Рішення № 8243396, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/48911.11.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/489

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “УкрСиб Фонд нерухомості”

доКорпорації “Столиця”

Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдинг Київміськбуд-1”

Закритого акціонерного товариства “Київміськбуд-1”

Закритого акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-1”

простягнення 296066,09 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Інютіна О.В. від відповідача 1- не з'явився

від відповідача 2- не з'явився

від відповідача 3- не з'явився

від відповідача 4- не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “УкрСиб Фонд нерухомості” (надалі –ВАТ “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “УкрСиб Фонд нерухомості”) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Корпорації “Столиця”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдинг Київміськбуд-1”, Закритого акціонерного товариства “Київміськбуд-1”, Закритого акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-1” про стягнення солідарно 257323,12 грн. основного боргу, 13010,66 грн. пені, 25732,31 грн. штрафу.

В обґрунтування пред’явлених вимог ВАТ “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “УкрСиб Фонд нерухомості” посилається на наступне.

Відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору купівлі-продажу цінних паперів № 9-А/Е3/10/06 від 05.03.2009 р. сторони погодили, що позивач передає, а відповідач-1 приймає у власність відсоткові облігації у кількості 388 штук номінальною вартістю 1000 грн., та зобов'язується сплатити вартість цих облігацій відповідно до графіку платежів встановленого цим договором та договором про внесення змін до зазначеного договору від 12.05.2009 р.

Відповідач-1 виконав свої зобов'язання частково, заборгувавши позивачу 257323,12 грн.

Між позивачем та відповідачами 2, 3, 4 був укладений договір поруки № 2, відповідно до якого відповідачі зобов'язались відповідати за невиконання, часткове виконання або неналежне виконання зобов'язань відповідача-1 перед позивачем.

Таким чином, позивач просить стягнути заборгованість разом із штрафними санкціями з відповідачів, як боржників, що несуть солідарну відповідальність.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2009 р. розгляд справи відкладався.

Відповідачі в судові засідання не з'явилися, відзив на позовну заяву не надали, вимоги ухвал суду не виконали.

Представник відповідачів 11.11.2009 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Зазначене клопотання судом не задовольняється, оскільки наведені доводи не є обґрунтованими у відповідальності зі ст. 77 ГПК України, крім того, враховуючи положення ст. 69 ГПК України спір має бути вирішений у двомісячний строк, а у випадку відкладення розгляду справи зазначений строк буде порушений.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (продавцем) та відповідачем-1 (покупцем) укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 9-А/Е3/10/06 від 05.03.2009 р. (надалі –договір купівлі-продажу), відповідно до якого позивач передає, а відповідач-1 приймає у власність та оплачує відсоткові облігації у кількості 388 штук номінальною вартістю 1000 грн. на загальну суму 398406,02 грн.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу цінні папери передаються продавцем та оплачуються покупцем частинами за графіком: 06.04.2009 р. - 130 штук вартістю 131823,90 грн. (п. 1.2.1); 05.05.2009 р. - 130 штук вартістю 133476,20 грн. (п. 1.2.2); 04.06.2009 р. - 128 штук вартістю 133105,92 грн. (п. 1.2.3).

12 травня 2009 року позивач та відповідач-1 уклали договір про внесення змін до договору купівлі-продажу, відповідно до якого змінили п. 1.2.2 договору купівлі-продажу, який сторони домовились викласти у такій редакції: 18.05.2009 р. - 130 штук вартістю 134217,20 грн.

Відповідач перерахував лише перший платіж 06.04.2009 р. в сумі 131823,90 грн. та 10000 грн. в рахунок наступних платежів.

Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед позивачем склала 257323,12 грн.

Поряд з цим, між позивачем (кредитором) і відповідачами 2, 3, 4 (поручителями) укладено договір поруки від 06.12.2007 р. № 2 (надалі –договір поруки).

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручителі зобов'язуються перед кредитором відповідати за невиконання, часткове невиконання, або неналежне виконання Корпорацією “Столиця” (боржником) усіх його зобов’язань перед кредитором, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому, у зв’язку з придбанням кредитором облігацій, емітентом яких є боржник (облігації випущені згідно з Проспектом емісії зареєстрованим Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 23.11.2007 р., та тимчасовим свідоцтвом про реєстрацію випуску облігацій № 906/2/07-Т від 23.11.2007 р.) (надалі - облігації) в повному обсязі (надалі –основне зобов’язання).

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручителі у разі невиконання, часткового виконання або виконання неналежним чином боржником зобов'язань за основним зобов'язанням відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про належне виконання основного зобов'язання як до боржника, так і до поручителів у разі невиконання, часткового виконання або виконання неналежним чином боржником зобов'язань за основним зобов'язанням.

В силу статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

До договору поруки, між тими ж сторонами, було укладено додаткову угоду від 05.03.2009 р., відповідно до якої поручителі зобов'язується перед кредитором відповідати за зобов'язаннями боржника в тому числі за договором купівлі-продажу від 05.03.2009 р. № 9-А/ЕЗ/10/06.

Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань, обумовлених чинним законодавством України, що регулює випуск та обіг облігацій підприємств, кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителів, які є обов’язковими до виконання поручителями на 10-й робочий день з дати відправлення їм такої вимоги (рекомендованим листом).

Згідно з. п. 2.2 договору поруки поручителі зобов'язані виконати свої зобов'язання на солідарній основі, за взаємною домовленістю, за договором поруки на користь кредитора в термін, визначений п. 2.1 цього договору, шляхом переказу (перерахування коштів) у сумі заборгованості боржника за основним зобов'язанням на рахунки, вказані кредитором.

Слід зазначити, що позивачем було відправлено відповідачу-1 вимоги від 24.02.2009 р., від 25.05.2009 р., а також претензію поручителям від 24.07.2009 р. з вимогою виконати зобов'язання за договором купівлі-продажу, однак відповіді позивачем отримано не було.

Таким чином, наявність заборгованості відповідачів перед позивачем у сумі 257323,12 грн. за договором купівлі-продажу від 05.03.2009 р. № 9-А/ЕЗ/10/06 документально підтверджується, відповідачами не спростована, а тому підлягає стягненню солідарно.

Крім того, позивач просить стягнути 13010,66 грн. пені, 25732,31 грн. штрафу.

Відповідно до п. 8.2 договору купівлі-продажу у разі невиконання покупцем своїх зобов'язань, передбачених пунктами 2.1, 5.1 або п. 5.2 цього договору, він повинен сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який виплачується пеня, за кожен день прострочення, крім цього, за прострочення понад 10 календарних днів (відмова від виконання) пунктом 8.3 встановлений штраф у розмірі 10 % від невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання. Відмовою від виконання вважається прострочення сплати покупцем суми, вказаної в п. 1.2 протягом 10 календарних днів.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з п. 1.3 договору поруки поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього у відповідності до положень Проспекту емісії та чинного законодавства України, що регулює випуск та обіг облігацій підприємств, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування можливих збитків.

Враховуючи вищезазначені норми законодавства, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що стягненню підлягають 13010,66 пені, 25732,31 грн. штрафу солідарно.

Судові витрати покладаються на відповідачів у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Корпорації “Столиця” (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б, код 33149982), Товариства з обмеженою відповідальністю “Холдинг Київміськбуд-1” (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б, код 32454012), Закритого акціонерного товариства “Київміськбуд-1” (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б, код 24595667), Закритого акціонерного товариства “Трест Київміськбуд-1” (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, 29-Б, код 31176312) на користь Відкритого акціонерного товариства “Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд “УкрСиб Фонд нерухомості” (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 34487846) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 257323,12 грн. основного боргу, 13010,66 грн. пені, 25732,31 грн. штрафу, 2961 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.          

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 28.12.2009 р.