Рішення № 8243759, 15.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 44/66515.12.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Євро-Контакт”

До           Приватного підприємства “Ацерола”

про стягнення 202735,86 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Галушка Н.О. –представник

від відповідача           не з’явився

Рішення прийняте 15.12.2009 p., оскільки в судових засіданнях 16.11.2009р. та 30.11.2009 р. розгляд справи відкладався в порядку ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15 грудня 2009 року, згідно з вимогами статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гал-Євро-Контакт” (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з приватного підприємства “Ацерола” (далі –відповідач) 202735,86 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.10.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 16.11.2009 року.

24.11.2009 р. через загальний відділ суду надійшла заява від позивача про розгляд справи у відсутності його представника.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 526, 530, 610 –612, 625, 655, 691, 692 Цивільного кодексу України та 193, 218,220, 223, 229 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 35/1 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача товар на суму згідно з видатковими накладними, а відповідач оплатити поставлений товар на умовах договору.

Відповідно до п. 3.2. договору відповідач зобов’язався оплатити поставлений товар протягом 60-ти банківських днів від моменту поставки.

Договір був пролонгований сторонами в порядку п. 5.4. договору на 2008 рік.

На виконання умов договору позивачем було протягом 2007 –2008 р.р. поставлено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується видатковими накладними № 315 від 11.06.2008 р., № 390 від 0807.2008 р., № 474 від 07.08.2008р., № 552 від 16.09.2008р., № 662 від 31.10.208 р., № 691 від 19.11.2008 р. та довіреностями серії ЯОЛ № 699866 від 16.09.2008 р., серії ЯОЛ № 699862 від 08.07.2008 р., серії ЯОЛ №699899 від 11.06.2008 р.,

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався.

27.03.2009р. позивачем відповідачеві було направлено претензію № 14 з вимогою погасити заборгованість за договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вищезазначене також кореспондується із ст. 526 Цивільного кодексу України де встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства планування, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 130577,08 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

В порядку п. 4.1. договору при простроченні платежів, що передбачені п. 3.2. договору, відповідач зобов’язався сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неплатежу за кожен день прострочення.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 36017,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4610,77 грн. та інфляційних втрат в сумі 26530,99 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

У контексті ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами. Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача суду не було надано відповідних фінансових документів та актів виконаних робіт за угодою №12/07-09гс від 15.06.2009 р., які б підтверджували фактичну оплату витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 5000,00грн.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за послуги адвоката у розмірі 5000,00 грн. не підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 1977,36грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства ”АЦЕРОЛА” (03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, 11, код ЄДРПОУ 34617620) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛ-ЄВРО-КОНТАКТ” (79044, м.Львів, вул.Куликівська, 36, кв. 1, код ЄДРПОУ 20813917) 199 949 (сто дев’яносто дев’ять тисяч дев’ятсот сорок дев’ять) грн. 40 коп., з яких 130 577 (сто тридцять тисяч п’ятсот сімдесят сім) грн. 08 коп. основної заборгованості, 36017 (тридцять шість тисяч сімнадцять) грн. 20 коп. пені, 26 530 (двадцять шість тисяч п’ятсот тридцять) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 4 610 (чотири тисячі шістсот десять)грн. 77 коп. трьох процентів річних, 1 999 (тисяча дев’ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 49 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні вимог щодо витрат на послуги адвоката у розмірі 5000,00грн. відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Суддя П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 11.01.2010р.