Рішення № 8243862, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/63417.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АНТУРІУМ» ДоНаціональної акціонерної компанії «Надра України»

пропро стягнення 8000000, 00 грн. Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача           Горбатюк Л.В. (за дов.)

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «АНТУРІУМ»до Національної акціонерної компанії «Надра України»про стягнення 8000000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язання щодо оплати номінальної вартості векселів, законним держателем яких є позивач, протягом строку вексельної давності.

Нормативно позивач посилається на ст.ст. 33-37, 53, 70, 77, 78 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»та п.5 ст. 261 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 16.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/634, розгляд якої призначено на 23.11.2009 р..

У судове засідання 23.11.2009 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи було відкладено на 17.12.2009 р..

Відповідач на виклик суду не з’явився повторно, відзиву на позов не подав, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Клопотання позивача про накладення арешту на нерухоме майно судом відхилено, оскільки останнє не є предметом спору.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

22.09.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Комерсант»та товариством з обмеженою відповідальністю «АНТУРІУМ»було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №09/176-13Д (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору та Акту прийому-передачі векселів від 22.09.2009 р. позивач придбав цінні папери на загальну суму 8000000 грн., а саме - прості векселі АА1175204 від 17.01.2008 р. на суму 5000000 грн. строком оплати - за пред’явленням, але не раніше 15.02.2008 р., АА 1175242 від 31.01.2008 р. на суму 1000000 грн. строком оплати - за пред’явленням, АА 1175243 від 31.01.2008 р. на суму 1000000 грн. строком оплати - за пред’явленням та АА 1175244 від 31.01.2008 р. на суму 1000000 грн. строком оплати - за пред’явленням, які були емітовані Національною акціонерною компанією «Надра України».

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок»векселем є цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

У відповідності до статті 1 Закону України «Про обіг векселів в Україні»законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів», цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту, але індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобов’язань) або ордерним (із зазначенням такої особи).

Придбані позивачем векселі за №№ АА 1175242, АА 1175243, АА 1175244 є бланковими, а вексель №АА 1175204 –є ордерним. За усіма формальними ознаками зазначені векселі підтверджують дійсність вексельного зобов’язання емітента.

Згідно з положеннями статей 53, 78 Уніфікованого закону після закінчення строків, встановлених, зокрема, для пред’явлення переказного векселя зі строком платежу за пред’явленням, - держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанту і проти інших зобов’язаних осіб, за винятком акцептанта, а векселедавець простого векселя зобов’язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

В силу п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів»(далі - Постанова) за вексельним законодавством прямі боржники –це, зокрема, векселедавець простого векселя. Вимоги до зазначених осіб можуть бути пред’явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності, незалежно від наявності протесту. При цьому, підставою для заяви вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Згідно з п. 7 Постанови в силу норм статей 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим. Законний векселедержатель не зобов’язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними.

Позивач є останнім набувачем спірних векселів по безперервному ряду індосаментів, на векселях відсутні закреслені індосаменти, а тому позивач дійсно є законним держателем вище перелічених простих векселів за №№ АА 1175242, АА 1175243, АА 1175244,АА 1175204, що, в силу ст. 32-34 ГПК України, є достатнім та належним доказом законності вимог векселедержателя до емітента вказаних векселів.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними у п. 11 Постанови, особа, яка обґрунтовує належність їй права вимоги за правочином про відступлення цього права, укладеним нею і (або) будь-ким із її попередників, повинна надати письмові докази укладання такого правочину, якщо його не оформлено на векселі чи на додатковому аркуші (алонжі).

Відповідно до ст.ст. 70, 77, 78 Уніфікованого закону позовні вимоги до векселедавця, які випливають з простого векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

23.09.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату номінальної вартості вище перелічених векселів, яка була залишена без задоволення.

Згідно з п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов’язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що на підставі ст.ст. 33-37, 77 Уніфікованого закону визначення дати початку перебігу позовної (вексельної) давності здійснюється від дати настання строків платежу за векселем, оскільки вексель зі строком платежу за пред’явленням підлягає оплаті при його пред’явленні, але у будь-якому разі він може бути пред’явлений емітенту для платежу протягом одного року від дати його складання.

Позивач пред’являє вимоги для примусової оплати відповідачем векселів в межах позовної (вексельної) давності, а саме:

1. Простий вексель №АА 1175204, з датою видання 17.01.2008 р. та кінцевим строком пред’явлення –до 17.01.2009 р., може бути пред’явлений до суду для примусового виконання до 17.01.2012 р.

2. Простий вексель АА 1175242, з датою видання 31.01.2008 р. та кінцевим строком пред’явлення –до 31.01.2009 р., може бути пред’явлений до суду для примусового виконання до 31.01.2012 р.

3. Простий вексель АА 1175243, з датою видання 31.01.2008 р. та кінцевим строком пред’явлення –до 31.01.2009 р., може бути пред’явлений до суду для примусового виконання до 31.01.2012 р.

4. Простий вексель АА 1175244, з датою видання 31.01.2008 р. та кінцевим строком пред’явлення –до 31.01.2009 р., може бути пред’явлений до суду для примусового виконання до 31.01.2012 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні»у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.

Згідно з ч. 2 ст. 198 Цивільного кодексу України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 8000000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача номінальної вартості векселів підлягають задоволенню в сумі 8000000 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Національної акціонерної компанії «НАДРА УКРАЇНИ»(01601, м. Київ, вул. Володимирська, 34, код 31169745) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АНТУРІУМ»(03124, м. Київ, вул. м. Василенка, 7-а, код 32977306) 8000000 (вісім мільйонів) грн. заборгованості за векселями, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяС.А. Ковтун Рішення підписано 12.01.2010 р.