Рішення № 82444342, 03.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 червня 2019 року справа №826/5910/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Демидюк О.Б.;

відповідача: Диби Ю.Д.

розглянувши у судовому засідання адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Юкрейн" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Стронг Юкрейн")доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2017 року №0010621401, №0010631401, від 30 червня 2018 року №0003131401На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, мотивуючи позовні вимоги наступним: за результатами перевірки не встановлено жодної із зазначених у пункті 198.5 статті 198 Податкового кодексу України підстави для виникнення у ТОВ "Стронг Юкрейн" податкових зобов`язань з податку на додану вартість і застосовано правову норму, яка не може застосовуватись до спірних правовідносин; оскаржувані податкові повідомлення-рішення свідчать про подвійне оподаткування операції імпорту товару, оскільки імпортні операції оподатковуються при митному оформленні, а вдруге в момент прощення боргу за вже імпортований товар; враховуючи, що при списанні кредиторської заборгованості (прощенні боргу), яка виникла при імпорті товарів, не відбувається повернення сум податку на додану вартість, сплачених при ввезенні товарів, підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманих митних декларацій, не виникає; позивач наголошує, що господарські операції з прощення боргу впливають на визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємства і не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Суд встановив, що у прохальній частині позовної заяви позивач допустив описку в частині номера податкового повідомлення рішення, а саме замість від 20 березня 2018 року №0003131401 зазначено від 20 березня 2018 року №003131401.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/5910/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в акті перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 03 червня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

У період з 06 листопада 2017 року по 24 листопада 2017 року відповідачем на підставі направлень відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у м. Києві від 26 жовтня 2017 року №11413 проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року, валютного - за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2017 року, результати якої оформлені актом від 01 грудня 2017 року №529/26-15-14-01-02/30525133 (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки зокрема зафіксовано порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 13 899 517,00 грн., у тому числі за грудень 2014 року у сумі 11 519 221,00 грн., січень 2015 року у сумі 74 961,00 грн., вересень 2016 року у сумі 1 932 276,00 грн., жовтень 2016 року у сумі 143 921,00 грн., листопад 2016 року у сумі 29 939,00 грн., червень 2017 року у сумі 199 199,00 грн.; завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 557 223,00 грн., у тому числі за вересень 2017 року в сумі 1 557 223,00 грн.; завищення суми бюджетного відшкодування на суму 1 227 655,00 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2017 року у сумі 464 542,00 грн., за червень 2017 року у сумі 763 113,00 грн.

Висновки акта перевірки мотивовані тим, що позивач мав здійснити коригування податкового кредиту, сформованого при ввезенні товарів на митну територію України, по операціям із списання кредиторської заборгованості по взаєморозрахункам з наступними постачальниками-нерезидентами: "СТРОНГ БЪОЛГАРІЯ" на суму 64 792 842,23 грн. на підставі додатку №1 від 31 грудня 2014 року до договору, "TCL Overseas Marketing (Macao Commercial Offshore) Limited" (Китай) 3 295 107,94 грн., "Strong UK limited" (Великобританія) 4 133 889,00 грн., "Strong Ges.m.b.H" (Австрія) Контракт від 28 березня 2008 року №50 - 146 771,18 грн. в 2014 році та 12 111 914,71 грн. в 2016 році згідно з додатком №8 від 30 вересня 2016 року, "Strong Nederland B.V." (Нідерланди) 76 635,41 грн., "Shenzhen Xiangcheng Electronic Technology Co., Ltd" (Китай) 12 068,56 грн.

За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки листом від 18 грудня 2017 року №42320/10/26-15-14-01-02 висновки акта перевірки залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено 21 грудня 2017 року податкові повідомлення-рішення №0010611401, №0010621401 та №0010631401.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21 грудня 2017 року №0010611401 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України до ТОВ "Стронг Юкрейн" застосовано штрафні санкції, чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 17 374 396,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 13 899 517,00 грн. та за штрафними санкціями - 3 474 879,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21 грудня 2017 року №0010621401 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 та відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, за порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 та пункту 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Стронг-Юкрейн" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 557 223,00 грн. згідно декларації №9213355510 від 13 жовтня 2017 року за вересень 2017 року.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21 грудня 2017 року №0010631401 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 та пункту 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Стронг-Юкрейн" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за квітень 2017 року згідно декларації №9091779663 від 17 травня 2017 року на суму 464 542,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 116 136,00 грн., за червень 2017 року згідно податкової декларації №9138914087 від 18 липня 2017 року на суму 763 113,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 190 778,00 грн. - всього зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 1 227 655,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 306 914,00 грн.

Рішенням ДФС України від 15 березня 2018 року №8765/6/99-99-11-01-01-25 за результатами розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2017 року №0010611401, №0010621401 та №0010631401 скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 21 грудня 2017 року №0010611401, №0010621401 та №0010631401 в частині, що визначена внаслідок висновку перевірки щодо заниження податкового зобов`язання за грудень 2015 року в сумі 464 679,00 грн., а скаргу частково задоволено.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 20 березня 2018 року №0003131401 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та рішення ДФС України про результати розгляду скарги №8765/6/99-99-11-01-01-25 від 15 березня 2018 року, за порушення пунктів 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України до ТОВ "Стронг-Юкрейн" застосовано штрафні санкції, чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 16 793 548,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 13 434 838,00 грн. та за штрафними санкціями - 3 358 710,00 грн.

Незгода позивача з податковими повідомленнями-рішеннями від 21 грудня 2017 року №0010621401 та №0010631401, від 20 березня 2018 року №0003131401 зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Як свідчать обставини справи, перевіркою встановлено, що позивачем згідно наданої до перевірки картки бухгалтерського обліку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" за 2014-2016 роки проведено коригування боргу (списання кредиторської заборгованості) з бухгалтерського рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками" (Дт 632 Кт717) на загальну суму 84 569 229,03 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 72 457 314,32 грн. та за 2016 рік в сумі 12 111 914,71 грн. Дані суми позивачем враховано до доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2014 та 2016 роки.

Списання кредиторської заборгованості проведено по взаєморозрахункам з наступними постачальниками-нерезидентами: "СТРОНГ БЪОЛГАРІЯ" на суму 64 792 842,23 грн. на підставі додатку №1 від 31 грудня 2014 року до договору, "TCL Overseas Marketing (Macao Commercial Offshore) Limited" (Китай) 3 295 107,94 грн., "Strong UK limited" (Великобританія) 4 133 889,00 грн., "Strong Ges.m.b.H" (Австрія) Контракт від 28 березня 2008 року №50 - 146 771,18 грн. в 2014 році та 12 111 914,71 грн. в 2016 році згідно з додатком №8 від 30 вересня 2016 року, "Strong Nederland B.V." (Нідерланди) 76 635,41 грн., "Shenzhen Xiangcheng Electronic Technology Co., Ltd" (Китай) 12 068,56 грн. шляхом вжиття низки заходів на списання кредиторської заборгованості шляхом укладення додаткових угод до контрактів та усних домовленостей, на підставі яких директором позивача видано відповідні розпорядження "Про списання кредиторської заборгованості", копії яких наявні в матеріалах справи.

Списану суму кредиторської заборгованості враховано позивачем у складі валового доходу (доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) у 2014 та 2016 роках відповідно та відображено у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства - річна декларація за 2014 рік, річна декларація за 2016 рік, прийняті контролюючим органом згідно квитанцій №2.

При цьому, позивачем не здійснювалося коригування податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого при ввезенні зазначених товарів на митну територію України за відповідні періоди.

Положеннями статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; в) ввезення товарів на митну територію України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

У розумінні положень пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 201.12 статті 201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що позивачем не сплачено податок на додану вартість за товари, придбані позивачем у нерезидентів "СТРОНГ БЪОЛГАРІЯ", "TCL Overseas Marketing (Macao Commercial Offshore) Limited" (Китай), "Strong UK limited" (Великобританія), "Strong Ges.m.b.H" (Австрія), "Strong Nederland B.V." (Нідерланди), "Shenzhen Xiangcheng Electronic Technology Co., Ltd" (Китай) за перевіряємий період при їх митному оформленні.

В свою чергу, позивачем зазначено про повну сплату податку на додану вартість при митному оформленні імпортованих товарів за перевіряємий період.

При цьому, в ході здійснення господарської діяльності у платників податку на додану вартість може виникати ситуація, коли змінюється вартість поставлених товарів або відбувається повернення товарів.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Суд вважає, що пункті 192.1 статті 192 Податкового кодексу України мова йде про ситуації, коли обидві сторони угоди - платники податку на додану вартість. Іноземний постачальник не є платником податку на додану вартість. Нерезидент не може виписати розрахунок коригування, як це мав би зробити вітчизняний постачальник.

Тобто, податок на додану вартість, сплачений при ввезенні товарів на територію України не може бути відкоригований позивачем у відповідності до положень статті 192 Податкового кодексу України з подальшим віднесенням суми податку на додану вартість на валові витрати, оскільки документом, який посвідчує право на податковий кредит є митна декларація, що підтверджує ввезення товарів, а не податкова накладна. Податок сплачується не у зв`язку з придбанням товарів, а у зв`язку з їх ввезенням. Інших приписів законодавства, які б зобов`язували позивача виключити зі складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений при розмитненні імпортованого від контрагентів-постачальників "СТРОНГ БЪОЛГАРІЯ", "TCL Overseas Marketing (Macao Commercial Offshore) Limited" (Китай), "Strong UK limited" (Великобританія), "Strong Ges.m.b.H" (Австрія), "Strong Nederland B.V." (Нідерланди), "Shenzhen Xiangcheng Electronic Technology Co., Ltd" (Китай) немає.

Таким чином, до позивача не можуть застосовуватись положення підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, а позивач, виходячи зі змісту положень пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, має право на формування податкового кредиту у сумі сплаченого податку на додану вартість при митному оформленні товарів.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Згідно пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Тобто, обов`язковою підставою для нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України є їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Проте, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували, що операція з прощення боргу, у тому числі і шляхом надання 100-відсоткової знижки на суму заборгованості за товар, ввезений на митну територію України, за перевіряємий період підпадає під дію положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, а, отже, у позивача відсутні підстави для виникнення податкових зобов`язань за перевірений період, як і не зазначено в акті перевірки конкретну підставу для нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок експерта №298/08/2018 за результатами проведення експертно-економічного дослідження від 31 серпня 2018 року судового експерта Германюк Ірини Володимирівни, свідоцтво №1844 від 25 листопада 2016 року, видане на підставі рішення ЦКК при Міністерстві юстиції України.

На вирішення експертно-економічного дослідження поставлено наступне питання: чи підтверджуються документально висновки акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 01 грудня 2017 року №529/26-15-14-01-02/30525133, враховуючи рішення ДФС України від 15 березня 2018 року №8765/6/99-99-11-01-01-25 щодо заниження ТОВ "Стронг Юкрейн" податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 13 899 517,00 грн., у тому числі за грудень 2014 року на суму 11 519 221,00 грн., січень 2015 року на суму 74 961,00 грн., вересень 2016 року на суму 1 932 276,00 грн., жовтень 2016 року на суму 143 921,00 грн., листопад 2016 року на суму 29 939,00 грн., червень 2017 року на суму 199 199 грн., завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2017 року на суму 1 557 223,00 грн., завищення бюджетного відшкодування на суму 1 227 655,00 грн., у тому числі за квітень 2017 року на суму 464 542,00 грн., червень 2017 року на суму 763 113,00 грн.?

За наслідками експертно-економічного дослідження судовий експерт дійшов висновку, що за наявними матеріалами справи висновки акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві від 01 грудня 2017 року №529/26-15-14-01-02/30525133, враховуючи рішення ДФС України від 15 березня 2018 року №8765/6/99-99-11-01-01-25, документально не підтверджуються.

Судом приймається в якості доказу наданий позивачем висновок експерта №298/08/2018, оскільки він відповідає положенням статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України та є доказом у розумінні положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

З рахуванням викладеного суд вважає, що відповідач необґрунтовано дійшов висновку про порушення позивачем пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 та пункту 198.1, 198.3, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 557 223,00 грн. згідно декларації №9213355510 від 13 жовтня 2017 року за вересень 2017 року, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за квітень 2017 року згідно декларації №9091779663 від 17 травня 2017 року на суму 464 542,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 116 136,00 грн., за червень 2017 року згідно податкової декларації №9138914087 від 18 липня 2017 року на суму 763 113,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 190 778,00 грн. - всього зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 1 227 655,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 306 914,00 грн., застосовано штрафні санкції, чим збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 16 793 548,00 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 13 434 838,00 грн. та за штрафними санкціями - 3 358 710,00 грн.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 21 грудня 2017 року №0010621401 та №0010631401, від 20 березня 2018 року №0003131401 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Стронг Юкрейн" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 298 280,10 грн. рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Юкрейн" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 21 грудня 2017 року №0010621401 та №0010631401, від 20 березня 2018 року №0003131401.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стронг Юкрейн" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 298 280,10 грн. (двісті дев`яносто вісім тисяч двісті вісімдесят гривень десять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стронг Юкрейн" (04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 11/2; ідентифікаційний код 30525133);

Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Дата складення повного рішення суду - 13 червня 2019 року.

Суддя В.А. Кузьменко