Рішення № 8244262, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/70714.12.09 За позовом          Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

До                    Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни)

Про                    стягнення 31528,30 грн.

                                                                                                    Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                     Бохан О.Г. (за дов.)

Від відповідача                    не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Державне підприємство обслуговування повітряного руху України до комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни) про стягнення 31528,30 грн., а саме: 26861,30 боргу, пені в сумі 3024,29 грн., трьох процентів річних в сумі 505,58 грн., збитків від інфляції в сумі 1137,13 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати виконаних робіт за договором №130-12/2009 на виконання льотних перевірок засобів РСТЗ від 10.02.2009 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 р. порушено провадження у справі № 6/707, розгляд останньої призначено на 14.12.2009 р..

Відповідач на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.02.2009 р. між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (виконавцем) та комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт «Київ»(Жуляни) (замовником) було укладено договір № 130-12/2009 на виконання льотних перевірок засобів РСТЗ (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає та сплачує, а виконавець виконує льотні перевірки наземних засобів радіосвітлотехнічного забезпечення польотів (далі - засоби РСТЗ).

Пунктом п. 1.3 Договору передбачено, що льотна перевірка засобів РСТЗ вважається завершеною після надання технічної і комерційної документації та підписання обома сторонами акта приймання-здавання фактично виконаних робіт (додаток № 2, який є невід’ємною складовою Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору фактична ціна Договору, що підлягає оплаті, визначається з оформленням акта про здавання-приймання фактично виконаних робіт (додаток № 2).

Згідно з п. 4.3 Договору всі виконані роботи, у тому числі і додаткові (регулювання, налагодження), та інші види послуг та витрат, які виникли під час виконання льотних перевірок засобів РСТЗ, фіксуються та підтверджуються уповноваженими представниками сторін в акті здавання-приймання фактично виконаних робіт (додаток № 2) та сплачуються замовником протягом 20 календарних днів після закінчення льотних перевірок засобів РСТЗ.

У лютому 2009 року виконавець виконав роботи з льотної перевірки засобів РСТЗ замовника на загальну суму 268961,30 грн., про що був складений та підписаний обома сторонами акт приймання-здавання фактично виконаних робіт від 20.02.2009 р..

Відповідачем у передбачений Договором строк виконані позивачем роботи оплачені не були.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 268961,30 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 268961,30 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору замовник за кожний день прострочення строків оплати виплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 3024,29 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі здійсненим позивачем розрахунком, до стягнення з відповідача підлягають три проценти річних в розмірі 505,58 грн. та 1137,13 грн. інфляційної складової боргу (27998,43 грн. борг з урахуванням встановленого індексу інфляції).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Київ» (03036, м. Київ, аеропорт «Київ»(Жуляни), код 01131514) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (08307, Київська обл., аеропорт, м. Бориспіль, код 19477064) борг з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 27998 (двадцять сім тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 43 коп., пеню в сумі 3024 (три тисячі двадцять чотири) грн. 29 коп., три проценти річних в сумі 505 (п’ятсот п’ять) грн. 58 коп., державне мито у сумі 315 (триста п’ятнадцять) грн. 28 коп. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

          Рішення підписано 12.01.2010 р.