Рішення № 8244090, 15.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/28615.10.09 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-2» До Комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційна дільниця по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району м. Києва»

про стягнення 15257,61 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Петрук А.М. –представник за довіреністю

Від відповідача - Жокін С.О. –представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 10696,80 грн. заборгованості за поставлений товар по Договору № 27 від 03.01.2008р., пені –1284,92 грн., штраф –2139,36 грн., втрати від інфляції –973,41 грн., 3% річних –163,12 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита – 152,58 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р. було порушено провадження у справі № 47/286 та призначено її до розгляду на 18.06.2009р., ухвалою від 18.06.2009р. розгляд справи було відкладено на 14.07.2009р., але судове засідання 14.07.2009р. не відбулось в зв’язку з чим ухвалою від 11.09.2009р розгляд справи було призначено на 15.10.2009р.

В судовому засіданні 18.06.2009р. представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, повідомив про те, що відповідачем 04.06.2009р. після порушення провадження у справі було перераховано 10718,51 грн. Просив стягнути, пені –1263,21 грн., штраф –2139,36 грн., втрати від інфляції – 973,41 грн., 3% річних –163,12 грн.,

Представник відповідача в судовому завсідні 18.06.2009р. з’явився, але відзив та витребувані судом документи - не надав. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008р. між позивачем –ТОВ «Автоцентр-2», як постачальником, та відповідачем КП ШЕУ Святошинського району, як покупцем, було укладено договір поставки № 27, який підписано повноважними представниками постачальником та покупцем, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується постачати, а покупець приймати та оплачувати на умовах договору товари (п. 1.1).

Умовами вищезазначеного договору, сторони погодили, що орієнтована сума договору становить 49900,00 грн. (сорок дев’ять тисяч дев’ятсот грн. 00 коп.), з урахуванням ПДВ (п. 3.3), оплата товару, що постачається у відповідності з умовами цього договору, здійснюється покупцем на підставі видаткових накладних на товар шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок постачальника чи шляхом внесення готівки в касу постачальника протягом 10 (десяти) днів з моменту поставки товару (п. 3.5), моментом поставки вважається момент підписання представником покупця видаткової накладної на товар (п. 3.6), у випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті (п. 9.3), у випадку порушення більш ніж 5 (п’ять) календарних днів строків оплати, встановлених умовами цього договору. Покупець додатково крім пені зобов’язується сплатити постачальнику штраф в розмірі 20% від простроченої суми (п. 9.4).

Згідно з довіреностями типової форми М-2 (бланк ЯПК № 479644 та серія ЯПК № 479658, виданих КП ШЕУ Святошинського району м. Києва - відповідачем, на ім’я Смиковського П.Й., останній був уповноважений на отримання товару від позивача - ТОВ «Автоцентр-2».

Відповідно до видаткових накладних, а саме: № 7933/1 від 20.10. 2008р. на суму 7384,80 грн., № 7978/1 від 21.10.2008р. на суму 1164,00 грн., № 8267/1 від 04.11.2008р. на суму 2148,00 грн., які підписано повноважними представниками постачальника (позивача) та покупця (відповідача), а саме зі сторони відповідача - Смиковського П.Й., посвідчені печаткою позивача (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість поставленого товару складає –10696,80грн.

06.04.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 14, якою просив погасити суму основного боргу –10697,52 грн. по договору № 27 від 03.01.2008р., яку відповідач отримав 08.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

04.06.2009р. позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі –10718,51 грн., в рахунок погашення заборгованості по позовним вимогам № 40/1 від 18.05.2009р.

Як зазначив позивач у заяві про зменшення позовних вимог, відповідач 04.06.2009р. після порушення провадження у справі, перерахував 10718,51 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк термін виконання боржником обов’язку не встановлено або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як постачальник, на виконання умов договору № 27 від 03.01.2008р., поставив відповідачу товару на загальну суму 10696,80 грн., що підтверджується довіреностями суворої звітності та видатковими накладними, а відповідач свої зобов’язання по оплаті отриманого товару здійснив 04.06.2009р., після порушення провадження у справі, перерахувавши на рахунок позивача 10718,51 грн., з яких 10696,80 грн. позивачем в заяві про зменшення позовних вимог, було зараховано на сплату основного боргу.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по Договору № 27 від 03.01.2008р. заборгованість за поставлений позивачем, та прийнятий відповідачем товар–відсутня, а тому суд провадження в частині стягнення 10696,80 грн. основного боргу - припиняє, на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарсько-процесуального кодексу, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті поставленого товару, пені –1284,92 грн., штраф –2139,36 грн., втрати від інфляції –973,41 грн., 3% річних –163,12 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач своєчасно не виконав свого зобов’язання по оплаті поставленого товару по Договору № 27 від 03.01.2008р. у строк передбачений п. 3.5 Договору, тобто протягом 10 днів з моменту поставки товару (до 14.11.2008р.), оплата в сумі 10696,80 грн. здійснена відповідачем була 04.06.2009р., а позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції, пеню, штраф, та 3% річних, з зазначенням періоду існування боргу та посиланням на конкретні документи, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних, пені, штрафу - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню. Відповідно до розрахунків втрат від інфляції, пені, 3% річних та штрафу, наданих позивачем, які судом перевірені і з якими суд погоджується, розмір втрат від інфляції складає –973,41 грн., пені –1263,21 грн., штраф –2139,36 грн., 3% річних –163,12 грн., і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: втрати від інфляції –973,41 грн., пеня –1263,21 грн., штраф –2139,36 грн., 3% річних –163,12 грн., в частині стягнення 10696,80 грн. основного боргу –провадження припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району»(код ЄДРПОУ 03359090, адреса: 03170, м. Київ. вул. Янтарна, 5, р/р 2600433025088, МФО 300830), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-2» (код ЄДРПОУ 30131595, місцезнаходження: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 127/1, р/р 26002179632001 в ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401) втрати від інфляції –973 (дев’ятсот сімдесят три) грн. 41 коп., пені –1263 (тисяча двісті шістдесят три) грн. 21 коп., штраф –2139 (дві тисячі сто тридцять дев’ять) грн. 36 коп., 3% річних –163 (сто шістдесят три) грн. 12 коп., а також 152 (сто п’ятдесят дві) грн. 58 коп. - витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині стягнення 10696,80 грн. основного боргу – припинити, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК.

4.           Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Підписано: 11.01.2010р.