Рішення № 8244044, 17.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/33017.11.09 За позовом Дочірнє підприємство «Формаг-Київ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро ком сучасна годівля»

про стягнення 15438,86 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Кліванська О.П. представник за довіреністю

Від відповідача - не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 15438,86 грн. заборгованості по договору-заявці № 20-11/01 від 20.11.2008р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 154,39 грн. та послуг інформаційно технічного забезпечення судового процесу-312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2009р. було порушено провадження у справі № 47/330 та призначено її до розгляду на 08.07.2009р., ухвалою від 07.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 24.09.2009р., ухвалою від 24.09.2009р. розгляд справи було відкладено на 20.10.2009р,. а ухвалою від 20.10.2009р. розгляд справи було відкладено на 17.11.2009р.

В судовому засіданні 17.11.2009р. представник позивача надав уточнення позовних вимог. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем по договору-заявці № 20-11/01 від 20.11.2008р., оплату за понаднормовий простій в сумі 4439,34 грн. здійснено - не було. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 4439,34 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 20.10.2009р., 17.11.2009р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2008р. між позивачем ДЧ «Формаг-Київ», як перевізником, та відповідачем ТОВ «Євро ком сучасна годівля», як замовником, було укладено заявку-договір на транспортний засіб № 20/11-01, який підписано повноважними представниками перевізника та замовника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого перевізник зобовязується надати замовнику транспортні послуги по маршруту Хорсен (Данія) Київ (Україна).

Умовами вищезазначеного договору, сторони погодили, що вартість робіт складає 2700 євро; порядок розрахунків безготівковий по курсу НБУ на день завантаження вантажу при наявності оригіналів документів протягом 7 робочих днів; нормативний простій на завантаження та замитнення 48 годин, на розвантаження та розмитнення 48 годин; за перевищення строків завантаження/вивантаження пеня у розмірі 100 доларів на добу.

Відповідно до CMR накладної № 0351081, позивачем було надано послуги перевезення вантажу по заявці-договору на транспортний засіб № 20/11-01 від 20.11.2008р.

Згідно акту-приймання виконаних робіт від 09.12.2008р., підписаного повноважними представниками позивача (перевізника) та відповідача (замовника), посвідченого печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість наданих позивачем та прийнятих відповідачем послуг перевезення складає 20999,52 грн.

Згідно з карткою простою, підписаною повноважним представником відповідача та проставленою печаткою відповідача, позивач прибув на завантаження 01.12.2008р., а виїхав 08.12.2008р.

Згідно реєстру документів наданих відповідачу позивачем, 16.12.2008р. представник відповідача отримав від позивача рахунок № 12399 від 09.12.2008р. на суму 20999,52 грн. (послуги перевезення) та № 12400 від 09.12.2008р. на суму 4439,34 грн. (понаднормовий простій).

09.01.2009р. відповідач направив на адресу позивача гарантійний лист, яким зобовязався здійснити оплату до 16.01.2009р.

21.01.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою здійснити оплату наданих послуг по заявці-договору на транспортний засіб № 20/11-01 від 20.11.2008р., в сумі 20999,52 грн., на протязі 7-ми днів.

04.02.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою здійснити оплату наданих послуг по заявці-договору на транспортний засіб № 20/11-01 від 20.11.2008р., в сумі 10999,52 грн., та здійснити оплату понаднормового простою в сумі 4439,34 грн.

Відповідно до виписок з банку по особовому рахунку позивача, відповідач здійснив оплату рахунку № 12399 від 09.12.2008р. загалом на суму 20999,52 грн., останній платіж було здійснено на суму 10999,52 грн., 20.03.2009р.

Як зазначив позивач в заяві про уточнення позовних вимог, відповідач здійснив оплату наданих послуг перевезення по заявці-договору на транспортний засіб № 20/11-01 від 20.11.2008р. в сумі 20999,52 грн., але оплата понаднормового простою по рахунку № 12400 від 09.12.2008р. в сумі 4439,34 грн. - здійснена відповідачем не була. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає 4439,34 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 909 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона зобовязується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення, та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник умови заявки-договору на транспортний засіб № 20/11-01 від 20.11.2008р. виконав, а саме: ним було надано послуги перевезення вантажу на суму - 20999,52 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується актом приймання передачі, та оплачено в повному обсязі, однак тільки під час розгляду справи, а саме 20.03.2009р. Крім того, судом встановлено, що під час виконання умов договору, позивач здійснив понаднормовий простой, про що відповідач був повідомлений, та що підтверджується картою простою, і рахунком № 12400 від 09.12.2008р. на суму 4439,34 грн.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по заявці-договору на транспортний засіб № 20/11-01 від 20.11.2008р. існує непогашена заборгованість в сумі 4439,34 грн., за понаднормовий простой автотранспорту, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню, сумі 4439,34 грн. В частині стягнення 10999,52 грн. суд провадження припиняє на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарсько процесуального кодексу.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 4439,34 грн. за понаднормовий простой.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро ком сучасна годівля»(код ЄДРПОУ 32453794, адреса: 04210, м. Київ. вул. Героїв Дніпра, 59, к. 3, р/р 26002014849671, в КМФ АКБ «УСБ», МФО 322012), а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства «Формаг-Київ»(код ЄДРПОУ 30301318, юридична адреса: 04073, м. Київ, проспект Московський, 20-Б, р/р 26005410181, в філії АКБ «Морський Транспортний Банк», МФО 300829) суму заборгованості за простой транспорту 4439 (чотири тисячі чотириста тридцять девять) грн. 34 коп., а також 154 (сто пятдесят чотири) грн. 39 коп. - витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 10999,52 грн. провадження припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарсько процесуального кодексу.

4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Підписано: 11.01.2010р.