Рішення № 8245090, 16.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/56216.12.09 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Атол” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 126550,10 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Іваненко І.П.,

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладений договір № 71914 про постачання електричної енергії від 1 жовтня 2008 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом 1 жовтня 2008 -1 вересня 2009 років активну та реактивну електричну енергію, заборгувавши йому 98540,15 грн., з яких 79019,73 грн. борг за активну електричну енергію та 19520,42 грн. – за реактивну електричну енергію.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 10375,60 грн., три проценти річних з простроченої суми 2003,62 грн., пеню 10703,72 грн., штрафу 4927,01 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2008 р. між сторонами по справі укладено договір № 71914 про постачання електричної енергії, згідно з яким позивач зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію, а останній –щомісяця оплачувати вартість спожитої електричної енергії, для визначення величини використаної електроенергії знімати та подавати за встановленою формою показники розрахункових електролічильників.

Строк дії договору в редакції додаткової угоди від 1 жовтня 2008 р. встановлений з дня його підписання до 15 грудня 2008 р., вважається продовженим до 31 грудня 2008 р. за умови встановлення споживачем, за власний рахунок, електронної системи приладів обліку та поновлення додатка 4-А “перелік”, а також вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Частково поясненнями позивача, частково наданими ним розрахунками заборгованості за активну та реактивну електричну енергію, проведеними на підставі звітів про використану електричну енергію за жовтень 2008-вереснь 2009 років, рахунками-розшифровками за активну енергію, частково рахунками-розшифровками за реактивну енергію, довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію, стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вищевказаного періоду електричної енергії за договором загальною вартістю 84847,39 грн., з яких 79019,73 грн. вартість активної електричної енергії та грн. 5827,66 реактивної електричної енергії.

Суд частково приймає надані докази визначення розміру плати за перетікання реактивної електричної енергії, оскільки з наданих рахунків-розшифровок за спірний період слідує, що нарахування за реактивну енергію безпідставно проведені позивачем у випадках відсутності споживання відповідачем електричної енергії.

Нарахування плати за перетікання реактивної електричної енергії за відсутності споживання електричної суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки реактивна електрична енергія як фізичне явище є негативним наслідком саме постачання або транспортування активної електричної енергії. За відсутності ж споживання електричної енергії перетоки реактивної енергії також відсутні.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 622 ЦК України підлягає стягненню 84847,39 грн. боргу.

Вимоги про стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача на підставі ст.ст. 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 268,88 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 86,92 грн. три проценти річних з простроченої суми, 9824,41 грн. передбаченої п. 4.2.2 договору пені.

Вимоги про стягнення 4927,01 грн. штрафу задоволенню не підлягають, оскільки суду не надано доказів, що сторони у спірних відносинах віднесені в установленому порядку до державного сектору економіки.

Крім того, передбачені ч. 2 ст. 231 ГК України штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором. Сторони ж по справі погодили інший вид та розмір санкцій, ніж передбачено вищевказаними положеннями ГК України. У зв’язку з наведеним доводи позивача з цього приводу є безпідставними.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Атол” (04212, м. Київ, вул. М.Тимошенка, 2-Л, кв. 6, код 33996670) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І Франка, 5, код 00131305) 84847,39 грн. боргу, 268,88 грн. грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 86,92 грн. три проценти річних з простроченої суми, 9824,41 грн. пені, 950,27 грн. витрат по оплаті державного мита, 177,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар