користування (оренди) на ділянки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Особливості правовідносин у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Водночас, з 01 січня 2019 року главу 5 Земельного кодексу України доповнено статтею 37-1, якою визначено особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив.

Частиною 5 статті 37-1 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив), передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. Строк оренди таких земельних ділянок становить 7 років. Передача в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок, здійснюється за умови забезпечення безоплатного доступу усіх землевласників та землекористувачів до належних їм земельних ділянок для використання їх за цільовим призначенням.

Як свідчить акт обстеження земельної ділянки №572/3-19-0.443 від 15 березня 2019 року, а також припис №59/0019ПР/03/01-19 від 15 березня 2019 року, зміст виявленого в ході планового заходу порушення полягає саме у зв`язку із відсутністю рішень компетентних органів щодо передачі у власність або у користування товариству з обмеженою відповідальністю «Можайське» земельних ділянок під проектними польовими дорогами загальною площею 15,8522 гектар.

Разом із тим, і акт обстеження, і припис складені на підставі довідки Шендерівської сільської ради Тиврівського району від 15 лютого 2019 року №58 та довідки Марківської сільської ради Тиврівського району від 15 лютого 2019 року №02-25/53, з аналізу яких державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Чухно І.В. дійшла висновку про наявність на території цих сільських рад земельних ділянок під проектними дорогами, що використовуються товариством з обмеженою відповідальністю «Можайське».

Однак, довідка Шендерівської сільської ради Тиврівського району від 15 лютого 2019 року №58 не містить інформації щодо наявності у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «Можайське» земельних ділянок під проектними дорогами.

Відтак, висновки державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Чухно І.В., що знайшли відображення у акті обстеження від 19 березня 2019 року, в частині інформації щодо наявності в користуванні позивача земельних ділянок під проектними польовими дорогами в розмірі 14,3676 гектар, що розташовані на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району, є такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Таким чином, оскільки припис від 15 березня 2019 року складений з урахуванням виявленої в ході обстеження земельної ділянки інформації, що не відповідає дійсним обставинам, тому посилання у згаданому приписі на довідку Шендерівської сільської ради Тиврівського району від 15 лютого 2019 року №58 як на доказ того, що позивач використовує земельні ділянки під проектними дорогами на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району в розмірі 14,3676 гектар, свідчить про недостовірність такої інформації.

Окрему увагу суд звертає на те, що у довідці Марківської сільської ради Тиврівського району від 15 лютого 2019 року №02-25/53 згадуються проектні дороги, що займають 1,4846 гектар.

Однак, приписи частини 5 статті 37-1 Земельного кодексу України передбачають передачу в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності саме під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок. Водночас, відповідачем не доведено того, що поняття «проектні дороги» та «польові дороги» законодавцем ототожнюються.

Окрім того, у акті обстеження земельної ділянки №572/3-19-0.443 від 15 березня 2019 року йдеться про те, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель на території Вінницької області Чухно І.В. проведено обстеження лише земельної ділянки, яка знаходиться на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району. Водночас, у акті обстеження не зазначено про проведення такого обстеженнґя земельної ділянки, яка знаходиться на території Марківської сільської ради Тиврівського району, що підтверджує ту обставину, що державний інспектор не здійснювала обстеження земельних ділянок, які використовує товариство з обмеженою відповідальністю «Можайське» на території Марківської сільської ради Тиврівського району, та, відповідно, не могла встановити наявність чи відсутність у користуванні позивача земельних ділянок під проектними дорогами в розмірі 1,4846 гектар.

Сумнівними є й посилання у акті обстеження земельної ділянки на загальну площу ділянки під проектними польовими дорогами, що становить 15,8522 гектар, адже у акті обстеження йдеться про те, що обстеження проведено лише ділянки, що знаходиться на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району. Проте, згідно з довідкою Шендерівської сільської ради Тиврівського району від 15 лютого 2019 року №58 розмір земельних ділянок під проектними дорогами, що використовуються позивачем, становить 14,3676 гектар.

З огляду на встановлені обставини видаються обгрунтованими посилання представника позивача як на підставу для визнання протиправним та скасування припису на те, що державним інспектором не встановлено на місцевості наявність земельних ділянок під польовими дорогами, що використовуються позивачем на території Шендерівської та Марківської сільських рад Тиврівського району, а виявлення таких земельних ділянок лише у зв`язку із вказівкою на них у довідках згаданих сільських рад не може свідчити про проведення державним інспектором такого заходу, як обстеження земельної ділянки.

Також, на переконання суду, із розміщеної у акті обстеження плану-схеми земельної ділянки неможливо визначити наявність/відсутність польових доріг на зображених ділянках.

Обгрунтованими слід визнати посилання представника позивача на те, що визначення місцезнаходження польових доріг у масиві земель сільськогосподарського призначення, встановлення їх розміру неможливо без розроблення відповідної проектної документації, а за відсутності такої безпідставно стверджувати про використання позивачем польових доріг, адже останні не ідентифіковані у масиві земель сільськогосподарського призначення.

Відтак, з огляду на встановлені судом обставини суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно складено припис №59/0019ПР/03/01-19 від 15 березня 2019 року, оскільки досліджені судом докази спростовують ті обставини, з огляду на які він сформований.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1921 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

У зв`язку із викладеним та керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис №59/0019ПР/03/01/-19, що складений Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області 15 березня 2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Можайське" сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1921 (однієї тисячі дев`ятсот двадцять однієї) гривні.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Можайське" (місцезнаходження: 23334, Вінницька обл., Тиврівський р-н, с. Шендерів, вул. Молодіжна, 1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34610012)

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: 21027, м. Вінниця, вул. Келецька, 63; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39767547)

Повний текст рішення складено 18.06.2019

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович