Рішення № 8244198, 11.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/50511.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кворум Авто» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Скрицька Х.О. (довіреність № 54 від 01.01.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 11.01.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(надалі ТОВ «Євро Лізинг»позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кворум Авто»(надалі ТОВ «Кворум Авто», відповідач) суми заборгованості у розмірі 10355,95 грн., з них: борг по сплаті платежів 8990,81 грн., пеня –177,51 грн., 3% річних 26,92 грн., сума, що відшкодовує збитки 1160,71 грн..

В ході розгляду справи у зв’язку з частковим погашенням суми заборгованості по якій виник спір у справі, позивачем подана заява про збільшення позовних вимог згідно якою останній просить стягнути з відповідача 4337,66 грн., яка включає в себе: боргу по сплаті платежів - 2724,84 грн., пені –396,41 грн., 3% річних –55,70 грн., суми, що відшкодовує збитки –1160,71 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором фінансового лізингу № 555 від 08.11.2007р. прострочено сплату лізингових платежів згідно підписаних Планів лізингу від 08.11.2007р. із змінами від 19.11.2007р., від 27.10.2008р., від 10.03.2009р. № 555/001. У зв’язку із погашенням відповідачем частини суми боргу за період прострочення по 05.08.2009р. з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за додаткове сервісне обслуговування згідно рахунку-фактури № С-00008098 від 24.02.2009р. на суму 2724, 84 грн., суму, що відшкодовує збитки по курсовій різниці 1160, 71 грн. згідно рахунків-фактур № С-00008098 від 24.02.2009р., № С-00007667 від 24.02.2009р., пеню та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 21.10.2009р. наявна у матеріалах справи). Позовна заява направлена відповідачу згідно ухвали суду від 05.11.2009р. за юридичною адресою зазначеною у довідці (доказом направлення на юридичну адресу підприємства є квитанція кур’єрської пошти про доставку та отримання листа 16.11.2009р. яка у належним чином засвідченій копії наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 04.09.2009р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 05.11.2009р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2007р. між ТОВ «Кворум Авто»та ТОВ «Євро Лізинг»укладено договір фінансового лізингу № 555 предмет якого визначено у розділі 2 договору та зокрема, згідно п. 2.1 останнє передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач (відповідач у справі) отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб у відповідності із замовленням на транспортний засіб. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний лізингодавцем на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на транспортний засіб (п. 2.2 договору).

На виконання договору, на підставі замовлення № 555/001 від 08.11.2007р. позивачем було надано в користування відповідача транспортний засіб Nissan Tida, державний номер АА 8746 ЕН, що підтверджується актом приймання-передачі № 555/001 від 20.11.2007р..

Невід’ємною частиною договору є план лізингу № 555/001 від 08.11.2007р. із змінами від 19.11.2007р., від 27.10.2008р., від 10.03.2009р. якими встановлені строки сплати лізингових платежів за користування зазначеними транспортними засобами. План лізингу є додатком до договору в якому визначаються строк лізингу, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, місячний пробіг, дата повернення, місце передачі тощо (п. 1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати початку до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі; розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в «Плані Лізингу»(додаток № 3 договору) та інших додатках; нарахування лізингових платежів здійснюється згідно актів виконаних робіт які підписуються сторонами.

          Оскільки відповідачем в порушення взятих на себе зобов’язань (п. 7.16 договору) лізингові платежі не сплачувались, по договору утворився борг, який станом на 05.08.2009р. за даними обліку позивача становив 8990, 81 грн., та рахувався як заборгованість за користування транспортними засобами які є предметом договору № 555 від 08.11.2007р. за планом лізингу № 555/001 із змінами.

Станом на час вирішення спору зазначена сума боргу частково погашена ТОВ «Кворум Авто», та Кольвою Д.В., який є поручителем за виконання зобов’язань відповідачем, на підставі укладеного договору поруки № 555/П/01 від 11.03.2009р. (залучений до матеріалів справи), на підтвердження сплати вказаної суми боргу до матеріалів справи надані платіжні доручення, однак строки сплати згідно дат за вказаними платіжними дорученнями свідчать про порушення відповідачем встановлених за планами лізингу із змінами, строків розрахунків.

Несплаченими станом на час вирішення спору залишились: рахунок-фактура № С-00008098 від 24.02.2009р. на суму 2724, 84 грн. виставлений позивачем за додаткове сервісне обслуговування та рахунки-фактури № С-00008098 від 24.02.2009р., № С-00007667 від 24.02.2009р. якими визначено суму, що відшкодовує збитки по курсовій різниці в загальному розмірі 1160, 71 грн..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ст. 759 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Заборгованість відповідача за користування транспортними засобами що є предметом договору № 555 від 08.11.2007р. за планом лізингу № 555/001 із змінами яка виникла станом на 05.08.2009р. погашена в ході розгляду справи. Розрахунок суми боргу станом на 05.08.2009р. наданий до матеріалів справи та містить посилання на первинні документи, що підтверджують виконання зобов’язань за укладеним договором, допущення прострочення з боку відповідача.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 16. 1 договору фінансового лізингу № 555 від 08.11.2007р. при порушенні лізингоотримувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених договором, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0, 1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Стягненню з відповідача підлягає сума пені згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості за кожним платежем визначеним у рахунках-фактурах, прострочення сплати яких допущено станом на 05.08.2009р., з урахуванням строку настання виконання зобов’язання по оплаті та кількістю днів прострочення, за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 10.08.2009 № 468 (10, 25%) –в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців), та складає 396, 41 грн. (розрахунок пені є додатком до заяви про збільшення позовних вимог від 26.11.2009р.).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення сплати лізингових платежів за планами лізингу № 555/001 від 08.11.2007р. із змінами від 19.11.2007р., від 27.10.2008р., від 10.03.2009р., суд погоджується з розрахунком суми 3% річних у розмірі 55, 70 грн. здійсненим станом на 26.10.2009р. наданий позивачем і вважає такий обгрунтованим.

Обов’язки лізингоодержувача передбачені у розділі 7 договору, в силу п. 7.4 якого лізингоодержувач повинен постійно перевіряти рівень наявності таких рідин, необхідних для роботи транспортного засобу, як моторне масло, охолоджувальна рідина, рідина акумуляторної батареї (якщо можливо), гальмова рідина; Якщо рівні рідини не відповідають встановленим вимогам, лізингоодержувач негайно сповіщає про це СТО, яке здійснює технічне обслуговування транспортного засобу; обслуговування транспортного засобу здійснює на відповідних, сертифікованих постачальником або виробником транспортного засобу СТО; додавання рідини (за винятком рідини для миття вікна) без одержання дозволу відповідного СТО не дозволяється, у протилежному випадку лізингоодержувач несе матеріальну відповідальність за можливі наслідки.

Як про те сторони погодили у пп. 10.2, 10.12 договору згідно з правилами експлуатації транспортного засобу, лізингоодержувач за свій рахунок, без подальшої компенсації лізингодавцем, повинен своєчасно проходити регулярні технічні огляди на технічних станціях, сертифікованих виробником (постачальником транспортного засобу); здійснення регулярного технічного обслуговування і (або) ремонту транспортного засобу забезпечується длізингоодержувачем і проводиться на основі пробігу транспортного засобу і періодичних вимог.

Оплату додаткових послуг по сервісному обслуговуванню за період з 01.02.2009р. по 20.02.2009р. на суму 2724, 84 грн. згідно виставленого рахунку-фактури № С-00008098 від 24.02.2009р. відповідачем не здійснено, доказів зворотнього суду не представлено. Понесення лізингодавцем зазначених витрат підтверджується актом про надання виробничих послуг № 164 від 29.09.2009р. на оплату виставлено рахунок № 190 від 29.01.2009р. про що зазначено в самому акті, і його сплата позивачем підтверджується платіжним дорученням № 12036 від 15.09.2009р. яке у засвідченій банком копії залучено до матеріалів справи.

Враховуючи умови договору, які передбачають понесення витрат з технічного обслуговування саме лізингоодержувачем вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого ним рахунку визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

До стягнення з відповідача в межах поданого позову заявлено також суму в розмірі 1160, 71 грн. згідно виставлених рахунків-фактур № С-00008098 від 24.02.209р., № С-00007667 від 24.02.2009р. як відшкодування збитків по курсовій різниці.

Зазначені вимоги судом не визнаються обґрунтованими і стягнення з відповідача вказаних коштів не узгоджується з вимогами чинного законодавства виходячи з наступного.

Положення ст. 192, ст. 533 ЦК України, Указу Президента України від 25.08.96 N 762/96 "Про грошову реформу в Україні" передбачають виконання грошових зобов’язань у гривні, зокрема, згідно з п. 6 останнього, безготівкові розрахунки (включаючи перекази), а також бухгалтерський облік усіх операцій та складання звітності юридичними особами та іншими суб'єктами господарювання в усіх сферах діяльності здійснюються лише у гривнях.

За умовами договору (п. 5.1) за переданий у лізинг транспортний засіб в період з дати початку до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі; розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в «Плані Лізингу»(додаток № 3 договору) та інших додатках.

…Якщо вартість транспортного засобу до моменту передачі лізингоодержувачу змінюється внаслідок зміни офіційного курсу гривні до валюти, яку використовує для обчислення вартості транспортного засобу постачальник транспортного засобу, то лізингодавець має право скоригувати пропорційно такій зміні курсу вартість транспортного засобу, за якою цей транспортний передається лізингоодержувачу, а також порядок сплати та розмір лізингових платежів.

Таким чином, при передачі транспортного засобу лізингодавцем було здійснено розрахунок вартості транспортного засобу та враховано зміну курсу гривні до валюти за якою визначено вартість переданого у лізинг транспортного засобу. Окрім того, згідно з п. 5.2 лізингові платежі включають: - суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості транспортного засобу; - комісію лізингодавця за наданий у лізинг транспортний засіб…, при розрахунку якої враховується коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: офіційний курс валюти зазначеної у Плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку лізингодавцем/курс валюти, зазначений у Плані лізингу.

Жодних доказів оплати вартості переданого відповідачу у лізинг транспортного засобу у іноземній валюті суду не представлено, обґрунтування з приводу здійсненого розрахунку по курсу валюти в гривнях матеріали справи не містять. Які саме витрати по купівлі валюти для здійснення розрахунків за предмет лізингу по договору від 08.11.2007р. поніс позивач суду не повідомлено.

Посилання позивача на ст. 225 ГК України згідно з частиною першою якої збитками є: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом судом не приймається, оскільки, ГК України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах, які передбачають включення до складу збитків лише витрат, понесених стороною, яка зазнала збитків.

Натомість жодних доказів понесення витрат у зв’язку із зміною курсу валюти позивачем не представлено, сама по собі зміна офіційного курсу долара до гривні на певну дату, не є доказом понесення ТОВ "Євро Лізинг" у зв'язку з цим збитків.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 121, 97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 386, 67 грн..

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кворум Авто»(юрид. особа: 03056, м. Київ, вул В. Гетьмана 27, 11 поверх, п/р 260024162331840 у філії ВАТ «МТБ»у м. Києві, МФО 300829, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34661842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(факт. адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова 3, р/р 26003030836400 в АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 32774741) 396, 41 грн. (триста дев’яносто шість гривень 41 копійку пені, 55, 70 грн. (п’ятдесят п’ять гривень 70 копійок) 3% річних, 2724, 84 грн. (дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 84 копійки) сплати додаткових послуг по сервісному обслуговуванню; 386, 67 грн. (триста вісімдесят шість гривень 67 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 18.01.2010р.