Рішення № 8245989, 22.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/61622.12.09 За позовом          Державного підприємства «Дослідне господарство Агрофірма «Лосинівська»Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»

про                    стягнення 9000,00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Мушенко В.В. –представник за довіреністю від 21.05.2009 року;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Державне підприємство «Дослідне господарство Агрофірма «Лосинівська»Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»про стягнення 9000,00 грн. вартості безпідставно набутого майна.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 12.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 08.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 12.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання ним витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.12.2009 року.

          У судовому засіданні 22.12.2009 року представник позивача подав докази, витребувані ухвалою суду від 08.12.2009 року, та подав клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого змінив підставу позову.

          Згідно з частиною 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

          Враховуючи зазначене, суд прийняв подане позивачем клопотання про уточнення позовних вимог.

          Представник відповідача у судове засідання 22.12.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 08.12.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0877350 та № 08773554.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          30.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(надалі –відповідач) та Державним підприємством «Дослідне господарство Агрофірма «Лосинівська»Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук»(надалі – позивач) укладено договір «ДГ-ЧН 8/105 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу (надалі –договір).

          Згідно з умовами договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача засоби захисту рослин в асортименті, кількості та за ціною, що визначаються у додатках та/або видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар.

          На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв засіб захисту рослин «Колосаль»в кількості 5 л на суму 9000,00 грн., що підтверджується наданою суду видатковою накладною № РН-ЧН00467 від 30.09.2008 року.

          Відповідно до пункту 5.3 договору 20 % від вартості товару позивач зобов’язався сплатити у термін до 10.10.2008 року, 80 % від вартості товару –у термін до 26.12.2008 року.

          Додатком № 1 до договору сторони погодили, що, якщо у день платежу офіційний курс гривні до долара США збільшиться порівняно з офіційним курсом на день підписання договору, у відповідній пропорції збільшуються й суми належних до сплати коштів.

          В порушення умов договору, позивач зобов’язання з оплати поставленого товару не виконав.

          У зв’язку з невиконанням позивачем своїх зобов’язань, відповідач звернувся з позовом до Господарського суду Чернігівської області.

          Рішенням Господарського суду Чернігівської області № 10/48 від 10.03.2009 року стягнуто з позивача у зв’язку зі збільшенням офіційного курсу гривні до долара США основну заборгованість у розмірі 13722,77 грн., а також, 315,81 грн. –пені, 2058,42 грн. –штрафу, 39,48 грн. –3 % річних, 44,27 грн. –збитків від інфляції, 161,81 грн. –державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Згідно з меморіальним ордером № 3211 від 03.09.2009 року та платіжними вимогами № 245 від 28.08.2009 року та № 262 від 08.10.2009 року, на виконання рішення суду відділом державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції списано з рахунків позивача 17710,02 грн.

          Водночас, з метою врегулювання спору мирним шляхом у процесі розгляду справи Господарським судом Чернігівської області позивач повернув у власність відповідача, а відповідач прийняв поставлений згідно з договором засіб захисту рослин «Колосаль»в кількості 5 л на суму 9000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною на повернення товару від 06.03.2009 року.

          З поданої позивачем довіреності на одержання цінностей серії № 16 від 06.03.2009 року судом вбачається, що товар був прийнятий особою, належним чином на це уповноваженою.

          В засідання Господарського суду Чернігівської області 10.03.2009 року представник позивача не з’явився, представник відповідача про повернення позивачем поставленого товару суд не повідомив.

          З огляду на вказане, при прийнятті рішення Господарський суд Чернігівської області не врахував зазначеної обставини та не надав їй належної правової оцінки.

          Укладеним між сторонами договором не передбачено можливості повернення поставленого товару у зв’язку з несплатою його вартості.

          Тому, суд приходить до висновку, що повернений позивачем засіб захисту рослин «Колосаль»в кількості 5 л на суму 9000,00 грн. відповідач набув без достатньої правової підстави.

          Вимогу позивача повернути безпідставно набуте майно в натурі або компенсувати його вартість відповідач залишив без задоволення.

          Частина 1 статті 173 ГК України встановлює, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          Абзац 5 частини 1 статті 144 ГК України передбачає, що підставами виникнення майнових прав та обов’язків суб’єкта господарювання є, зокрема, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав.

          Згідно з частиною 2 статті 173 ГК України основними видами господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання та організаційно-господарські зобов’язання.

          Відповідно до частини 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Частина 1 статті 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

          Згідно з частиною 2 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

          Частина 1 статті 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

          Відповідно до частини 2 статті 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

          Суд вважає, що станом на день розгляду справи повернути позивачу безпідставно набуте майно в натурі неможливо. У зв’язку з цим, підлягає відшкодуванню його вартість.

          Частина 1 статті 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач належних доказів, які б підтверджували повернення позивачу безпідставно набутого майна або відшкодування його вартості, не надав.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача 9000,00 грн. вартості безпідставно набутого майна суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 173, 175, 193 ГК України, статтями 1212, 1213 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А; ідентифікаційний код 25591321) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Державного підприємства «Дослідне господарство Агрофірма «Лосинівська»Чернігівського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук» (16663, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, смт. Лосинівка, вул. Шевченка, 1; ідентифікаційний код 14249542) грошові кошти у розмірі 9000 (дев’ять тисяч) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –21.01.2010 року