Рішення № 8244336, 07.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/62207.12.09 За позовом                    Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі філії «Київське головне регіональне управління»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна науково-виробнича фірма ІНТЕБ»

Про                              стягнення 990474,79 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача           Іскра С.О. (за дов.)

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»в особі філії «Київське головне регіональне управління» до товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна науково-виробнича фірма ІНТЕБ» про стягнення 990474,79 грн., а саме 982000 грн. заборгованості за векселем та 8474,79 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати вартості векселя, придбаного за договором врахування векселів № D66-08VKI від 09.09.2008 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009 р. порушено провадження у справі № 6/622, розгляд справи призначено на 16.11.2009 р..

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача було оголошено перерву до 07.12.2009 р..

Позивачем подано заяву про правонаступництво в зв’язку зі зміною назви з закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». Заяву задоволено.

Також позивачем подано заяву про забезпечення позову, яка відхилена судом як необґрунтована.

Відповідач на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.09.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційна науково-виробнича фірма ІНТЕБ»видало товариству з обмеженою відповідальністю «Анкар 10»простий вексель серії АА 1198004 зі строком платежу 08.06.2009 р. Номінальна вартість векселя становить 982000 грн.

09.09.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Анкар 10»та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»(перетворено у публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») було укладено договір врахування векселів №D66-08VKI, відповідно до п. 1 якого позивач придбав простий вексель серії АА 1198004 зі строком платежу 08.06.2009 р. Номінальна вартість векселя становить 982000 грн.

09.09.2008 р. вищезазначений вексель було передано позивачу за актом приймання-передачі векселів з оформленим індосаментом.

03.06.2009 р. позивач листом вих. № 22.10.1/03-150 направив на адресу відповідача вимогу про погашення векселя із зазначенням реквізитів для перерахування коштів.

Дана вимога залишилась без задоволення, кошти в обумовлений у векселі строк не надійшли.

Станом на день подання позову сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок»векселем є цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 982000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 982000 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі здійсненого судом розрахунком за період з 08.06.2009 р. (строк платежу за векселем) по 01.07.2009 р., з відповідача підлягають до стягнення три проценти річних в розмірі 1856,38 грн. (982000 грн. * 3 % / 365 * 23 дні).

У стягненні трьох процентів річних в розмірі 6618,41 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 982000 грн. заборгованості та трьох процентів річних в розмірі 1856,38 грн., а разом 983856,38 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 9838,56 грн. державного мита та 232,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційна науково - виробнича фірма ІНТЕБ»(03186, м. Київ, б-р. Чоколівський, 19, код 19037460) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»в особі філії «Київське головне регіональне управління»(04116, м. Київ, вул. Ванди Василевської, буд. 12/16, код 14359302) 982000 грн. заборгованості, трьох процентів річних в розмірі 1856,38 грн., 9838,56 грн. державного мита та 232,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 12.01.2010 р.