Рішення № 82453975, 12.06.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1944/17

Провадження №: 2/0343/167/19

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Керніцького І. І.,

секретаря – Оленюк Т. В.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання реконструйованого житлового будинку та господарських будівель об"єктом спільної сумісної власності подружжя у порядку ст. 62 СК України,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, просить постановити рішення, яким:

визнати майно, а саме: реконструйований житловий будинок і господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , а саме: будинок загальною площею 117,7 кв.м. (літ А), стайня площею 28, 9 кв.м. (літ Б), стодола площею 23,4 кв.м. (літ В), шопа площею 13,8 кв.м. (літ. Г), літня кухня загальною площею 17,5 кв.м. (літ. Д), гараж загальною площею 23,2 кв.м. (літ.Е), баня загальною площею 19,3 кв.м. (літ Є), вбиральня площею 1,4 кв.м. (літ Ж), криниця (літ №1), ворота (літ №2), огорожа (літ №3) спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;

визнати за нею право власності на частку реконструйованого житлового будинку та господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , а саме: будинок загальною площею 117,7 кв.м. (літ А), стайня площею 28, 9 кв.м. (літ Б), стодола площею 23,4 кв.м. (літ В), шопа площею 13,8 кв.м. (літ. Г), літня кухня загальною площею 17,5 кв.м. (літ. Д), гараж загальною площею 23,2 кв.м. (літ.Е), баня загальною площею 19,3 кв.м. (літ Є), вбиральня площею 1,4 кв.м. (літ Ж), криниця (літ №1), ворота (літ №2), огорожа (літ №3).

Свої вимоги мотивує тим, що вона взяла шлюб із відповідачем. До шлюбу мати чоловіка подарувала йому житловий дерев`яний будинок, критий шифером, житловою площею 30 кв.м з господарськими будівлями, що знаходиться у с.Мислівка Долинського району Івано-Франківської області. Під час шлюбу вони з чоловіком реконструювали будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Житлова площа будинку збільшилась з 30 кв.м на 117,7 кв.м, був побудований новий паркан, житловий будинок та господарські будівлі істотно збільшилися у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат її та її чоловіка.

Її чоловік отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.05.2012 року, видане на підставі рішення від 23.03.2012 року № 19 виконавчого комітету Шевченківської сільської ради.

На підставі технічного паспорта ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» загальна вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 становить 172 492 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Мислівка, Долинського району Івано-Франківської області помер її чоловік ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вона звернулась до Долинської міської державної нотаріальної контори з заявою про видачу її свідоцтва на права власності на 1/2 частку житлового будинку.

Після закінчення шестимісячного терміну, протягом якого спадкоємці звертаються із відповідними заявами про прийняття спадщини, вона звернулася до державного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/8 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , однак, державний нотаріус Дуткевич О.Я., в.о. завідувача Долинської міської державної нотаріальної контори видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.10.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зіславшись на обставини, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, вказавши, що в реконструкції будинку приймали участь також батьки померлого спадкодавця та його син. Зокрема вини купляли будівельні матеріали та проводили будівельні роботи, що підтверджується платіжними документами на придбання будматеріалів та показаннями свідків.

Суд, вислухавши доводи сторін, оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 62 Сімейного кодексу України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В ході розгляду даної справи встановлено наступне.

Відповідно до договору дарування від 11.10.1996 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар житловий будинок, житловою площею 30 м. кв., що знаходиться в с. Мислівка Долинського району з господарськими спорудами - сарай. Вказаний договір нотаріально посвідчений. На підставі цього договору ОСОБА_3 став власником зазначеного майна.

ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянин ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.09.2015 року, виданого виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на спірне будинковолодіння.

Відповідно до копії повторного свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 ПК від 22.10.2013 року, виданого відділом ЗАГС м. Новий Уренгой служби загс Ямало-Ненецького автономного округу: 08.11.1997 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено шлюб, про що зроблено актовий запис № 695, після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що він приймав участь в реконструкції будинку приблизно в 2005 -2006 роках. Роботи проводились кілька днів. Кошти за роботу оплачував батько покійного ОСОБА_3 . Під час будівництва позивачки він не бачив.

Свідок ОСОБА_8 дав показання в яких зазначив, що він приймав участь в ремонті будинку на прохання мами і батька покійного. Оплачував кошти ОСОБА_9 . Під час ремонтних робіт була присутня позивачка.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначив, що виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради приймалось рішення про визнання права власності на будинковолодіння, про його реконструкцію рішення не приймалось.

Свідок ОСОБА_11 дав пояснення в яких зазначив, що будинок ОСОБА_12 перебудовувався. Ліс для будівництва виписував батько ОСОБА_13 . Позивачку він бачив кілька разів останніх п`ять років. Батьки займались будівництвом.

Свідок ОСОБА_14 дав показання в яких зазначив, що проживає в с.Мислівка поблизу спірного будинковолодіння з 2011 року. Спочатку приїжджав ОСОБА_15 , а потім його дружина. На його думку будинок будувався з початку і не було жодної реконструкції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 ствердив, що проживає по сусідству з будинком ОСОБА_17 позивачку, вона дружина ОСОБА_18 , оскільки він неодноразово її бачив. Він також допомагав ОСОБА_19 по будівництву. Гроші за роботу оплачував ОСОБА_20 .

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що знає позивачку і покійного ОСОБА_22 . Її сини приймали участь в будівництві, встановлювали опалення. Від сина їй відомо, що оплату проводила позивачка. Будували новий будинок, а не реконструювали старий.

Оцінивши здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що поданий позов слід задоволити, зважаючи на наступне.

Необхідною умовою визнання судом права спільної сумісної власності на дане майно є наявність "істотного збільшення його у вартості". Оскільки поняття "істотне збільшення у вартості" є оціночним, конкретне рішення щодо задоволення або відхилення позову приймається судом з урахуванням усіх обставин справи. Якщо суд встановить наявність понесених витрат з боку одного з подружжя – не власника і разом з тим не визнає такі витрати істотними, на наш погляд, дана особа не позбавлена права вимагати грошової компенсації. Спільна сумісна власність, як відомо, не передбачає визначення часток. Відтак, права кожного з подружжя поширюватимуться на усе майно, визнане спільною сумісною власністю. Проте у разі здійснення поділу спільного майна, набутого на підставі і в порядку ч. 1 ст. 61 СК, суд має право відступити від принципу рівності часток, врахувавши ступінь трудової та (або) матеріальної участі у поліпшенні майна кожного з подружжя (ч. 2 ст. 70, ч. 7 ст. 57 СК); б) наявність особистих витрат та (або) трудової участі одного з подружжя в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні даним майном або в догляді за ним. За умови встановлення цих обставин суд має право визнати право спільної сумісної власності лише щодо доходів (приплоду, дивідендів), одержаних за рахунок такого майна, але не на саме дане майно. Враховуючи те, що за змістом ст. 189 ЦК підставою набуття права власності є одержання особою-власником не тільки плодів та доходів, але й продукції, остання також може бути визнана об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Ч. 2 ст. 62 СК не ставить право суду на визнання права спільної сумісної власності на доходи від характеру їх істотності.

Дана норма є спеціальною щодо правила ч. 4 ст. 368 ЦК, яким встановлено, що майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Таким чином, в ході розгляду даної справи встановлено, що за час перебування в шлюбі позивача та померлого спадкодавця майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат, що дає підстави визнати це майно спільною сумісною власністю подружжя, а відповідно до вимог ст.. 392 ЦК України, і визнання права власності позивача на Ѕ частину спірного будинковолодіння.

На підставі ст.ст. 62 СК України, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 212-215, 218, суд. –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання реконструйованого житлового будинку та господарських будівель об"єктом спільної сумісної власності подружжя у порядку ст. 62 СК України - задоволити.

Визнати майно, а саме: реконструйований житловий будинок і господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 , а саме: будинок загальною площею 117,7 кв.м. (літ А), стайня площею 28, 9 кв.м. (літ Б), стодола площею 23,4 кв.м. (літ В), шопа площею 13,8 кв.м. (літ. Г), літня кухня загальною площею 17,5 кв.м. (літ. Д), гараж загальною площею 23,2 кв.м. (літ.Е), баня загальною площею 19,3 кв.м. (літ Є), вбиральня площею 1,4 кв.м. (літ Ж), криниця (літ №1), ворота (літ №2), огорожа (літ №3) спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку реконструйованого житлового будинку та господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , а саме: будинок загальною площею 117,7 кв.м. (літ А), стайня площею 28, 9 кв.м. (літ Б), стодола площею 23,4 кв.м. (літ В), шопа площею 13,8 кв.м. (літ. Г), літня кухня загальною площею 17,5 кв.м. (літ. Д), гараж загальною площею 23,2 кв.м. (літ.Е), баня загальною площею 19,3 кв.м. (літ Є), вбиральня площею 1,4 кв.м. (літ Ж), криниця (літ №1), ворота (літ №2), огорожа (літ №3).

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 .

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький