Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 36/1720.01.10 За позовом Тернопільського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Тернопільтурист»
до Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської
міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 205611 грн. 50 коп.
Суддя Трофименко Т.Ю
Представники:
Від позивача не з'явився
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Тернопільського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Тернопільтурист»про стягнення з Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 205611 грн. 50 коп. заборгованості по наданим послугам з оздоровлення та відпочинку дітей.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору №10 від 08 травня 2009 року не повністю розрахувався з позивачем за надані ним послуги з оздоровлення та відпочинку дітей.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 23.12.2009р. порушено провадження у справі №36/17 та призначено справу до розгляду на 20.01.2010р.
В судове засідання представник позивача не з»явився. Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від позивача надійшла телеграма про розгляд справи без його представника.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання 20.01.2010 року не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалах суду від 23.12.2009р.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення. Таким чином відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника позивача, відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва –
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.
08.05.2009 року між Тернопільським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях «Тернопільтурист»(далі позивач) та Головним управлінням освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач) був укладений договір №10 про надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей.
Предметом договору є послуги з оздоровлення та відпочинку дітей протягом червня –серпня 2009 року в оздоровчому комплексі позивача, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Борівський район, смт. Скала –Подільська, вул.. Грушевського, 114 (п. 1.1. договору).
Відповідно до п.1.2 договору позивач зобов’язувався надати відповідачу послуги, а відповідач зобов’язувався оплатити надані послуги за цінами та у термін, які зазначені в п.п. 3.2, 3.3 даного договору.
Термін дії даного договору сторони визначили з моменту його підписання і діє до 31.12.2009р. або до повного виконання сторонами своїх зобов»язань (п. 6.1 договору).
Відповідно до умов договору (п.3.2) загальна вартість послуг складає 477190 грн. 50 коп. без ПДВ, з них сума витрат за рахунок бюджетного фінансування 405611 грн. 50 коп. без ПДВ.
Оплата бюджетної складової вартості послуг здійснюється відповідачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, згідно акту виконаних робіт на послуги за договором ( п. 3.4 договору).
Розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України, на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів (п. 3.6 договору).
На виконання умов договору між сторонами були підписані акти надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей м. Києва в 2009 р. №1 від 07.07.2009р. на суму 131495 грн. 00 коп., акт №2 від 22.07.2009р. на суму 141610 грн., акт №3 від 04.08.2009р. на суму 132506 грн. 50 коп.
Згідно даних актів позивачем надані послуги відповідачу з оздоровлення та відпочинку дітей м. Києва в 2009 р. на загальну суму 405611 грн. 50 коп.
Із долучених позивачем до позовної заяви виписок по особовому рахунку вбачається, що відповідачем сплачено на рахунок позивача по договору № 10 від 08.05.2009р. 200000 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
27.10.2009р. та 08.12.2009р. між відповідачем та Директором дитячого оздоровчого комплексу «Збруч»були підписані акти звірки взаєморозрахунків, відповідно до яких заборгованість відповідача по договору №10 від 08.05.2009р. становить 205611 грн. 50 коп.
Згідно приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки сторони в договорі не обумовили строки оплати відповідачем вартості наданих послуг, тому відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України позивач 26.10.2009р. направив на адресу відповідача претензію за №88 від 26 жовтня 2009 року з вимогою сплатити на рахунок позивача вартість послуг з оздоровлення та відпочинок дітей в розмірі 205611 грн. 50 коп.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач дану претензію отримав 2810.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення, але залишив без задоволення.
З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 205611 грн. 50 коп. суд ввважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов’язання за договором №10 від 08.05.2009р. виконав в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості по договору №10 від 08.05.2009р. року суду не надав.
Витрати понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в сумі 2056 грн. 12 коп. та 236 грн. відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ, бульвар Шевченка, 3, код 25435963) на користь Тернопільського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Тернопільтурист»(м. Тернопіль, вул.. Медова, 2, код 02648099) 205611 грн. 50 коп. заборгованості по договору №10 від 08.05.2009р., 2056 грн. 12 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Т. Ю. Трофименко
Судове рішення № 8245604, Господарський суд м. Києва було прийнято 20.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 36/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: