Рішення № 8243683, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/74621.12.09 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Квітень» доПриватного підприємства «Украгропродукт»

про стягнення 3036грн. Суддя Якименко М.М.

за участю представників:

позивача:не з’явився

відповідача не з’явився О Б С Т А В И Н И С П Р А В И : До господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Квітень» до Приватного підприємства «Украгропродукт» про стягнення 3036грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані поставкою відповідачу за накладними товару та неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання щодо його оплати. Станом на день звернення позивача до суду з позовом заборгованість відповідача за поставлений товар склала 3036,00грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2009р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.12.2009р.

На підставі ст.. 77 ГПК України ухвалою господарського суду м. Києва від 10.12.2009р. у зв’язку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи відкладався на 21.12.2009р. об 16:50год.

Позивач в судове засідання не з’явився проте подав клопотання, яким просив суд розглядати справу без його участі. Відповідач в судове засідання без поважних причин не з’явився, письмовий відзив не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 –69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

28 березня 2008 року Приватне підприємство «Виробничо –комерційна фірма «Трейд -Пак»поставило Приватному підприємству «Украгропродукт»товар продовольчої групи (спеції) на загальну суму 3036грн. що підтверджується видатковою накладною №1-0001772 від 28.03.08р. та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей серії ЯОЦ №598534 від 31.03.08р.

Таким чином, фактично між сторонами на підставі ст. ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України виникли правовідносини купівлі-продажу, згідно яких у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 та 655 ЦК України виникло зобов’язання щодо оплати за отриманий товар.

Судом встановлено, що 01 червня 2009р. між Приватним підприємством «Виробничо –комерційна фірма «Трейд -Пак»(цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Квітень»(цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги, згідно умов якого цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги грошових коштів належних цементові в сумі 3036грн. які Приватне підприємство «Украгропродукт»повинно сплатити за оотриманий товар за видатковою накладною №1-0001772 від 28.03.08р. та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей серії ЯОЦ №598534 від 31.03.08р.

Листом –повідомленням від 15.06.09р. №370 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Квітень»повідомило Приватне підприємство «Украгропродукт»про укладення вищезазначеного договору відступлення права вимоги.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору, неможливо визначити строк оплати за отриманий товар відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 19.08.2009р. позивач направив відповідачу вимогу про сплату боргу на суму 3036 грн., що підтверджується поштовим чеком № від 19.08.09р. та описом вкладення. Відповідач зазначену вимогу отримав, проте, відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була направлена відповідачу 19.08.2009р., обов’язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 27.08.2009р.

Як свідчать матеріали справи, в порушення своїх зобов’язань відповідач за отриманий товар повністю не розрахувався.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за отриманий товар станом на 21.12.2009 року повністю не сплачена і становила 3036 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3036 грн. заборгованості за отриманий по накладним товар є обґрунтованими, документально підтверджуються, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Украгропродукт»(03179, м.Київ, Святошинський район, просп..Перемоги, 148/1, кВ.181,ідентифікаційний код 30964054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Квітень» (33001, Рівненська область, м.Рівне, вул. Дворецька, буд.120м, ідентифікаційний код 36466786) 3036 (три тисячі тридцять шість) грн. заборгованості, а також судові витрати: 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення господарського суду м. Києва набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Якименко М.М.