Рішення № 8243457, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/20311.11.09 За первісним позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтана"

про стягнення 46 799, 45 грн.

За зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альтана"

до комунального підприємства виконавчого органу Київради

(Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

про визнання недійсними Договорів № 541-1 та №.541-2 від 29.09.04та

повернення грошових коштів у розмірі 15283, 64 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача за первісним позовом Коноваленко Є.Л. –предст. за дов.

від відповідача за первісним позовом не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтана"про стягнення 46 799, 45 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору № 541-1(541-2) від 29.09.04.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2009 порушено провадження у справі № 43/203 та призначено її розгляд на18.04.2009.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував у повному обсязі.

У зв’язку з необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 09.03.07.

26.06.09 від товариства з обмеженою відповідальністю "Альтана"надійшла зустрічна позовна заява про визнання недійсними Договорів № 541-1 та №.541-2 від 29.09.04 укладених між комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та товариством з обмеженою відповідальністю "Альтана"та повернення грошових коштів у розмірі 15283, 64 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що причал, де знаходяться місця, які є предметом Договорів, перебуває не у комунальній, а державній власності, отже, Відповідача за зустрічним позовом не мав права не укладання зазначених Договорів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2009 прийнято зустрічний позов для сумісного його розгляду з первісним та призначено розгляд справи призначити на 09.07.09.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 04.11.09 було оголошено перерву до 11.11.09 для підготовки вступної та резолютивної частин рішення.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.04 між госпрозрахунковою організацією «Київреклама», правонаступником якої згідно рішення Київської міської ради від 28.09.06 № 8/65 є комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама) (далі –Позивач за первісним позовом) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альтана"(далі –Відповідач за первісним позовом) було укладено Договори на право тимчасового користування місцем для розташування об’єкта зовнішньої реклами № 541-1 та № 541-2 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі надає право Відповідачу на тимчасове користування місцем за адресою вказаною в додатку до Договору, який є невід’ємною його частиною, а Відповідач зобов’язався використовувати надане йому місце за цільовим призначенням –для розміщення об’єктів зовнішньої реклами, здійснювати оплату за право користування місцем та звільнити його у триденний термін після закінчення терміну дії Договору.

Відповідно до п. 4.3 Договору Відповідач за первісним позовом зобов’язувався здійснювати розрахунок за право тимчасового користування місцем щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, шляхом перерахування коштів, зазначених у рахунку –фактурі виставленій Позивачем за первісним позовом, на поточних рахунок останнього.

Відповідно до розрахунку Позивача за первісним позовом, заборгованість Відповідача за первісним позовом за Договорами на право тимчасового користування місцем для розташування об’єкта зовнішньої реклами № 541-1 та № 541-2від 29.09.04 складає: 36304, 59 грн. основного боргу, 990, 26 грн. пені, 1193, 62 грн. 3 % річних, 8310, 98 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач за первісним позовом у зустрічній позовній заяві просить визнати недійсними Договори № 541-1 та №.541-2 від 29.09.04та повернути сплачені на виконання зазначених договорів грошові кошти у розмірі 15283, 64 грн. обгрунтовуючи свою позицію тим, що вказані правочини суперечать актам цивільного законодавства.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають, а зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 Порядку розміщення об’єктів зовнішньої реклами у місті Києві, який діяв на момент укладання оспорюванних Договорів, № 2159, місце розташування об’єкта зовнішньої реклами –певна площа поверхні будинку (будівлі), споруди, елементів вуличного обладнання, або відведеної території (зелена зона, асфальт, грунт), у тому числі в межах червоних ліній міських вулиць і доріг, у смугах відводу автомобільних і залізничних доріг, що перебувають у державній, комунальній, колективній або приватній власності та надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами у тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особами, зазначеними у пункті 5 статті 48 Закону України "Про власність") (далі - власники).

Згідно ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», та п. 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067, зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до п. 5.1. Порядку 2159, місця розташування ОЗР надаються розповсюджувачам зовнішньої реклами на підставі договорів на право тимчасового користування місцями для розташування ОЗР, які укладаються між власниками цих місць та розповсюджувачами зовнішньої реклами.

Згідно п. 5.2 Порядку № 2159, договори на право тимчасового користування місцями (для розташування ОЗР), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва, укладаються між уповноваженим на це робочим органом (тобто ГО «Київреклама») та розповсюджувачами зовнішньої реклами за умови погодження дозволу підприємствами, установами, організаціями комунальної власності м. Києва чи іншими користувачами (балансоутримувачами) цих місць розташування ОЗР.

Згідно п. 5.4. Порядку № 2159, Робочий орган (тобто ГО «Київреклама») може укладати з розповсюджувачами зовнішньої реклами договори на право тимчасового користування також місцями (для розташування ОЗР), які не перебувають у комунальній власності, за умови погодження узгоджувальної частини дозволу власниками цих місць розташування ОЗР та за умови уповноваження ними робочого органу укладати зазначені договори.

Згідно ст. 761 Цивільного Кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Проте, матеріали справи не містять ані погодження узгоджувальної частини дозволу власниками цих місць розташування ОЗР, як це передбачено п. 5.4. Порядку № 2159, ані уповноваження власників місць розташування ОЗР Позивача на укладення Договорів, як це вимагається ст. 761 Цивільного Кодексу України та п. 5.4. Порядку № 2159.

Згідно рішення Київської міської ради від 28 вересня 2006 року N 8/65 «Про реорганізацію госпрозрахункової організації "Київреклама" у комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», було реорганізовано госпрозрахункову організацію "Київреклама" шляхом перетворення її в комунальне підприємство "Київреклама". Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23 серпня 2007 року N 1100 було скасовано Порядок № 2159 та затверджено новий Порядок розміщення зовнішньої реклами в м. Києві (далі за текстом - «Порядок № 1100»).

Згідно пп. 4.1.1. Порядку № 1100, КП «Київреклама»укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва та здійснює контроль за своєчасним надходженням плати за укладеними договорами.

Причал, де знаходяться місця, які є предметом Договорів між КП «Київреклама»та TOB «Альтана», перебуває не у комунальній власності, а у державній власності, що підтверджується укладеним з Фондом державного майна України по м. Києву договором оренди майна, яке належить до державної власності від 29.09.2001 р. № 339. За вказаним договором, Відповідач орендує державне нерухоме майно, площею 490,65 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, частина пасажирської набережної, протяжністю 39,5 м. в районі пасажирського причалу № 1 Київського річкового вокзалу, що знаходиться на балансі ВАТ «Київський річковий порт».

Відповідач за зустрічним позовом не надав доказів наявності повноважень на укладення вищевказаних Договорів.

Ст. 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1, ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

У зв'язку з вищевикладеним, укладені Договори є такими, що суперечать ст. 761 Цивільного кодексу України, Закону України «Про власність»(що діяв на момент укладення Договорів), ст. 16 Закону України «Про рекламу», п. 4 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067, п.п. 5.1., 5.2., 5.4. Порядку № 2159, а тому, керуючись вимогами ст.ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України, є недійсними з моменту їх укладення.

Згідно з ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Як вбачається з позову Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Відповідача 15283, 64 грн. перерахованих на виконання Договорів № 541-1 та №.541-2 від 29.09.04.

Сплата зазначених коштів підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 624 від 16.07.08, № 788 від 12.09.08, № 921 від 22.10.08, № 961 від 13.11.08 № 1050 від 19.12.08.

Отже, грошові кошти у розмірі 15283, 64 грн. перераховані на виконання Договорів № 541-1 та №.541-2 від 29.09.04 підлягають поверненню Позивачу за зустрічним позовом.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача за зустрічним позовом, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсними, з моменту їх укладення, договори № 541-1 від 29.09.04 та № 541-2 від 29.09.04 на право тимчасового користування місцем для розташування об’єкту зовнішньої реклами.

Стягнути з комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-А, код ЄДРПОУ 26199714 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альтана"(04070, м. Київ, вул. Набережно–Хрещатицька, 10-А (1-й причал), код ЄДРПОУ 25410153) 15 283 (п’ятнадцять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 64 коп. основного боргу, 475 (чотириста сімдесят п’ять) гривень 70 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) гривень 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя М.В.Пасько