Рішення № 8246051, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/32502.11.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „МІГ-95”

про стягнення 58915,59 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Жорова Н.В. за дов. б/н від 19.05.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „МІГ-95” про стягнення 58915,59 грн., у тому числі 46449,84 грн. боргу, 4956,06 грн. втрат від інфляції, 754,65 грн. 3% річних, 4961,55грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „МІГ-95” його зобов’язань за договором оперативного лізингу №217/0606 від 14.07.2006 року в частині сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2009 року порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 01.10.2009 року.

01.10.2009 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у якому не заперечує проти позовних вимог в частині стягнення основного боргу та визнав позовні вимоги в частині нарахування пені у розмірі 3181,3 грн., інфляції втрати в розмірі 1552,05 грн., та 3% річних у розмірі 397,04 грн.

01.10.2009 року позивач подав до господарського суду м. Києва заяву про часткову відмову від позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 46449,84 грн., пеню у розмірі 3181,3 грн., інфляційні втрати у розмірі 1552,05 грн., та 3% річних у розмірі 397,04 грн. Від решти позовних вимог щодо стягнення пені, інфляції та 3% річних позивач відмовився.

Ухвалою господарського суду від 01.10.2009 року розгляд справи відкладено на 27.10.2009 року.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2009 року розгляд справи відкладено на 02.11.2009 року.

Позивач в судове засідання призначене на 02.11.2009 року не з’явився, натомість направив телеграму та просив розглянути справу за наявними в матеріалами без участі представника позивача.

В судовому засіданні 02.11.2009 року за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, що надавались під час судового розгляду справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2006 року між відповідачем та позивачем укладено Договір оперативного лізингу (оренди) №217/0606. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору позивач (лізингодавець) передає відповідачу (лізингоодержувачу), а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу майно, а саме екскаватор-погружчик –2 шт.

Відповідно до п.4.3 Договору №217/0606 розміри, спосіб і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у Додатку №3 до цього Договору, який з моменту підписання стає обома сторонами стає його невід’ємною частиною.

Згідно з п.9.2 Договору №217/0606, за порушення термінів сплати лізингових платежів відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення.

Відповідно до умов Договору №217/0606 позивач передав відповідачеві екскаватори-погружчики. Факт передачі товару підтверджується належним чином оформленим Актом прийому-передачі від 01.07.2006 року (копія в матеріалах справи).

Також, сторонами було визначено умови оплати лізингових платежів за Договором №217/0606 та підписано Додаток №3, який є невід’ємною частиною Договору №217/0606.

Додатковою угодою від 25.07.2008 року до Договору №217/0606 сторонами було узгоджено нову редакцію Додатку №3 до Договору №217/0606. Сторонами було погоджено , що лізингоодеожувач зобов’язаний сплачувати лізингові платежі до 15 числа поточного місяця згідно графіку.

Відповідач у порушення умов Договору №217/0606 не виконав свої зобов’язання за Договором, не сплатив вчасно лізингові платежі, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 46449,84 грн. зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та фактично не заперечується відповідачем.

При цьому суд враховує, що заявою від 01.10.2009 року позивач відмовився від позову в частині стягнення втрат від інфляції в розмірі 3434,01 грн., пені в розмірі 1780,25 грн., відсотків річних 348,61 грн. таким чином провадження по справі в цій частині підлягає припиненню по п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що між сторонами фактично було укладено договір лізингу (оренди).

Згідно ст.806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 762 Цивільного кодексу України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Факт передачі позивачем майна у лізинг відповідачеві підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на акті приймання –передачі майна, що є додатками до Договору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт передачі майна у лізинг позивачем та прийняття їх відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити сплачувати лізингові платежі відповідно до затверджених Графіків платежів.

В порушення умов договору, відповідач сплачував лізингові платежі з порушенням встановлених строків, що призвело до виникнення заборгованості.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача зазначені у позовній заяві (докази внесення лізингових платежів у відповідності з погодженим графіком сплати лізингових платежів у додатку № 3 до договору), а також визнання відповідачем вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу суд визнає обґрунтованими заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 46449,84 грн., у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Згідно з п.9.2 Договору №217/0606, за порушення термінів сплати лізингових платежів відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення.

Суд враховує зазначені положення договору, однак звертає увагу на наступні обставини.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюється Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 зазначеного Закону передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3181,30 грн. з урахуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних у розмірі 397,04 грн., інфляції у розмірі 1552,05 грн.

Таким чином позовні вимоги, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати, що сплачені позивачем при поданні позову за частину вимог від яких позивач в добровільному порядку відмовився після звернення о суду покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 348,61 грн., пені у розмірі 1780,25 грн. та інфляції у розмірі 3404,01 грн. припинити.

Решту позовних вимог задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МІГ-95” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, код 31730064, р/р 26001191017980 в у філії КРУ Банк „Фінанси та Кредит”, МФО 300937 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім” (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103/605, код 22960829, р/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ „Кредо банк”, МФО 325365) 51580,23 грн. (п’ятдесят одну тисячу п’ятсот вісімдесят гривень двадцять три копійки), з яких 46449,84 грн. боргу (сорок шість тисяч чотириста сорок дев’ять гривень вісімдесят чотири копійки), 1552,05 грн. (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят дві гривні п’ять копійок) втрат від інфляції, 397,04 грн. (триста дев’яносто сім гривень чотири копійки) 3% річних, 3181,3грн. (три тисячі сто вісімдесят одну гривню тридцять копійок) пені, 515,8 грн. (п’ятсот п’ятнадцять гривень вісімдесят копійок) державного мита, 275,62 грн. (двісті сімдесят п’ять гривень шістдесят дві копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова